31. Ганіма (араб. - «видобуток») - отримані в результаті військових дій цінні речі (зброя, коні, одяг

та інше рухоме майно), а також полонені, силою захоплені мусульманської армією в бою з

невірними. У ранньому ісламі 4/5 цього видобутку розподілялося серед воїнів. Залишилася 1/5

частина Ганіма, згідно Корану, належить Аллаху, а також його посланнику - пророку Мухаммаду,

його родичам, сиротам, біднякам і подорожнім. Інститут Ганіма сягає своїм корінням в доісламські

традиції і звичаї. При Мухаммада призначалася Аллаху частка витрачалася на загальні потреби

правовірних, а інше розподілялося порівну між самим пророком і зазначеними чотирма групами

мусульман. В даний час норми фикха, які регулюють інститут Ганіма, втратили практичне значення.

Орда — слово тюркського походження, в старовину (до XVIII ст.) історичні

суспільно-політичні і військові структури, що знаходиться на території

Євразійського степу, як правило, пов'язані з монголами. Може розглядатися як

регіональний еквівалент клану або племені. Деякі успішні орди породили

ханства.

Гулями - від (араб. ناملغ Ghilman / Ğilman букв. Юнак / молода людина) - цим терміном позначали

воїнів, які перебувають на службі халіфів, а пізніше і інших правителів у країнах Сходу, і

безпосередньо їм підлеглих.

1. Раби в мусульманських країнах за середньовіччя.

2. Постійна кінна гвардія в арабському халіфаті 9 ст.

3. В Османській імперії в середні віки - рядові воїни феодального ополчення.

4. В Делійському султанаті (Індія) гвардійці-раби тюркського походження; делійські султани в 1206 -

90рр.

32. Мамлюки - військова каста в середньовічному Єгипті, рекрутувалися з юнаків-рабів тюркського

(кипчаки) і кавказького (грузини черкеси та ін) походження, грузинські мамлюки називалися Гурджі.

Юнаки зверталися в іслам, навчалися арабської мови і тренувалися в закритих таборах-інтернатах для

несення військової служби. Попередниками мамлюків були гулями Арабського халіфату.

Яничáри (тур. yeniçeri —нове військо) — регулярна піхота в Османській імперії, що діяла у 14 — 19

століттях, створена султаном Мурадом І.

Яничари спершу набиралися з полонених, потім поповнювалася примусовим набором дітей християн

підданих (сербів, болгар та інших). Після переходу на іслам яничари виховувалися в дусі релігійного

фанатизму й сліпого послуху; творили дисциплінований корпус, іноді численністю до 40 тисяч, з

агою на чолі;

Яничарам було заборонено одружуватися (до 1566 року) та займатися господарством, вони стали

підпорою влади турецьких султанів, знаряддям турецького абсолютизму. З 17 століття почався

розклад яничар, вони втручалися в державні справи, робили державні перевороти. Військо яничар

було ліквідоване 1826 року наказом султана Махмуда II.

34. 33. Си́кхи — послідовники релігійно-реформаторського руху, який виник в Індії на території

Пенджабу наприкінці XV століття.

Засновником цього руху, що надалі отримав назву сикхізм був індійський поет і мислитель Нанак

(1469—†1539). Сикхи проголошували рівність всіх людей перед єдиним богом, незалежно від касти і

соціального становища, негативно ставилися до індуїстських принципів кастових відмінностей. Вони

носили тюрбан, довге волосся і бороду. Усім сикхам присвоювалося почесне звання «сінгх» («лев»),

яке стало складовою частиною прізвища.

Сучасні сикхи живуть переважно в індійському штаті Пенджаб.

Бра́хмани (від санскритського слова Brāhma a

ṇ ; Деванагарі ब्ब्ब्ब्ब्ब्) — вища з чотирьох головних

індуїстських варн, варна жерців.

Шудри (санскрит: ब्ब्ब्ब्, Śūdra) — є четвертою варною в традиційному секційному поділі на

чотири секції в історичному індуїстському суспільстві.

Роль цієї варни у постведичній Індії полягала у виконанні важких і простих робіт. Варна шудр - це

найнижчий стан слуг. Так, більшість індуїстських селян є шудрами. Серед індусів на острові Балі,

Індонезія шудри становлять 97% населення, що практикує індуїз