НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Методичні рекомендації

З підвищення фінансової стійкості

Сільськогосподарських підприємств

(Реструктуризація заборгованості та удосконалення управління борговим фінансуванням)

Київ – 2009

УДК 336.582:336.781.2

Рекомендації розглянуто і схвалено на засіданні відділення соціально-економічних проблем розвитку сільських територій ННЦ “Інститут аграрної економіки” (протокол № 8 від 15 червня 2009 року).

Методичні рекомендації з підвищення фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств (реструктуризація заборгованості та удосконалення управління борговим фінансуванням) / упоряд. І.П.Шиндирук. – К.: ННЦ ІАЕ, 2008. – С. 76 .

Розроблені на основі опрацювання нормативно-правової бази та практичного досвіду організації управління борговими зобов’язаннями сільськогосподарських підприємств, їх реструктуризації та вжиття щодо них заходів фінансового оздоровлення.

Розраховані на керівників та спеціалістів економічних служб сільськогосподарських підприємств, регіональних центрів наукового забезпечення АПВ.

© І.П.Шиндирук, 2009

Вступ

Тенденції розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств в останні два десятиліття чітко проявили не ефективність організації управління різними складовими їх господарської системи як на макро-, так і на мікрорівнях. Вплив зовнішніх чинників таких як переорієнтація державної фінансово-кредитної політики, скорочення рівня державної підтримки товаровиробників, зміни у системі матеріально-технічного і фінансового забезпечення, спільно із дією внутрішніх факторів призвели до стрімкого погіршення фінансового стану значної кількості сільськогосподарських виробників, які досягли нижньої, критичної межі ефективності ведення діяльності. Зовнішніми проявами наслідків цього важкого фінансового стану та не ефективної діяльності підприємств стали: поступове вимивання, а згодом і практично повна втрата власних оборотних коштів; набуття фінансовою діяльністю такої риси як хронічний дефіцит фінансових ресурсів та відсутність усталених і ефективних механізмів його зменшення; домінування серед джерел фінансування позикового капіталу; наявність труднощів із забезпеченням вчасних і повних розрахунків підприємств із своїми контрагентами, що переросли в появу простроченої заборгованості.

Зовнішні спроби нейтралізації перелічених тенденцій діяльності підприємств проявились у запровадженні спрощеної системи їх оподаткування, яка знизила податковий тиск і дозволила надавати додаткові фінансові ресурси, застосуванні пільгових механізмів постачання матеріально-технічних засобів і дотуванні виробництва продукції, створенні сприятливих умов для зовнішнього банківського кредитування через механізм часткової компенсації відсоткових ставок, періодичних заходах з списання або реструктуризації прострочених боргів. Вони частково дозволили вирішити завдання поліпшення фінансового стану, проте досягнути повного вирішення даної проблеми не вдалось.

Досі діяльність значного числа сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання характеризується ознаками важкого фінансового стану. Зокрема, за статистичними даними кількість підприємства, які функціонують збитково, за останніх три роки становила 28 – 35% від загальної кількості, частка боргового капіталу у структурі пасивів становила 43%, а характер існуючої заборгованості короткостроковий, її частка – 30%. Нейтралізація негативних наслідків впливу зовнішніх і внутрішніх чинників вимагає розробки ефективної системи управління фінансами насамперед борговим фінансуванням. Саме організація такої системи в умовах загрози фінансовій стійкості сільськогосподарських підприємств є метою даних методичних рекомендацій.