4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.

Суть цього ефекту полягає в тому, що під впливом медіа в свідомості комуніката оживають старі асоціації, які впливають на розуміння отримуваної інформації. Праймінг може мотивувати поведінку людини, спонукати до певних дій, іноді асоціальних. Сприймаючи якусь інформацію і згадуючи та переживаючи асоціативно певні події, пов’язані з цією інформацією, люди можуть реагувати на неї не так, як вимагають реальні умови, а як вони реагували колись.

Початок використання в 1971 році. Праймінг (або попередня підготовка аудиторії мас-медіа) - популярний напрям наукових досліджень медіавоздействія, засноване на вивченні психологічних принципів обробки інформації за допомогою когнітивних структур.

Теорія праймінга заснована на концепції когнітивних нео-асоціацій. Щоб зрозуміти концепцію когнітивних нео-асоціацій, потрібно уявити мозок у вигляді складної мережі провідників, що з'єднують уявлення, думки, почуття і поняття. Тоді пам'ять можна визначити як загальну структуру цієї мережі. Інформація, отримана при перегляді телепередач або читанні газет, стимулює або активує певні провідники. Окремі думки чи почуття, що зберігаються в пам'яті індивіда, згадуються і асоціюються з новою інформацією. Ці уявлення і думки можуть стимулювати інші уявлення і думки, пов'язані з ними, і впливати на поведінку людини.

Праймінг може мотивувати поведінку людини, викликаючи певні дії, часом асоціальні. Крайній прояв небажаного праймінга (в даному випадку також одного з аспектів соціального навчання) - злочини-копії, особливо вбивства або інші тяжкі злочини, навіяні певним фільмом або передачею.

Інтенсивність праймінга, звичайно ж, залежить від індивідуальних особливостей сприйняття. Судячи з усього, ефект праймінга визначається також новизною спогадів людини і особливостями його індивідуального сприйняття.

5.Теоретичні основи гіпотези культивації

Ефект культивації це коли художнє телебачення своїм масовим показом, приміром, насильства впливає на муніципальну політику, диктуючи пріоритети.

Гіпотеза культивації була спробою пояснити вплив телебачення на глядачів. Вона зародилася в рамках дослідницької програми з вивчення впливу медіанасілія. Цю програму, названу "Проект культурних індикаторів", в 1960-х роках очолював Джордж Гербнер. Вже з перших днів реалізації проекту дослідження вийшли за рамки медіанасілія. В даний час дослідники вивчають вплив довготривалого і регулярного перегляду ТВ передач на світогляд, цінності і думки телеглядачів. Основне положення гіпотези культивації полягає в тому, що чим більше часу глядач проводить перед телевізором, тим більше його сприйняття світу наближається до того образу реальності, який він бачить на екрані. Дослідження показали, що залежно від деяких характеристик телеглядачів, ефект культивації може бути більш-менш вираженим. Було доведено, що інтенсивність ефекту культивації визначається освіченістю глядачів. Існує безліч прикладів спотворення телебаченням картини світу.

Ключовими поняттями гіпотези культивації являються:

• Телебачення як найбільший оповідач - оптовий постачальник образів

• Мейнстрімінг (панівна тенденція)

• Резонанс

• Взаємодія

• Комплексні психологічні процеси

Дослідження Дж. Гербнера показали:

• Глядачі, які дивляться інф програми (новини) у великому обсязі, зазвичай дивляться багато інших телепрограм.

• Постійні телеглядачі, як правило, дивляться подібні за змістом програми як по ефірним телеканалам, так і по кабельним, а також на відео.

• Інтенсивність ефекту культивації і опірність дитини її впливу зазвичай залежить від того, чи дивиться він телевізор разом з батьками або один, а також від згуртованості сім'ї.

• Діти, які проводять багато часу перед телеекраном, як правило, їдять більше солодощів і висококалорійної їжі і вважають, що страви із закладів швидкого харчування більш поживні, ніж домашнього приготування.