- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса.
- •4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.
- •5.Теоретичні основи гіпотези культивації
- •6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин.
- •7.Реклама як різновид масової комунікації.
- •8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві.
- •9.Загальна структура мк г.Лассуелла, характеристика її складових.
- •10.Комунікатори як творці інформаційних продуктів. Типи комунікаторів.
- •11.Масова інфо: особливості продукування та поширення.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •13. Особливості масової аудиторії.
- •14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •17.Масова аудиторія та її типологізація.
- •18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •19.Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору.
- •24. Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29 Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30 Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31 Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32. Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34. Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •35. Взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •36.Традиційні методи дослідження медіа впливу
- •37. Типологічні особливості засобів масової комунікації.
- •38 Особливості каналів масової комунікації.
- •39 Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.
- •42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43 Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •5 Основних властивостей уваги:
- •44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.
- •45 Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46 Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •47 Політична пропаганда у мк: чинники медіа впливу
- •48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі.
- •49 Вплив гром. Організацій на діяльність нац. Масово-комунікаційної сфери.
- •50. Предмет, об’єкт, завдання й методи дослідження масової комунікації.
- •51 Сучасний стан у вітч теорії масової комунікації.
- •52 Видові риси, особл.Та переваги окремих каналів мк.
- •53 Засоби мк та державотворчий процес.
- •54 Міжнародні комунік потоки та масова комунікація.
- •55 Соціально-когнітивна теорія а.Бандури
- •56.Інтерактивна модель в. Шрамма
- •57.Джерела для медіа досліджень в Україні
- •1) Тв панель
- •59«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •61Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •65 Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
11.Масова інфо: особливості продукування та поширення.
Масова інф – це соціальна інфо, яка надається широким аудиторіям, які розпорошені в часі та просторі за допомогою штучних каналів. При цьому соціальна інфо поділяється на підвиди, що відображають її специфіку.
Змiстом - весь спектр психологiчного впливу в діапазоні вiд iнформування i навчання до переконання i навiювання.
Цілі масової інформації визначаються через суб’єкта, що використовує цю інфо через призму саму масової інфо, через задачі, які намагалися вирішити з її допомогою.
Специфіку "масової інформації" визначають такі атрибутивні ознаки:
1. Змістова актуальність. Повинна мати загальносуспільне значення.
2. Хронологічна актуальність або оперативність. Новини повинні бути "останніми", відзначатися свіжістю..
Виробництво масової інформації завжди здійснюється на двох рівнях:
1) творцем її може бути кожен громадянин в силу творчої природи людини;
2) масова інф створюється інституційно, тобто спеціальними суспільними інститутами.
Звідси — два рівні масової інформації:
1) стихійний;
2) організований;
З погляду функціонування є три форми існування масової інформації:
1) пасивна - тексти, законсервовані у фондах сховищ
2) стихійна- її складають анонімні повідомлення
3) активна- її складають масово-інформаційні потоки (тобто, журналістика)
Поширення: Друкованими засобами масової інформації (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем. Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.
Важливою особливiстю процесу поширення масової інформації є використання машин, технологiчних процесiв, рiзних технiчних пристроїв, якi дають можливiсть швидко збирати, обробляти, випускати i розповсюджувати iнформацiю в масовому масштабi на великiй території i майже одночасово.
12. Засоби передачі масової інформації.
Засоби масової інформації це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інфо. В цю мережу входять телерадіопрограми, газети, журнали, інформаційні агенства, кінодокументалістика, Інтернет та ін.
Характерні риси засобів масової інформації:
• публічність (необмежене, неперсоніфіковане коло споживачів);
• наявність спеціальних технічних засобів;
• непряма, розділена в просторі та часі взаємодія комунікаційних парт1 нерів;
• непостійний характер аудиторії;
• переважна односпрямованість впливу від комунікатора до реципієнта.
Найбільш масовий і сильний політичний вплив на суспільство мають аудіовізуальні засоби масової інформації, насамперед телебачення.
Поширення: Друкованими засобами масової інформації (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем. Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.
13. Особливості масової аудиторії.
Масова аудиторія характеризується неоднорідністю, рассредоточенностью (за територіальною ознакою) і анонімністю. У соціології індивіди, що утворюють цю аудиторію, розглядаються як особистості, включені в мережу реальних суспільних відносин і зв'язків. Саме за допомогою масової комунікації ці особистості можуть встановити і підтримувати відносини і зв'язки не тільки усередині своєї соціальної групи, але і з більш широким соціальним середовищем.
Аудиторії можуть бути стійкими чи нестійкими у своїх перевагах, звичках.
Багато в чому залежать від соціально-демографічних характеристик (стать, вік і т.д.). Чим більше аудиторія, тим більш важлива інформація і значуще джерело.
Споживання масової інформації залежить від рівня підготовленості аудиторії до сприйняття інформації. Найважливішим показником рівня підготовленості є інформованість.
Важливим об'єктом уваги в сучасних дослiдженнях є поняття спецiалiзованої i масової аудиторiї.
У межах аудиторiї рiзних джерел масової iнформацiї поняття спецiалiзованої та цiльової аудиторiї зближуються, хоча межi мiж ними не зникають. Справа у тому, що спецiалiзована аудиторiя передбачає (на рiзницю вiд цiльової) стiйкий характер інтересу до визначеного кола тем i систематичного споживання iнформацiї з визначеною читацькою адресою. У той же час цiльова аудиторiя може обмежуватися епізодичним i коротким iснуванням у зв'язку з актуалiзацiєю визначеного кола проблем, що висвiтлюється.
Усi численні пiдходи до типологiзацiї аудиторiї ЗМК мають кiнцевою метою максимально точне виявлення оцiночного ставлення аудиторiї не тiльки до конкретних засобiв масової комунiкацiї, але i до проблем, якi висвiтлюються в їх матерiалах. Ставлення формується як результат взаємодiї двох груп характеристик. Першу з них складають ознаки аудиторiї, другу створюють характеристики джерела iнформацiї та результатiв цiєї дiяльностi.