- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса.
- •4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.
- •5.Теоретичні основи гіпотези культивації
- •6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин.
- •7.Реклама як різновид масової комунікації.
- •8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві.
- •9.Загальна структура мк г.Лассуелла, характеристика її складових.
- •10.Комунікатори як творці інформаційних продуктів. Типи комунікаторів.
- •11.Масова інфо: особливості продукування та поширення.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •13. Особливості масової аудиторії.
- •14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •17.Масова аудиторія та її типологізація.
- •18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •19.Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору.
- •24. Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29 Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30 Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31 Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32. Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34. Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •35. Взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •36.Традиційні методи дослідження медіа впливу
- •37. Типологічні особливості засобів масової комунікації.
- •38 Особливості каналів масової комунікації.
- •39 Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.
- •42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43 Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •5 Основних властивостей уваги:
- •44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.
- •45 Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46 Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •47 Політична пропаганда у мк: чинники медіа впливу
- •48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі.
- •49 Вплив гром. Організацій на діяльність нац. Масово-комунікаційної сфери.
- •50. Предмет, об’єкт, завдання й методи дослідження масової комунікації.
- •51 Сучасний стан у вітч теорії масової комунікації.
- •52 Видові риси, особл.Та переваги окремих каналів мк.
- •53 Засоби мк та державотворчий процес.
- •54 Міжнародні комунік потоки та масова комунікація.
- •55 Соціально-когнітивна теорія а.Бандури
- •56.Інтерактивна модель в. Шрамма
- •57.Джерела для медіа досліджень в Україні
- •1) Тв панель
- •59«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •61Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •65 Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
57.Джерела для медіа досліджень в Україні
GfK Ukraine – найбільша компанія з медіа та соціальних досліджень в Україні. GfK Ukraine входить до міжнародної дослідницької мережі GfK Group – одна з найбільших за розмірами дослідницької групи в світі.
* Напрямок Медіа-дослідження здійснює регулярні дослідження щодо охоплення та інтенсивності використання різних медіаканалів, зокрема телебачення, радіо, друкованих ЗМІ та он-лайн ресурсів. Джерелами інформації для напрямку
В рамках сектору медіадосліджень існує два напрямки:
1) Тв панель
Відділ ТВ панелі GfK Ukraine проводить вимірювання ТВ аудиторії України з 2003 року. Це дослідження проводиться згідно контракту з Індустріальним телевізійним комітетом (це професійне галузеве об’єднання провідних телеканалів, медійних агенцій та рекламодавців, що представляє інтереси телевізійної галузі України та дбає про захист своїх членів. Основною метою ІТК є сприяння розвитку телевізійної галузі в Україні. Індустріальний Телевізійний Комітет (ІТК) заснований 27 серпня 2002 року з метою представлення та захисту інтересів телевізійної індустрії.
Засновниками ІТК стали вісім гравців телевізійного ринку, а саме телеканали: 1+1, Інтер, ICTV, Новий, СТБ, Тоніс, медійні агенції та «Ефект Інтегрейтед Медіа».
Дослідження телевізійної аудиторії - одне з найважливіших джерел інформації для телевізійного ринку. Його метою є визначення обсягів аудиторії телевізійних каналів, програм, рекламних роликів.
За допомогою цього дослідження люди, що створюють телебачення, отримують інформацію, яким саме програмам віддається глядацька перевага, хто дивиться ці програми, тощо. Знаючи це, телеканали можуть побудувати свою роботу таким чином, щоб кількість глядацької аудиторії збільшувалася, передачі та фільми подобалися глядачам та йшли у зручний для них час.
Дослідження називається «Панель», оскільки проводиться безперервно і з постійною групою респондентів (інформація збирається кожної секунди). За спеціальною методикою відбираються домогосподарства, які беруть участь в дослідженні достатньо тривалий час. Завдяки тому, що обрані домогосподарства за своїми соціально-демографічними та технічними (тип прийому ТВ сигналу, телевізійне обладнання та ін.) характеристиками відтворюють структуру населення України, вони формують розгорнуту картину телеперегляду всіма глядачами країни. Більш детально з процесом відбору учасників Панелі можна ознайомитися у розділі Вибірка дослідження.
Робота ТВ панелі здійснюється за допомогою спеціальної технології. В кожному домогосподарстві, що бере участь в дослідженні, встановлюється спеціальний пристрій - піплметр (ТВ-метр). Він під`єднується до кожного телевізора і за його допомогою дивлення кожного члена домогосподарства (у віці від 4-х років) реєструється з точністю до секунди .
Дослідження з вимірювання телевізійної аудиторії проводиться в більшості країн з розвинутим телевізійним ринком. Дослідницька компанія GfK Group проводить аналогічне дослідження в Австрії, Бельгії, Болгарії, Німеччині, Нідерландах, Румунії, Швейцарії. Враховуючи цей досвід, ТВ панель в Україні проводиться за міжнародними стандартами, які існують для даного типу досліджень.
58.Ключові віхи наукових досліджень медіа впливу: вітчизняний і зарубіжний досвід
Багато вчених поділили історію дослідження впливу мас-медіа на декілька етапів. Критерій розрізнення цих етапів є сила впливу ЗМІ. Часто розрізняють три етапи дослідження медіа впливу:
етап «сильного впливу ЗМІ»
етап «слабкого впливу ЗМІ»
етап «вибіркового впливу ЗМІ»
На етапі «сильного впливу ЗМІ» мас-медіа приписують практично безмежну всемогутність, яка характеризується такими поняттями, як hypodermic needle або magic bullet. Характерною для даного етапу є так звана модель С-Р, що виходить з того, що вплив мас-медіа – це специфічна реакція аудиторії на подразники ЗМІ і що їх реакція адекватна силі подразників мас-медіа.
На етапі «слабкого впливу ЗМІ» мас-медіа приписують лише мінімальну силу: «Основною ідеєю моделі мінімального ефекту, яка розвивається було те, щоб люди як активні партнери комунікації у системі ЗМІ користувалися повідомленнями вибірково, зважаючи на свої вже існуючі попередні настанови. Характерним для даного етапу вважають дослідження П.Лазарсфельда та інших, яке має назву «Вибір людей». Основні результати цього дослідження обєднав Клаппер у «Теорію неефективності мас-медіа», що містить такі тези: «завдяки вибірковому сприйняттю люди захищаються від впливу ЗМІ, засвоюючи лише ту інформацію, що відповідає вже існуючим настановам, лідери думок ініціюють двоступеневий потік комунікації, сприймаючи ідеї та аргументи від мас-медіа, а потім повідомляючи їх видозміненими менш активному оточенню».
На етапі «вибіркового впливу ЗМІ» мас-медіа приписують загалом значну силу, яка, однак, залежить від різних чинників, передусім поведінки у використанні мас-медіа. На цьому етапі «деякі повідомлення ЗМІ певним чином впливають на деяких реципієнтів за певних обставин і в певний час».
Цей третій етап щодо перших двох займає посередницьку позицію. З одного боку, мас-медіа приписують суттєвий вплив, з іншого – він залежить від різних чинників. Тож, підходи на цьому етапі є більш диференційованими, методи – більш відточеними.
У 70-х рр.. ЗМІ, особливо телебаченню, приписували у різних моделях впливу мас-медіа надзвичайно важливу роль у процесі формування громадської думки та політичної волі. Характерним для третього етапу вважають різні моделі впливу мас-медіа, що приписують ЗМІ сильний, проте не необмежений вплив: проблема вибору діяльності мас-медіа, модель «спіралі мовчання» і теорія «використання і задоволення». Безпосередньою антитезою до твердження про «слабкий вплив ЗМІ» часто називають дослідження проблеми вибору напрямів діяльності ЗМІ, засноване Маккобсом та Шоу в 1972р. Відповідно до цієї концепції мас-медіа впливають на те, про що думають люди, проте не обов’язково, що вони при цьому думають.
Українська наука про масову комунікацію активно розвивається. В Інституті журналістики працюють і працювали відомі учені, праці яких є вагомим внеском в історію української науки про масову комунікацію. Перший директор Інституту журналістики проф. А. З. Москаленко, колишній професор інституту Г. Г. Почепцов, нині професор Інституту міжнародних відносин, професори В. І. Шкляр, В. Ф. Іванов, Б. І. Черняков, В. Я.Миронченко, доценти Т. О. Приступенко, В. В. Бугрим та ін. присвятили свою творчість вивченню ЗМК або масовоінформаційних чи
масовокомунікаційних процесів.
