- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса.
- •4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.
- •5.Теоретичні основи гіпотези культивації
- •6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин.
- •7.Реклама як різновид масової комунікації.
- •8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві.
- •9.Загальна структура мк г.Лассуелла, характеристика її складових.
- •10.Комунікатори як творці інформаційних продуктів. Типи комунікаторів.
- •11.Масова інфо: особливості продукування та поширення.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •13. Особливості масової аудиторії.
- •14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •17.Масова аудиторія та її типологізація.
- •18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •19.Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору.
- •24. Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29 Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30 Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31 Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32. Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34. Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •35. Взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •36.Традиційні методи дослідження медіа впливу
- •37. Типологічні особливості засобів масової комунікації.
- •38 Особливості каналів масової комунікації.
- •39 Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.
- •42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43 Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •5 Основних властивостей уваги:
- •44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.
- •45 Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46 Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •47 Політична пропаганда у мк: чинники медіа впливу
- •48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі.
- •49 Вплив гром. Організацій на діяльність нац. Масово-комунікаційної сфери.
- •50. Предмет, об’єкт, завдання й методи дослідження масової комунікації.
- •51 Сучасний стан у вітч теорії масової комунікації.
- •52 Видові риси, особл.Та переваги окремих каналів мк.
- •53 Засоби мк та державотворчий процес.
- •54 Міжнародні комунік потоки та масова комунікація.
- •55 Соціально-когнітивна теорія а.Бандури
- •56.Інтерактивна модель в. Шрамма
- •57.Джерела для медіа досліджень в Україні
- •1) Тв панель
- •59«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •61Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •65 Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
17.Масова аудиторія та її типологізація.
Поняття «аудиторія» пов'язане з представленням про безліч людей, безпосередньо включених в процес сприйняття інформації. В емпіричних дослідженнях воно тлумачиться звичайно як сукупність людей, що вступають в контакт з джерелом інформації.
Масова аудиторія як компонент масової комунікації характеризується неоднорідністю, рассредоточенностью (за територіальною ознакою) і анонімністю. У соціології індивіди, що утворюють цю аудиторію, розглядаються як особистості, включені в мережу реальних суспільних відносин і зв'язків. Саме за допомогою масової комунікації ці особистості можуть встановити і підтримувати відносини і зв'язки не тільки усередині своєї соціальної групи, але і з більш широким соціальним середовищем.
Аудиторії можуть бути стійкими чи нестійкими у своїх перевагах, звичках.
Багато в чому залежать від соціально-демографічних характеристик (стать, вік і т.д.). Чим більше аудиторія, тим більш важлива інформація і значуще джерело.
В основі типологізації аудиторії лежить можливість доступу груп населення до конкретних джерел інформації. Буває три типи аудиторії:
1.Условні і нецільові - не орієнтуються ЗМІ.
2.Регулярні і нерегулярні.
3.Реальні і потенційні - хто є аудиторією ЗМІ, а хто має до цього ЗМІ доступ.
18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
Під ефективністю масової комунікації слід розуміти відповідність отриманого ефекту (результату) цілям, що ставилися професіональним комунікантом в процесі спілкування.
Ефективність спілкування вимірюється отриманими планованими чи непланованими результатами. Але неефективних дій нема, оскільки навіть відсутність результату впливу — це теж результат.
Ефективність МК має два полюси: полюс абсолютної ефективності (полюс А) та полюс нульової ефективності (полюс Б). Полюси А та Б — це ідеалізовані об’єкти. Реально ефективність масового впливу тільки наближається до одного з полюсів. Причиною такого коливання ефективності є те, що МК постійно перебуває між двома смисловими полюсами свого існування: (полюс А) формування громадської думки і вплив на систему прийняття рішень громадян (висока масовокомунікаційна ефективність) та (полюс Б) створення інформаційних полів, в межах яких громадяни можуть самостійно приймати усвідомлені рішення (низька масовокомунікаційна ефективність).
Полюс А — це абсолютна довіра до ЗМК (ЗМК є ефективними), полюс Б — це абсолютна недовіра до ЗМК і втрата ЗМК функції масифікації.
Закон ефективного функціонування ЗМК. Чим більша довіра громадян до ЗМК, тим більшою мірою ЗМК виступає ефективним засобом формування гром думки.
19.Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
До психологічних проблем МК можна віднести проблеми уваги, проблеми стереотипів, проблема викривлення інформації (вторинні комунікативні потоки – чутки, плітки), вибірковість сприйняття інформації(психологічні особливості людини).
Проблема уваги в масових комунікаціях
Ефективність масової комунікації залежить від психологічних особливостей аудиторії. Особливості аудиторії:
увага
сприйняття
розуміння
нерозуміння
здатність сприймати інформацію
.Б. Паршин виокремив увагу як характеристику людської психіки та складову, що впливає на процес сприйняття масової інформації. Характеристики уваги:
увага є механізмом, за допомогою якого людина робить вибірку інформації
зосередженість, зовнішній вияв – заглибленість.
здатність до поділу.
Проблема формування стереотипів у процесі масової комунікації
Стереотип – спрощене, заздалегідь закладене уявлення про світ. Стереотипи виникають спонтанно, внаслідок потреби зосередити увагу. Знайоме – добре, незнайоме – „погане”.
Джерело стереотипів – продукт творчості продвинутих людей. Функція стереотипу – класифікувати інформацію, служити орієнтиром у поведінці.
Стереотип містить оціночний момент, не може бути нейтральним. Формування стереотипу проходить в 3 етапи (Роберт О”Хара):
вирівнювання
посилення
асиміляція