- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса.
- •4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.
- •5.Теоретичні основи гіпотези культивації
- •6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин.
- •7.Реклама як різновид масової комунікації.
- •8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві.
- •9.Загальна структура мк г.Лассуелла, характеристика її складових.
- •10.Комунікатори як творці інформаційних продуктів. Типи комунікаторів.
- •11.Масова інфо: особливості продукування та поширення.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •13. Особливості масової аудиторії.
- •14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •17.Масова аудиторія та її типологізація.
- •18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •19.Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору.
- •24. Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29 Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30 Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31 Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32. Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34. Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •35. Взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •36.Традиційні методи дослідження медіа впливу
- •37. Типологічні особливості засобів масової комунікації.
- •38 Особливості каналів масової комунікації.
- •39 Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.
- •42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43 Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •5 Основних властивостей уваги:
- •44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.
- •45 Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46 Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •47 Політична пропаганда у мк: чинники медіа впливу
- •48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі.
- •49 Вплив гром. Організацій на діяльність нац. Масово-комунікаційної сфери.
- •50. Предмет, об’єкт, завдання й методи дослідження масової комунікації.
- •51 Сучасний стан у вітч теорії масової комунікації.
- •52 Видові риси, особл.Та переваги окремих каналів мк.
- •53 Засоби мк та державотворчий процес.
- •54 Міжнародні комунік потоки та масова комунікація.
- •55 Соціально-когнітивна теорія а.Бандури
- •56.Інтерактивна модель в. Шрамма
- •57.Джерела для медіа досліджень в Україні
- •1) Тв панель
- •59«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •61Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •65 Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
47 Політична пропаганда у мк: чинники медіа впливу
Берельсон, Зазарфельд,МакФи – у 40-50 рр ограниченное воздействие политической пропаганды
Блампер и МакЛеод, Гитлин, Айенгар и Симон – у 70-80рр более прямое и мощное медиавоздействие на избирателей тех. или иных сообщений политических кампаній
Э. Ноэлл-Нойман - теория спирали молчани(боязни изоляции или соц отчуждения, заставляющее людей молчать и не высказывать открыто свои взгляды)..
Дж. Мак-Леод, Г. Козицки и Д. Русински 4 главные причины возрастающего интереса к полит. Коммуник. 1. Поведение избирателей стало в большей степени непредсказуемым из-за различных социально-политических изменений. 2. Возросло беспокойство общества относительно негативного воздействия телевидения. 3. Привлекли к себе внимание работы европейских ученых (например, теорія спирали молчания Э. Ноэлл-Нойман, марксистские и радикальные взгляды Франкфуртской и Бирмингемской критических школ), которые стимулировали дальнейшие исследования. 4. Фокус исследований полит пропаганды расширился за счет переноса акцента на когнитивные аспекты.
ФАКТОРЫ ВЛИЯНИЯ НА ПОЛИТИЧЕСКУЮ ПРОПАГАНДУ
1.социальная сфера,
2.политическая ситуація
3.медиаокружение
4. медиасодержание.
48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі.
Одним з напрямків побудови інформаційного суспільства є розбудова високотехнологічного інформаційного простору. Рівень розвитку інформаційного простору впливає на рівень соціально-економічного, політичного, культурного розвитку суспільства, на стан його інформаційної безпеки.
Зах. Європа- розвиток громадського (суспільного) мовлення. Україна отримала у спадок монопольну радянську систему державного телебачення
Розвиток комерційного ТБ розпочався в Україні (знову ж, на відміну від країн Заходу) стихійно, в умовах відсутності законодавчо-правової бази, соціально-економічної та політичної стабільності, відповідної культури, традицій та досвіду. Це зумовило низку негативних тенденцій у формуванні національної системи ЗМК.
За різними оцінками, від 80 % до 90 % нац телерадіоефіру заповнено продуктом неукр походження. Крім того, за даними Держкомтелерадіо, частотна територія України суттєво (подекуди на 100-150 км у глибину) менша, аніж географічна, причому в більшості прикордонних районів іноз програми приймаються значно краще за вітчизняні, у низці ж місцевостей укр мовлення взагалі відсутнє.
Сер 90-х суб'єктами утримання більшості вітчизняних ЗМК - політичні актори та фінансово-промислові групи (ФПГ), які закономірно використовують потенціал медіа передусім у власних. До того ж, на вітч ринку медіа домінує іноземний капітал.
Поч. 2006 Укр-а Гельсінська спілка з прав люд. зазнач. домінування закордонного капіталу в укр. теле просторі.
Державний сектор телебачення в 2006 року складав 4%. відсутнє загальнонаціональне суспільне телерадіомовлення, яке довело свою високу соціально-регулятивну ефективність у країнах Західної Європи.
49 Вплив гром. Організацій на діяльність нац. Масово-комунікаційної сфери.
Нед громадські організації (НДО) – важлив. складником громадянського суспільства як сфери недержавних сусп інститутів і відносин, що мають створювати умови для самореалізації окремих індивідів і груп шляхом участі у виробленні політики.
Залучення НДО = прозорість та відкритість сусп-ва + демократичні цінності.
Важливою функцією НДО є протистояння встан-ня владою тотального контрол.ю
Разом з тим жорстке протистояння НДО органам влади не є ефект. стратегією, особливо в умовах суспільних змін.
Гром. Орг.-ї залучаються до мас. комунікації з метою зд-ня наступних завдань:
здійснення зв’язків зі своєю громадськістю (PR) з метою формування уявлення про сутність, мету, принципи і т.п. щодо даної організації;
забезпечення можливості публічного обговорення нагальних питань і використання потенціалу МК для організації багатосторонньої комунікації (наприклад, телемости між різними містами, де спілкуються організовані й спеціально зібрані певною громадською організацією люди в рамках якого-небудь ток-шоу);
трансляція ідей організації через засоби масово комунікативного впливу із залученням «лідерів думок»;
оприлюднення в ЗМІ результатів своєї діяльності чи досліджень.
Влияние НДО на сферу массовой коммуникации :
формируют общ-ное. мнение, лоббируют решение некоторых проблем.
объединяют людей по профессиональному признаку
могут проводить социальные программы, которые вызовут резонанс в обществе
активно принимают участие в принятие решений на наивысшем уровне
