Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KOROTKIE_OTVETY_DANILENKO.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
652.29 Кб
Скачать

36.Традиційні методи дослідження медіа впливу

Офіційна історія вивчення медіа впливів починалася в США й охоплювала результати військової пропаганди під час першої світової війни, а також комерційної реклами і зв’язків з громадськістю після війни. Вважалося, що ЗМІ чинять на аудиторію могутній, потужний вплив. Вплив масової інформації порівнювався з кулями або наркотиками, що кололися в вену..

Теорія шприца залишалася провідною до завершення великої депресії в США, коли емпіричні дослідження показали, що вплив медіа був усе-таки не таким сильним, як вважалося. На зміну прийшла концепція індивідів — членів соціальних груп, спілкування в яких обмежує вплив масової інформації.

Проведені П. Лазарсфельдом із бюро прикладних соціальних досліджень Колумбійського університету, К. Говлендом з військового департаменту США дослідження показали, що вплив медіа на індивідуальних споживачів масової інформації є обмеженим.

Концептуальна модель обмеженого впливу була популярною в 1960 році у зв’язку з публікацією монографії Джозефа Клаппера «Вплив масової комунікації». Клаппер був переконаний, що розмови про потужний вплив медіа на людей істеричні.

Офіційна” історія дослідження медіа впливу і масової комунікації — від потужного, всемогутнього впливу ЗМІ, до концепції обмеженого, потім помірного і сильного впливу — не є досконалою, оскільки вона вибудовувалася на окремих популярних дослідженнях, трималася на авторитетних дослідниках і не враховувала ті дослідження, які не вкладалися в рамки прийнятих концепцій. Через те “офіційна” історія зазнала перегляду.

Переглянута історія не заперечує “офіційної”, вона лише знімає питання однозначного трактування періодів розвитку — від уявлення про потужний вплив через обмежений, помірний до сильного впливу. Річ у тім, що в усі періоди розвитку науки про масову комунікацію були роботи, які не вкладалися в “офіційну” історію, і їх просто ігнорували. Ці роботи ніби суперечили прийнятій точці зору на той час. Переглянута версія історії включає ці роботи в науковий обіг і стверджує, що вплив медіа існує постійно, тільки він різний, бо залежить від багатьох чинників.

Такі суперечливі точки зору висловлювалися постійно. Так, дебати навколо того, чим є преса — “дзеркалом”, яке відображає громадську думку, чи “прожектором”, який формує її,— точаться до сих пір, починаючи з 1950-х років.

37. Типологічні особливості засобів масової комунікації.

Засоби масової комунікації вже давно перетворилися на найважливішу складову частину нашого громадського життя. Це явище в різних аспектах намагаються осмислити політологи, соціологи, філософи, культурологи, психологи. Сьогодні ЗМК розглядається як інструмент формування суспільних поглядів та настроїв. Основною особливістю і знаряддям ЗМК є мова.

Масову комунікацію від усіх інших видів спілкування відрізняють три суттєві особливості: 1) це канал, технічний засіб, за допомогою якого передається інформація, 2) процес спілкування охоплює не окремих людей, а цілі соціальні групи та спільноти, перетворюючи тим самим людське спілкування в масове, 3) масовокомунікаційне спілкування має організований характер.

Особливістю ЗМК також є те, що вони включають у себе таку сферу духовного виробництва, як літературно-творчу діяльність журналістів та інших учасників публічного або публіцистичного дискурсу. Журналістика як тип творчості створює власний інформаційний продукт – цілісну картину поточної дійсності. І інших конкурентів у цьому аспекті в неї немає. За допомогою ЗМК створюється динамічна картина світу.

Крім того, ще однією особливістю ЗМК є інтерактивність, так як основним ЗМК останнім часом являється Інтернет. Как принципиально новое средство массовой коммуникации, он обладает такими характеристиками, как интерактивность, открытость, отсутствие временных и пространственных ограничений, виртуальность.С технологической точки зрения интерактивность представляет собой двухстороннее, диалоговое взаимодействие в режиме реального времени. С позиций теории коммуникации интерактивность выделяется как один из трех (коммуникация, интеракция, перцепция) взаимосвязанных аспектов общения.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]