78. Інтерактивна сторона спілкування. Поняття про соціальні ролі та рольового очікування. Види соціальних ролей. Проблема педагогічного такту у педагогічному спілкуванні.

Інтерактивна сторона спілкування — це та його сторона, яка фіксує не тільки обмін інформацією, а й організацію сумісних дій, які дозволяють реалізувати деяку загальну для партнерів діяльність. У дослідженні цієї сторони спілкування використовують поняття "інтеракція", "взаємодія", "соціальна взаємодія".

інтеракція (віт inter — між і action — дія), тобто як сукупність зв´язків і взаємовпливів людей, що складаються в їхній спільній діяльності. Наприклад, учень після уроку віддає вчителеві праці інструмент, яким працював, а вчитель кладе його в шафу. Обміну інформацією тут не відбулося, але взаємодія сталася. У хід спілкування його учасникам можна не тільки брати участь у комунікації, але й організувати обмін діями, спланувати загальну діяльність, виробити форми та норми сумісних дій.

Дослідження проблеми взаємодії має в соціальній психології давню традицію. Інтуїтивно легко допустити безсумнівну зв'язок, який існує між спілкуванням і взаємодією людей, однак важко розвести ці поняття і тим самим зробити експерименти більш точно орієнтованими. Частина авторів просто ототожнюють спілкування та взаємодія, представляючи і те й інше як комунікацію у вузькому значенні слова (тобто як обмін інформацією).

Соц. ролі:

Статус завжди пов'язаний з деякою очiкуваною поведiнкою, яка визначається культурою суспiльства. Саме цю очiкувану поведiнку, пов'язану iз статусом . називають cоцiальною роллю .

Але частіше соціальною роллю називають не саму очікувану поведінку, а форми ( або сукупнiсть зразкiв) очiкуваної поведiнки .

Iнодi соціальною роллю називають сукупнiсть прав чи обов'язкiв, якi очикуються щодо певного статусу у певнiй культурi.

Головна рiзниця мiж статусом i роллю полягає в тому, що людина статус займає (або має), а роль - виконує.

У відповідності з цім, іноді кажуть, що соціальна роль - це сукупнiсть очiкувань щодо поведiнки людей стосовно певного соцiального статусу , або сукупність норм . такої поведінки. Тобто, у найбільш поширеному розумінні роль - це не сама поведiнка , а тiльки, так би мовити, безавторський " проект ." поведiнки, соціально очікувана " схема " поведiнки.

Очікування щодо рольової поведінки називають рольовими експектацiями .

Рольові експектації як раз і визначають ту чи iншу повединку, як вiдповiдну або невiдповiдну . певному статусу.

Люди запам'ятовують щонайменше шість сторін поведінки: (1) ХТО робить (2) ЩО, (3) КОЛИ, (4) ДЕ, (5) ЯК і (6) ЯК на це реагують оточуючi. Таким чином люди отримують знання рольових норм та експектацiй.

Виконання ролi (role perfomance) - це реальна (актуальна) поведiнка особи, що займає той чи iнший статус.

У життi завжди є розбiжнiсть мiж тим, що люди мають робити у певнiй ролi і що вони дiйсно роблять. Завжди є iндивiдуальнi вiдмiнностi, якi роблять будь-яке виконання ролi унiкальним.

З кожною роллю пов'язазана щонайменше одна взаємна роль . (лiкар - хворий пацiєнт). Поняття взаємної ролi є важливим, тому що один з чинникiв, який поєднує людей у групи, - це мережi взаємних ролей .

Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації.

Рольове навчання має дві мети:

• навчитися виконувати обов'язки й реалізовувати права відповідно до ролі;

• набувати настанов, почуттів і очікувань, які відповідають певній ролі.

ВИДИ РОЛЕЙ:

- По масштабу. Часть ролей может быть строго ограничена, в то время как другая — размыта.

- По способу получения. Роли делятся на предписанные и завоеванные (еще их называют достигаемыми).

- По степени формализации. Деятельность может протекать как в строго установленных рамках, так и произвольно.

- По видам мотивации. В качестве мотивации могут выступать личная прибыль, общественное благо и т. д.

Педагогический такт – социальная ценность, инструмент влияния на личность, определяющий чувство меры в педагогическом воздействии с гуманно-демократических позиций и личностного подхода в воспитании и обучении. Такт выступает нравственным регулятором педагогического процесса, в нем проявляется высшее педагогическое мастерство.

Педагогічний такт - найхарактерніша професійна особливість вчителя. В будь-якій професії є щось особливе, що відрізняє її від інших професій, виявлятись це зможе і в звичках людини, і в його мові, зовнішньому вигляді. Особливість професії вчителя, перш за все, виявляється в його педагогічному такі.

Саме слово „такт" (від латинського tactus) - це форма людських взаємовідносин. Такт - необхідна умова успішного спілкування між людьми. Тактовна людина намагається вести себе в колективі так, щоб ні своїм зовнішнім виглядом, ні необережним словом не зіпсувати настрій навколишнім.

Педагогічний такт необхідний і в навчанні і у вихованні. Але у вихованні його роль особлива. У безтактного вчителя учні ще зуміють чогось навчитись, але у вихованні такий вчитель нічого не досягне. Моральні переконання, інтереси, смаки не можна формувати насильно. Для цього необхідно, щоб учні любили похвали свого вчителя.