Економічна сутність грошових коштів

Функціонування підприємств у ринкових умовах передбачає безперервний рух грошових коштів, тому їх слід розглядати як важливий ресурс та результат діяльності підприємств.

Дана тема є досить актуальною, оскільки у процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками – за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями – за придбані ними товари, з банками – з одержання коштів і погашення кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами – за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо, з працівниками – із заробітної плати, наданих їм позик тощо. Дані відносини опосередковують розподіл та перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки.

Початковою і кінцевою ланкою кругообігу засобів, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки, виступають грошові кошти, які є найбільш ліквідними активами.

Дослідженню питань обліку та аналізу грошових коштів і грошових потоків у ринкових умовах присвячені праці відомих вітчизняних та зарубіжних економістів, зокрема, С.Л. Берези, М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, Ю.А. Вериги, С.Ф. Голова, Н.Г. Горицької, О.М. Губачової, Г.Г. Кірейцева, М.В. Кужельного, Н.М. Малюги, Є.В. Мниха, Л.В. Нападовської, В.О. Озерана, М.С. Пушкаря, В.В. Сопка, Б. Коласса, М.Р. Метью, В.В. Палія, М.Б. Перера, Я.В. Соколова, Е.С. Хендріксена, Г. Шілінглоу та інших.

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні зростає роль бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту господарської дальності підприємств усіх форм власності як складової частини системи економічної інформації й управління. Управління підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характері й обсязі, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їхньому використанні, власному капіталі, зобов’язаннях і фінансових результатах діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані бухгалтерського обліку.

Вважається, що грошові кошти в бухгалтерському обліку не викликають питань методологічного плану. Проте, сьогодні помітна значна неоднорідність в термінах, що застосовуються окремими авторами в обліку.

У фінансових, економічних науках та бухгалтерському обліку вживають різні словосполучення: «грошові кошти», «грошові засоби», “грошові активи”. Так, в термінологічному словнику А.Г. Загороднього, Г.Л. Вознюка та Г.О. Партина (2002 р) наведено наступне: «в господарській практиці назву грошей мають явища, ззовні відмінні одне від одного: одиниці рахунку, в яких визначаються ціни на товари, національні грошові знаки, іноземна валюта, записи на банківських рахунках, кошти, витрачені на придбання цінних паперів, боргові зобов’язання, що використовуються для платежів, тощо”.

Ця проблема є досить актуальною, тому що невизначеність в термінології приводить до неправильного застосування рахунків для обліку.

УДК 631.1:65.012

Харчик О.М., ст. гр. ОА-51

Науковий керівник: Талах Т.А., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет