- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса.
- •4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.
- •5.Теоретичні основи гіпотези культивації
- •6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин.
- •7.Реклама як різновид масової комунікації.
- •8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві.
- •9.Загальна структура мк г.Лассуелла, характеристика її складових.
- •10.Комунікатори як творці інформаційних продуктів. Типи комунікаторів.
- •11.Масова інфо: особливості продукування та поширення.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •13. Особливості масової аудиторії.
- •14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •17.Масова аудиторія та її типологізація.
- •18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •19.Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору.
- •24. Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29 Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30 Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31 Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32. Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34. Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •35. Взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •36.Традиційні методи дослідження медіа впливу
- •37. Типологічні особливості засобів масової комунікації.
- •38 Особливості каналів масової комунікації.
- •39 Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.
- •42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43 Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •5 Основних властивостей уваги:
- •44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.
- •45 Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46 Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •47 Політична пропаганда у мк: чинники медіа впливу
- •48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі.
- •49 Вплив гром. Організацій на діяльність нац. Масово-комунікаційної сфери.
- •50. Предмет, об’єкт, завдання й методи дослідження масової комунікації.
- •51 Сучасний стан у вітч теорії масової комунікації.
- •52 Видові риси, особл.Та переваги окремих каналів мк.
- •53 Засоби мк та державотворчий процес.
- •54 Міжнародні комунік потоки та масова комунікація.
- •55 Соціально-когнітивна теорія а.Бандури
- •56.Інтерактивна модель в. Шрамма
- •57.Джерела для медіа досліджень в Україні
- •1) Тв панель
- •59«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •61Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •65 Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
5 Основних властивостей уваги:
1) Динамічність - увага залиш у руслі, і повертається туди в своєму коливанні.
2) Обсяг - здатність психіки сприймати деяку кількість об’єктів, які можуть бути однаково усвідомлені у момент часу.
3) Інтенсивність - кількість витрат нервової енергії на здійснення розумової діяльності.
4) Стійкість - здатність утримувати рівень інтенсивності
5) Неоднорідність уваги.
Арсенал методів привернення уваги
Привернення уваги – перетворення Мимовільної уваги на довільну.
Довільна увага дає можливість людині відключатися від другорядних подразників. Так, наприклад, розшукуючи потрібне рекламне оголошення в газеті, людина не звертає уваги на ті, що не стосуються її мети, не пов’язані з її мотивацією.
Концентрація уваги залежить від мотивації людини, інтересу до об’єкта. К. може бути вузькою і широкою. У разі широкої концентрації уваги відбувається її розподіл.
Переключення уваги — це її довільне чи мимовільне переключення з одного об’єкта на іншій.
Прийоми активізації уваги аудиторії:
Створення пробл. ситуацій, гіпотез, які варто вирішити разом зі слухачами (зовн прийоми: давайте перевіримо, розглянемо), ств парадоксальної ситуації.
Гумористичні зауваження, жарт, каламбур.
Питання до аудиторії, риторичне питання, питально-відповідний хід.
Викор місцевого матеріалу як аргументу при розкритті якої-небудь проблеми.
В текстах буває присутня виділена чи актуалізована структура —виражена за допомогою технічних засобів (кегль, гарнітура шрифту, інші виділення) послідовність гол думок і ідей.
В аудіовіз. комунікат повідомлень (н-д, для продуктів д-ті ЗМІ) хар-м є «ефект праймінгу». Prіmіng - подальший розвиток ідеї, згідно з якою, спрямовуючи увагу аудиторії на певні питання, ЗМІ доп-ть аудиторії зорієнт. у політ реаліях. Prіmіng передбачає, що ЗМІ вплив. не лише на те, які питання мають бути у центрі уваги аудиторії, але й на те, як аудиторія має оцін. варіанти політ вибору.
44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.
Массова спільнота — это неорганизованные, случайно, стихийно возникшие и достаточно кратковременно существующие общности. К ним относятся: толпа, публика, аудитория, масса, социальное движение, общественность.
Толпа образуется на улице по поводу самых различных событий: дорожно-транспортного происшествия, поимки правонарушителя, недовольства действиями представителя власти или просто проходящего человека. Толпа может разойтись, как только элемент зрелищности ликвидирован. В толпе могут возникать элементы организации, они очень нестабильны. Стихия остается основным фоном поведения толпы, приводя часто к его агрессивным формам. Г.Блумер выделяет четыре типа толпы:
- случайную толпу - время действия незначительно, неоргинизованная структура.
- обусловленную толпу
-действующую толпу – сборище с экстремальными типами поведения. Имеет цель. Принимает следющие формы — линчующая толпа, повстанческая толпа, борющаяся толпа, толпа потребителей (напр, разгром магазинов во время военных действий или стихийных бедствий).
- экспрессивную толпу - чувство и общее отношение к какому-либо неординарному событию: радость, горе, протест . В движении ЭТ разряжает свое напряжение. Посредством римического выражения напряжения формируется единство толпы.) Крайней формой экспрессивной толпы является экстатическая толпа (рок-фаны на концерте).
- Российские социологи выделяют паническую (убегающая, спасающаяся) толпу
Типы толп довольно легко могут переходить друг в друга.
Всем формам толп свойствен факт деиндивидуализации, то есть частичное исчезновение у членов толпы их индивидуальных черт личности.
Масса по Г. Блумеру - аморфная совокупность людей с минимальным уровнем групповой интеграции и организации.
Г.Блумер выделяет четыре отличительные черты массы:
1) члены массы – разные классы, профессии, разный культурный уровень и финанс. состояние;
2) масса состоит из анонимных индивидов;
3) члены массы не имеют возможности общаться друг с другом и взаимодействовать
4) масса не способна действовать так же согласованно, как толпа.
Публика — это тоже кратковр. собрание людей для совместного времяпрепровожд. в связи с каким-то зрелищем. Более управляема, в частности в большей степени соблюдает нормы, принятые в избранном типе организации зрелищ.Может стать неупр.Публика бывает собранной и несобранной.
Несобранная публика - это“поляризованная масса” (жертвы моды, читатели одного журнала, зрители одних и тех же программ) Для них НЕ характерны психологические явления, свойственные толпе и собранной публике
Собранная (собравшаяся) публика - это объединения людей, интересующихся одним и тем же предметом, их установки сходны, реагируют подобным образом.
Аудитория (лат. auditorium — место для слушания) — “совокупность лиц, являющихся адресатом общего для всех ее членов средства массовой коммуникации при минимальном или даже вовсе отсутствующем взаимодействии их друг с другом”. Глав. черта А-и - практически одностороннее взаимодействие и слабая обратная связь с коммуникатором, особенно если аудитория большая. Величина (объем) аудитории является показателем масштабов влияния и социальной значимости того или иного источника информации.А-я делится на социальные круги
Взаимодействие аудитории с коммуникатором может осуществляться как непосредственно (например, слушание лекции, уличного оратора и т.д.), так и опосредованно, анонимно (например, слушание радиопередач, чтение газет и т.д.).
