- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса.
- •4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.
- •5.Теоретичні основи гіпотези культивації
- •6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин.
- •7.Реклама як різновид масової комунікації.
- •8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві.
- •9.Загальна структура мк г.Лассуелла, характеристика її складових.
- •10.Комунікатори як творці інформаційних продуктів. Типи комунікаторів.
- •11.Масова інфо: особливості продукування та поширення.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •13. Особливості масової аудиторії.
- •14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •17.Масова аудиторія та її типологізація.
- •18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •19.Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору.
- •24. Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29 Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30 Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31 Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32. Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34. Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •35. Взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •36.Традиційні методи дослідження медіа впливу
- •37. Типологічні особливості засобів масової комунікації.
- •38 Особливості каналів масової комунікації.
- •39 Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.
- •42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43 Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •5 Основних властивостей уваги:
- •44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.
- •45 Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46 Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •47 Політична пропаганда у мк: чинники медіа впливу
- •48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі.
- •49 Вплив гром. Організацій на діяльність нац. Масово-комунікаційної сфери.
- •50. Предмет, об’єкт, завдання й методи дослідження масової комунікації.
- •51 Сучасний стан у вітч теорії масової комунікації.
- •52 Видові риси, особл.Та переваги окремих каналів мк.
- •53 Засоби мк та державотворчий процес.
- •54 Міжнародні комунік потоки та масова комунікація.
- •55 Соціально-когнітивна теорія а.Бандури
- •56.Інтерактивна модель в. Шрамма
- •57.Джерела для медіа досліджень в Україні
- •1) Тв панель
- •59«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •61Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •65 Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві.
Виділяють 2 рівні впливу політичної пропаганди:
на окремих представників суспільства – мікроефект, мікро вплив
вплив на політичну систему загалом, суспільні інститути чи суспільство – макроефект
За своєю природою вплив періодичний (під час виборчих кампаній). В 40-50ті роки вплив політичної пропаганди був обмежений (Лазерсфельд), але пізніше дослідження спростували ці свідчення. Наступним етапом розвитку досліджень впливу політичної пропаганди варто згадати Елізабет Нобель-Нойман та її «спіраль мовчання». Це є один з найбільш дієвих прийомів навіювання. Подається тільки вигідна інформація, а невигідна - свідомо замовчується або придушується; це значить, що простодушні, некритично налаштовані громадяни легко можуть бути переконані в чому завгодно.
Згодом, виникають критичні школи наукових досліджень – Франкфуртська та Бірмінгемська. Франкфуртська школа відстоювала поняття „ін’єкційної голки” або „чарівної кулі”,коли масову аудиторію сприймають як відкриту для маніпуляцій, здатну лише реагувати на подразники і сприймати повідомлення від політичної еліти.
Визначають такі чинники впливу політ. пропаганди в демократ.суспільствах:
- соціальна сфера;
- політична ситуація;
- медіа оточення;
- медіа зміст.
Згідно з Михайлом Гуревичем та Джоном Блумлером, виділяють такі спеціальні функції ЗМІ в демократичному суспільстві:
спостереження за поточними подіями;
визначення ключових соціально-значимих проблем;
представлення трибуни для людей;
передача різноманітної інформації від сторін з різних джерел;
нагляд за державними чиновниками та державною службою;
спонукання громадян до політичної активності інформування;
принцип протистояння зовнішнім силам;
відгук від аудиторії.
Дослідження впливу політичної пропаганди так само як і види самої політичної пропаганди відбувається на 2 рівнях – мікро- та макрорівнях.
Основні завдання пропаганди:
виховування
навчання
світоглядне формування
переконання
соціальна мобілізація
Розглядаються такі методи політичної пропаганди:
Педагогічні методи, (виховання та навчання)
Психологічні методи, ( взаємодії, переконання, впливу та оптимізації власної поведінки).
Методи роботи з інформацією. (пропагандистського аналізу та цільової системної подачі інформації).
Методи пропагандистського менеджменту, які забезпечують таку форму та рівень організації пропагандистських заходів, що самі по собі здатні дією впливати на зміни свідомості аудиторії.
В умовах сучасного інформаційного суспільства змінюються не тільки стратегії пропагандистського впливу, але й суттєві характеристики самої пропаганди: пропагандистська комунікація дедалі стає більш інтерактивною, більш гнучкою.
Вплив засобів масової інформації виявляється здебільшого не як результат наполегливої пропагандистської роботи медійних організацій, а, навпаки, як побічний продукт прийнятого у цих організаціях способу опрацювання та подання новин масовій аудиторії. Хай там як, але ЗМІ дійсно впливають на сприйняття публікою політичного світу.