- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса.
- •4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.
- •5.Теоретичні основи гіпотези культивації
- •6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин.
- •7.Реклама як різновид масової комунікації.
- •8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві.
- •9.Загальна структура мк г.Лассуелла, характеристика її складових.
- •10.Комунікатори як творці інформаційних продуктів. Типи комунікаторів.
- •11.Масова інфо: особливості продукування та поширення.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •13. Особливості масової аудиторії.
- •14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •17.Масова аудиторія та її типологізація.
- •18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •19.Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору.
- •24. Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29 Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30 Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31 Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32. Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34. Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •35. Взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •36.Традиційні методи дослідження медіа впливу
- •37. Типологічні особливості засобів масової комунікації.
- •38 Особливості каналів масової комунікації.
- •39 Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.
- •42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43 Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •5 Основних властивостей уваги:
- •44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.
- •45 Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46 Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •47 Політична пропаганда у мк: чинники медіа впливу
- •48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі.
- •49 Вплив гром. Організацій на діяльність нац. Масово-комунікаційної сфери.
- •50. Предмет, об’єкт, завдання й методи дослідження масової комунікації.
- •51 Сучасний стан у вітч теорії масової комунікації.
- •52 Видові риси, особл.Та переваги окремих каналів мк.
- •53 Засоби мк та державотворчий процес.
- •54 Міжнародні комунік потоки та масова комунікація.
- •55 Соціально-когнітивна теорія а.Бандури
- •56.Інтерактивна модель в. Шрамма
- •57.Джерела для медіа досліджень в Україні
- •1) Тв панель
- •59«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •61Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •65 Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин.
Безпосередній зв'язок між медіаповідомленнями і суспільною значимістю питань, тобто представленням аудиторії про важливість певних проблем - приклад феномена, що отримав назву встановлення пріоритетності новин, однією з різновидів медіавпливу. Найбільш вдале і часто цитоване пояснення цього явища належить Б. Коену: преса, можливо, не дуже досягла успіху в тому, щоб вказати людям, що саме думати, але вона на диво успішна у вказівці своїм читачам на те, про що думати.
Функція встановлення пріоритетності новин стає очевидною, якщо проаналізувати репортажі про поточні події, що привертають увагу аудиторії до важливих питань.
Вплив встановлення пріоритетності новин чітко проявляється тільки в тому випадку, якщо існує можливість оцінити громадську думку з певного питання до і після його висвітлення ЗМІ.
Спочатку дослідники даного феномена (встановлення пріоритетності новин) вивчали вплив репортажів про поточні події на світогляд членів аудиторії. Тепер вчені намагаються відповісти на питання про те, хто встановлює пріоритетність новин.
Уолтер Ліппман - перший вчений, який описав процес встановлення пріоритетності новин в своїй книзі Public Opinion. Ліппман писав про те, що вплив мас-медіа формує світогляд членів аудиторії і створює помилкове навколишнє середовище для кожного нового споживача масової інформації.
На сучасному етапі вчені як і раніше цікавляться джерелами медіа-інформації, які сприяють встановленню пріоритетності повідомлень. В центрі уваги деяких з цих досліджень - вплив того чи іншого президента США на встановлення пріоритетності новин. Іншими словами, політичні пріоритети президента обумовлювали тематику повідомлень в ЗМІ.
Сучасні дослідження знаходяться в пошуках відповіді на питання: "Чи впливає підбір повідомлень на сприйняття їх пріоритетності або ж громадська думка впливає на пріоритетність новин?"
7.Реклама як різновид масової комунікації.
Реклама – це різновид (форма) масової комунікації, яка намагається перевести якість товарів (послуг) та ідеї на мову потреб і запитів споживача. (Чарлз Севідж). Це механізм просування та презентації товарів, послуг, організацій та осіб (в т. ч. діячів політики ,культури і т. д.) і формування попиту на них. При цьому реклама є формою МК, але не є самостійним ЗМІ.
Згідно з думкою Маклюена: реклама – це ключове поняття масової комунікації.
Реклама відрізняється від прямих продаж тим, що на перше місце виходять не міжособистісні контакти, а технічні засоби масової комунікації.
Медіа-контекст – це жанр, до якого належить певна програма, сторінка, місце розташування. Він впливає на настрій людини. Потрібна гармонія реклами з медіа-контекстом.
Типологія рекламних повідомлень:
за способом впливу на аудиторію – інформативна (звертання до глузду), механістична (апеляція до вже встановлених стереотипів), сугестивна (орієнтація на підсвідомість)
за способом вираження – жорстка (негайна увага), м’яка (створення сприятливої атмосфери)
за цілями і завданнями – іміджева реклама (розкрутка), стимулююча (стимул певних потреб), реклама стабільності, внутрішньокорпоративна, порівняльна, нагадувальна реклама, інформуючи (завідомо дорога яскрава)
за можливістю зворотного зв’язку – зі зворотним зв’язком і без зворотного зв’язку.
Особливості рекламної комунікації:
- реально продається не товар, а його імідж
- реклама спрямована не на товар, а на продаж психологічних уподобань людини
- продається не сам товар, а його психологічний відповідник
- купуючи, людина реагує не на відмінності товару, а на його знакову суть
Щоб реклама була переконливою, вона має бути доступною, зрозумілою. В рекламі існує ефект праймінгу: глядачі мають бути попередньо підготовлені ефективно до сприйняття.