40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.

Початок численних досліджень з ефективності емоційної та раціональної аргументації було покладено ще в 1935 р. Джорджем Хартманом. Експеримент: було розіслано 5000 листівок з використанням емоційної та раціональної аргументації з закликами голосувати та соціалістів. Шанси на перемогу у виборах у цьому місті у соціалістів були незначними. У результаті на виборах в Алентауні в 1935 р. соціалісти отримали на 30,86% більше голосів, ніж у 1934 р. При цьому в окрузі, де розповсюджувалися "емоційні" листівки, зріст голосувавших за соціалістів склав 50%, у "раціональному" — 35,42%, а у контрольному окрузі, де взагалі не було листівок про соціалістичний характер — 24,05%.

Апеляція до розуму людини не ефективна під час мас.комунікації так, як емоційні заклики, обіцянки, аргументи. Варто пригадати агітацію Ю.Тимошенко і Л.Чернівецького (серце, любов до України і киян, справедливість переможе і т.п. – емоційні гасла без жодної раціональної складової) – розписати приклад.

Одним з прикладів комунікації, що спрямована на широкий загал населення, є реклама.

Раціональна (предметна) реклама - інформує, звертається до розуму потенційного покупця, наводить аргументи, щоб переконати його; докази виражаються у словесній формі та підкріплюються відповідними малюнками й кресленнями. На думку деяких авторів, саме такою має бути реклама, наприклад, страхових послуг: конкретною, використовувати продумані аргументи та цифрові дані.

Емоційна, або асоціативна, реклама, - спираючись на асоціації потенційного споживача, викликає характерні емоції та формує певне ставлення. Вона звертається до почуттів, діє на підсвідомість. Найчастіше - це малюнок, але може використовуватись і звук. Така реклама досить широко застосовується західними страховими компаніями, коли як основний стимулюючий образ використовуються благополучні (щасливі) усміхнені люди. У такому разі реклама має суто іміджовий характер.

Проте насправді рекламні повідомлення рідко являють собою лише один із двох видів реклами - раціональну чи емоційну – оскільки ефективність кожної окремо є досить обмеженою певним колом цільової аудиторії, що чутливий до кожного з цих видів. Тож найчастіше рекламні повідомлення тією чи іншою мірою поєднують у собі обидва ці види.

41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.

Контент-аналіз – формалізований кількісно-якісний метод дослідження повідомлення.

К.А. визначають як:

• Статистичну семантику

• Техніку для об’єктивного й кількісного опису змісту комунікації

• Техніку вироблення висновків на базі об’єктивного й систематичного встановлення характеристик повідомлення.

Загальні характеристики:

- Об’єктивність – усі кроки на підставі заздалегідь вироблених процедур

- Встановлення факту має значення лише тоді, коли воно поставлене в залежність від характеристик адресата або адресанта. Саме по собі виявлення повторення якогось слова поетом не є контент-аналізом.

- Виявлення елементарної одиниці і підрахунок її появи у тексті. Важливим є частота появи, наявність/відсутність зв’язків і довжина тексту.

Комунікативних процеси, при яких найефективніше використовується К.А.:

1. коли є непрямий вихід на промовця (мовець помер, це наш ворог і т.п.)

2. коли мовний чинник є вирішальним для дослідження (пошук автора анонімного тексту, встановлення шизофренії)

3. коли обсяг матеріалу є занадто великим (література, кіно, мас.ком.)

Не всі документи можуть стати об’єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб зміст, який досліджується, дозволив задати однозначне правило для надійної фіксації потрібних характеристик (принцип формалізації), а також, щоб елементи, які цікавлять дослідника, зустрічались з достатньою частотою (принцип статистичної значимості).

Умови необхідні для К.А.:

1.розробка таблиці контент-аналізу

2. розробка кодувальної матриці.

3. розробка інструкцій кодувальнику