- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса.
- •4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.
- •5.Теоретичні основи гіпотези культивації
- •6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин.
- •7.Реклама як різновид масової комунікації.
- •8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві.
- •9.Загальна структура мк г.Лассуелла, характеристика її складових.
- •10.Комунікатори як творці інформаційних продуктів. Типи комунікаторів.
- •11.Масова інфо: особливості продукування та поширення.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •13. Особливості масової аудиторії.
- •14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •17.Масова аудиторія та її типологізація.
- •18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •19.Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору.
- •24. Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29 Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30 Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31 Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32. Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34. Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •35. Взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •36.Традиційні методи дослідження медіа впливу
- •37. Типологічні особливості засобів масової комунікації.
- •38 Особливості каналів масової комунікації.
- •39 Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.
- •42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43 Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •5 Основних властивостей уваги:
- •44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.
- •45 Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46 Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •47 Політична пропаганда у мк: чинники медіа впливу
- •48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі.
- •49 Вплив гром. Організацій на діяльність нац. Масово-комунікаційної сфери.
- •50. Предмет, об’єкт, завдання й методи дослідження масової комунікації.
- •51 Сучасний стан у вітч теорії масової комунікації.
- •52 Видові риси, особл.Та переваги окремих каналів мк.
- •53 Засоби мк та державотворчий процес.
- •54 Міжнародні комунік потоки та масова комунікація.
- •55 Соціально-когнітивна теорія а.Бандури
- •56.Інтерактивна модель в. Шрамма
- •57.Джерела для медіа досліджень в Україні
- •1) Тв панель
- •59«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •61Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •65 Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
Комунікатор - фахівець, який породжує повідомлення в конкурентному комунікативному середовищі. Однією з важливих властивостей комунікатора є його кредитність, надійність, престижність.
Виділяються такі типи комунікаторів: люди престижу і лідери думок. Люди престижу - ті, хто визначають зміст і канали передачі інформації. Лідери думок (ключові комунікатори) - члени товариства, що знаходяться в постійному контакті з людьми і виступаючі посередником між засобами масової інформації та комунікантів. Лідер думок, інтерпретуючи отримане повідомлення, таким чином впливає на аудиторію. Проблема полягає в тому, що комунікатор може бути одночасно і аудиторією. М.Вебер зазначав, що єдиний шлях переходу від повної невизначеності до того роду визначеності, яка в змозі дати пізнання індивідуальних духовних змістів свідомості, є віднесення до цінності. Щоб відокремити, вичленувати дії маси, індивідів натовпу, які не наділені сенсом, цінністю, а виробляються чисто емоційно, реактивно, М.Вебер ввів в соціологію поняття соціальної дії. М.Вебер виділяв чотири основних види соціальної дії: • ціліраціональне, критерієм якого є успіх; • ціннісно-раціональне, тобто дію через віру в етичну, естетичну, релігійну або іншу цінність, взяту як таку, незалежно від успіху; • афективне (емоційне), що виявляється через актуальні афекти і почуття; • традиційне, тобто відбувається через традицію, звичку.
15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
Теорія когнітивного дисонансу була запропонована Леоном Фестінгер в 1957 р. Вона являє собою пояснення конфліктних ситуацій, які нерідко виникають «в когнітивній структурі однієї людини». Теорія ставить своєю метою пояснити і дослідити стан когнітивного дисонансу, що виникає у людини, як реакція на якусь ситуацію, дії індивідів або цілого колективу, тобто його внутрішній стан і переживання. Якщо виникає протиріччя між тим, що людина знає, і тим, що вона робить, то це перешкоджає її діяльності, так як вона прагне якось пояснити, щоб знову досягти стану внутрішньої когнітивної узгодженості. Фестінгер сформулював дві основні гіпотези своєї теорії: 1. У разі виникнення дисонансу індивід буде всіма силами прагнути знизити ступінь невідповідності між двома своїми установками. 2. Прагнучи знизити виник дискомфорт, індивід буде намагатися обходити стороною такі ситуації, в яких він може посилитися. Дисонанс може з'явитися з різних причин: 1. через логічну невідповідність; 2. «Через культурні звичаї»; 3. в тому випадку, якщо індивідуальна думка входить до складу більш широкої думки; 4. через невідповідність минулого досвіду цієї ситуації. Теорія відповідності джерела інформації та предмета установки передбачає, що зазначена відповідність, а отже, й бажана зміна, відбувається тоді, коли установка на джерело інформації й предмет інформації мають один і той же знак оцінки.
16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
Контроль за поширенням масової інформації по своїй суті і є цензура, яка заборонена як конституцією України, так ї на міжнародній арені. Вважається, що в країні, в якій є цензура, немає демократії. Проте мас.інф. вважається особливо сильним важелем впливу, тому встановлені деякі заборони щодо розповсюдження мас.інф по ЗМК. Так, наприклад, за Конвенцією про транскордонне телебачення заборонене розповсюдження порнографічної інформації, а також заборонена реклама цигарок на спиртніх напоїв до 22:00.
Найчастіше спіндоктор зайнятий виправленням висвітлення події в мас-медіа, після того як інформаційний розвиток прийняло несприятливий відтінок. Термін виник від англійського слова spin - «кружляння, вертіння». Тобто це подача подій у більш сприятливому вигляді. Спіндоктор, можна сказати, «розкручує» інформацію, подає її в сприятливому вигляді. Іншими словами, спіндоктор - це керуючий інформацією. Можна сказати і по-іншому: спіндоктор «лікує» інформацію у ЗМІ, лікує подія, точніше те, яке освітлення подія може отримати в мас-медіа.
На практиці виділяється кілька видів спина:
1. до-спін - підготовка аудиторії до події;
2. після-спін - «наведення блиску» на подію;
3. торнадо-спін - перенесення суспільної уваги на іншу подію;
4. кризовий спин - контроль кризової інформації з метою зменшення подальшої шкоди.
Головним об'єктом діяльності спіндоктор є інформаційний блок.
Зокрема, для гальмування інформації спіндоктор використовує такі інструменти, як:
а) недопуск події в ЗМІ;
б) зміна модусу інформації;
в) заміна повідомлення новою інформацією або ситуацією;
г) перенесення акцентів
