
- •1. Дійсні числа. Дії над дійсними числами
- •2. Об’єм кулі та її частин
- •1. Радіанне вимірювання кутів. Тригонометричні функції числового аргументу.
- •2. Об’єм циліндра і конуса
- •1. Комплексні числа. Дії над комплексними числами в алгебраїчній формі.
- •2. Поняття об’єму тіла. Об’єм призми, піраміди
- •1. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •2. Взаємне розташування прямих. Ознака мимобіжності прямих.
- •Доведення
- •1. Квадратні рівняння з від’ємним дискримінантом
- •2. Конус. Осьовий переріз конуса. Переріз конуса площинами
- •1. Числова функція. Область визначення та множина значень
- •2. Піраміда. Види піраміди. Переріз піраміди площиною паралельною основі
- •1. Монотонність, обмеженість, парність, непарність, періодичність функцій
- •2. Многогранники. Паралелепіпед та його властивості.
- •1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •2. Поняття про статистику. Мода, медіана, середні значення.
- •1. Числові послідовності та їх класифікація
- •Способи задання числових послідовностей:
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин.
- •Доведення
- •1. Границя функції в точці. Основні властивості границь.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Переріз циліндра площинами
- •2. Призма. Правильна призма. Площа бічної поверхні прямої призми.
- •2. Прямокутний паралелепіпед. Центральна симетрія паралелепіпеда.
- •1. Залежність між тригонометричними функціями одного і того самого аргументу.
- •2. Циліндр. Формули об’єму циліндра та площі повної поверхні циліндра
- •1. Тригонометричні функції подвійного аргументу
- •2. Декартові координати у просторі. Відстань між точками у просторі
- •Доведення
- •2. Правильна піраміда, Площа бічної поверхні правильної піраміди.
- •2. Конус. Формули об’єму конуса та площі повної поверхні конуса.
- •1. Корінь п –го степеня і його властивості.
- •2. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі. Ознака паралельності прямої і площини
- •Доведення
- •1. Степенева функція з цілим показником, її графік і властивості
- •2. Взаємне розміщення двох площин у просторі. Ознака паралельності двох площин.
- •Доведення
- •1. Показникова функція, її графік і властивості.
- •2. Вектори у просторі. Дії над векторами. Множення вектора на число, його властивості.
- •1. Логарифм числа. Логарифм частки.
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин
- •Доведення
- •2. Куля. Переріз кулі площиною. Формули об’єму кулі та площі сфери.
- •1. Похідна функції. Похідна суми, добутку та частки двох функцій.
- •2. Перпендикулярність прямої і площини. Ознака перпендикулярності прямої і площини.
- •1. Похідна функції. Похідні показникової, логарифмічної та тригонометричних функцій.
- •2. Перпендикуляр і похила до площини. Теорема про три перпендикуляри.
- •1. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної до графіка функції.
- •2. Паралелепіпед та його властивості.
- •Властивості :
- •1. Первісна. Основна властивість первісної.
- •Доведення
- •Доведення
- •2. Пряма і правильна призми. Площі бічної та повної поверхні призми.
- •1. Первісна. Правила знаходження первісних.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Формули об’єму та повної поверхні циліндра
- •1. Загальна схема дослідження функції за допомогою похідної
- •2. Ознака колінеарності векторів
- •1. Визначений інтеграл, його геометричний зміст та властивості
- •2. Паралельне проектування та його властивості. Ортогональне проектування.
- •Відрізки зображаються відрізками;
- •Паралельні відрізки зображаються паралельними відрізками або відрізками однієї прямої;
- •3) Відношення довжин паралельних відрізків і відрізків однієї прямої зберігається.
- •1. Екстремуми функції. Дослідження функцій на екстремум.
- •2. Основні поняття теорії ймовірностей. Класичне означення ймовірностей
1. Логарифм числа. Логарифм частки.
Логарифмом додатного числа b за основою а, де а > 0, а ≠ 1, називається показник степеня, до якого треба піднести число а, щоб одержати число b.
Наприклад: log28 = 3, оскільки 23 = 8;
log2
= – 2, оскільки 2-2
=
;
Десятковими логарифмами називаються логарифми за основою 10, позначаються lg.
Натуральними логарифмами називаються логарифми за основою е (число е — ірраціональне, е == 2,718281828459045...), позначаються ln.
-
основна логарифмічна тотожність
(рівність справедлива при b
>
0,
a
>
0,
a
≠ 1)
Для будь-яких а > 0, а ≠ 1 і будь-яких додатних х і у виконуються рівності:
l. logа l = 0; 2. logаa = 1;
3.
logа
xy
= logа
x
+ logа
y;
4. logа
= logа
x
–
logа
y;
5.
logа
х
р
=
p
logа
x
(р
R);
6.
=
loga
x
(p
R);
7.
loga
x
=
(b
> 0, b
≠ 1).
2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин
Дві площини, що перетинаються, називаються перпендикулярними, якщо третя площина, проведена перпендикулярно до лінії перетину цих площин, перетинає їх по перпендикулярних прямих. На рис. 216 α β, бо площини α і β перетинаються по прямій с, площина γ, перпендикулярна до с, перетинає α і β по прямих а і b, які перпендикулярні.
Теорема
(ознака
перпендикулярності площин)
Якщо площина проходить через пряму, перпендикулярну до другої площини, то ці площини перпендикулярні
Дано: а, b, b α, α ∩ β = с, b β.
Довести: α β(рис. 218).
Доведення
Нехай α і β перетинаються по прямій с, а пряма c перетинається з b в точці А. Через точку А в площині α проведемо пряму а, а с. Через а і b проведемо площину γ, с а, с b, отже, γ с. Оскільки а b, то α β .
Білет № 22
Логарифмічна функція, її графік і властивості.
Куля. Переріз кулі площиною. Формули об’єму кулі та площі сфери.
Обчисліть інтеграл:
.
Паралельно осі циліндра, радіус основи якого дорівнює 8 см, проведено площину, що перетинає основу циліндра по хорді, яка стягує дугу 1200. Знайдіть площу перерізу, якщо його діагональ дорівнює 16 см.
1. Логарифмічна функція, її графік і властивості.
Функція виду у = loga x, де а — задане число, а > 0, а ≠ 1 називається логарифмічною функцією.
-
Логарифмічна функція
1. Область визначення функції - множина всіх додатних чисел
D(y) = (0; +∞)
2. Область значень функції — множина усіх дійсних чисел
Е(у) = R
a > 1
3. Якщо x2 > х1, то loga х2 > loga x1. (зростає на всій області визначення)
4. loga x > 0, якщо х > 1
loga х = 0, якщо х = 1
loga x < 0, якщо 0 < х < 1
0 < а < 1
3. Якщо x2 > х1, то loga х2 < loga x1. (спадає на всій області визначення)
4. loga x > 0, якщо 0 < х < 1
loga х = 0, якщо х = 1
loga x < 0, якщо х > 1