
- •1. Дійсні числа. Дії над дійсними числами
- •2. Об’єм кулі та її частин
- •1. Радіанне вимірювання кутів. Тригонометричні функції числового аргументу.
- •2. Об’єм циліндра і конуса
- •1. Комплексні числа. Дії над комплексними числами в алгебраїчній формі.
- •2. Поняття об’єму тіла. Об’єм призми, піраміди
- •1. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •2. Взаємне розташування прямих. Ознака мимобіжності прямих.
- •Доведення
- •1. Квадратні рівняння з від’ємним дискримінантом
- •2. Конус. Осьовий переріз конуса. Переріз конуса площинами
- •1. Числова функція. Область визначення та множина значень
- •2. Піраміда. Види піраміди. Переріз піраміди площиною паралельною основі
- •1. Монотонність, обмеженість, парність, непарність, періодичність функцій
- •2. Многогранники. Паралелепіпед та його властивості.
- •1. Найпростіші перетворення графіків функцій
- •2. Поняття про статистику. Мода, медіана, середні значення.
- •1. Числові послідовності та їх класифікація
- •Способи задання числових послідовностей:
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин.
- •Доведення
- •1. Границя функції в точці. Основні властивості границь.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Переріз циліндра площинами
- •2. Призма. Правильна призма. Площа бічної поверхні прямої призми.
- •2. Прямокутний паралелепіпед. Центральна симетрія паралелепіпеда.
- •1. Залежність між тригонометричними функціями одного і того самого аргументу.
- •2. Циліндр. Формули об’єму циліндра та площі повної поверхні циліндра
- •1. Тригонометричні функції подвійного аргументу
- •2. Декартові координати у просторі. Відстань між точками у просторі
- •Доведення
- •2. Правильна піраміда, Площа бічної поверхні правильної піраміди.
- •2. Конус. Формули об’єму конуса та площі повної поверхні конуса.
- •1. Корінь п –го степеня і його властивості.
- •2. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі. Ознака паралельності прямої і площини
- •Доведення
- •1. Степенева функція з цілим показником, її графік і властивості
- •2. Взаємне розміщення двох площин у просторі. Ознака паралельності двох площин.
- •Доведення
- •1. Показникова функція, її графік і властивості.
- •2. Вектори у просторі. Дії над векторами. Множення вектора на число, його властивості.
- •1. Логарифм числа. Логарифм частки.
- •2. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин
- •Доведення
- •2. Куля. Переріз кулі площиною. Формули об’єму кулі та площі сфери.
- •1. Похідна функції. Похідна суми, добутку та частки двох функцій.
- •2. Перпендикулярність прямої і площини. Ознака перпендикулярності прямої і площини.
- •1. Похідна функції. Похідні показникової, логарифмічної та тригонометричних функцій.
- •2. Перпендикуляр і похила до площини. Теорема про три перпендикуляри.
- •1. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної до графіка функції.
- •2. Паралелепіпед та його властивості.
- •Властивості :
- •1. Первісна. Основна властивість первісної.
- •Доведення
- •Доведення
- •2. Пряма і правильна призми. Площі бічної та повної поверхні призми.
- •1. Первісна. Правила знаходження первісних.
- •2. Циліндр. Осьовий переріз циліндра. Формули об’єму та повної поверхні циліндра
- •1. Загальна схема дослідження функції за допомогою похідної
- •2. Ознака колінеарності векторів
- •1. Визначений інтеграл, його геометричний зміст та властивості
- •2. Паралельне проектування та його властивості. Ортогональне проектування.
- •Відрізки зображаються відрізками;
- •Паралельні відрізки зображаються паралельними відрізками або відрізками однієї прямої;
- •3) Відношення довжин паралельних відрізків і відрізків однієї прямої зберігається.
- •1. Екстремуми функції. Дослідження функцій на екстремум.
- •2. Основні поняття теорії ймовірностей. Класичне означення ймовірностей
Доведення
Нехай дано дві точки А(xA, уA, zA) і В(хB, yB, zB) (рис. 254). Доведемо, що
АВ2 = (хB – xA)2 + (yB – уA)2 + (zB – zA)2.
Розглянемо випадок, коли АВ не паралельна осі z. Через точки А і В проведемо прямі, паралельні осі z. Вони перетнуть площину ху в точках A1 і В1 відповідно. Ці точки мають ті самі координати х, у, що й точки А і В, а координата z їх однакова і дорівнює нулю. Проведемо через точку А площину, паралельну координатній площині ху. Побудована площина перетне пряму ВВ1 у деякій точці С, причому ВС = | zB – zA|. За теоремою Піфагора із ΔАВС маємо:
АВ2 = AC2 + ВС2. Оскільки АС2 = A1В12 = (хB – xA)2 + (yB – уA)2 ,
ВС = | zB – zA |, то АВ2 = (хB – xA)2 + (yB – уA)2 + (zB – zA)2.
Таким
чином, відстань між точками А(xA,
уA,
zA)
і В(хB,
yB,
zB)
обчислюється за формулою
.
Білет № 16
1. Тригонометричні рівняння. Розв’язування рівнянь виду: sin x = a, cos x = a.
Правильна піраміда, Площа бічної поверхні правильної піраміди.
Знайти проміжки, на яких функція f(x) = x3 – x2 – 5x – 3 зростає, спадає
Основа піраміди – квадрат зі стороною 12 см, а дві суміжні бічні грані перпендикулярні до площини основи. Обчисліть площу бічної поверхні піраміди, якщо її висота дорівнює 5 см.
1. Тригонометричні рівняння. Розв’язування рівнянь виду: sin x = a, cos x = a.
Рівняння називаються тригонометричними, якщо змінна величина знаходиться під знаком тригонометричної функції. Найпростішими тригонометричними рівняннями називаються рівняння виду:
sin x=a; cos x=a; tg x=a; ctg x=a.
2. Правильна піраміда, Площа бічної поверхні правильної піраміди.
Правильною пірамідою називається піраміда, в основі якої лежить правильний многокутник, а основа висоти піраміди збігається з центром цього многокутника.
Нехай SАВСD — правильна чотирикутна піраміда (рис. 92). Тоді за означенням її основа АВСD — правильний чотирикутник (квадрат); центр квадрата точка О — основа висоти S0 піраміди.
Пряма, яка містить висоту піраміди, називається віссю правильної піраміди. Висота бічної грані правильної піраміди, яка проведена з вершини піраміди, називається апофемою. На рис. 92 SК — апофема.
У правильної піраміди:
бічні ребра рівні;
бічні грані рівні;
апофеми рівні;
двогранні кути при основі рівні;
двогранні кути при бічних ребрах рівні;
кожна точка висоти правильної піраміди рівновіддалена від всіх вершин основи;
кожна точка висоти правильної піраміди рівновіддалена від усіх бічних граней.
Теорема. Площа бічної поверхні правильної піраміди дорівнює добутку півпериметра її основи на апофему.
Доведення
Нехай а — сторона основи правильної п-кутної піраміди (рис. 255). SH BC, SH = m.
Тоді
площа бічної грані правильної піраміди
дорівнює
am,
а
площа бічної поверхні Sбічн
=
атп.
Оскільки
ап
= р, де
р
—
півпериметр основи піраміди, то Sбічн
=
pm.
Білет № 17
1. Тригонометричні рівняння. Розв’язування рівнянь виду: tg x = a, ctg x = a.
Конус. Формули об’єму конуса та площі повної поверхні конуса.
Дослідіть функцію f (x) = x4 –4x2 та побудуйте її графік.
Через дві твірні конуса, кут між якими дорівнює α, проведено переріз, який утворює з площиною основи конуса кут β . Знайдіть площу бічної поверхні конуса, якщо його висота рівна Н.
1. Тригонометричні рівняння. Розв’язування рівнянь виду: tg x = a, ctg x = a.
Рівняння називаються тригонометричними, якщо змінна величина знаходиться під знаком тригонометричної функції.
Найпростішими тригонометричними рівняннями називаються рівняння виду:
sin x=a; cos x=a; tg x=a; ctg x=a.