32. Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.

Загальнонаукові методи - це сукупність методів дослідження і процедур, широко застосовуються в різних областях наукового знання, як соціально-гуманітарного, так і природничо-наукового. До загальнонаукових методів, що використовуються при вивченні комунікаційних процесів, можуть бути віднесені моделювання, системний підхід, порівняння

Порівняння являє собою метод, заснований на думках про схожість і відмінності об'єктів і дозволяє виявити їх кількісні та якісні характеристики. Головна умова застосування даного методу полягає в наявності загального підстави, за яким порівнюються об'єкти..

Частково-наукові методи - це сукупність способів і методів дослідження, що застосовуються в тій чи іншій галузі науки. Теорія комунікації являє собою багаторівневу надзвичайно розгалужену систему; в ній використовуються методи таких наук, як соціологія, психологія, соціолінгвістика і ін.

Соціологічний метод являє собою сукупність прийомів конкретних соціологічних досліджень, спрямованих на збір та аналіз емпіричних даних, що відображають реальний стан комунікативних процесів у суспільстві..

Метод тестування найбільш повно розроблений в психології і цілком докладемо в теорії комунікації. Зазвичай він використовується в лабораторних експериментах, коли масове опитування через анкетування неможливий..

Метод соціометрії при вивченні малих груп з метою діагностики міжособистісних відносин їх членів з перспективою їх зміни та оптимізації. Процедура соціометричного вимірювання припускає проведення опитування всіх членів групи для встановлення їх ставлення один до одного.

Методи, що використовуються на другому етапі дослідження, мають інше цільове призначення - обробку отриманих даних, встановлення залежностей кількісних і якісних показників аналізу та їх інтерпретацію. Особливе місце в системі методів другого етапу дослідження займає контент-аналіз. Це експериментальний метод, в першу чергу розрахований на вивчення діяльності ЗМІ шляхом систематичної числової обробки, оцінки та інтерпретації форми і змісту повідомлення інформаційного джерела, своєрідний якісно-кількісний аналіз змісту текстового матеріалу, фонограм, аудіо-і відеозаписів. Прийнято розрізняти змістовний і структурний контент-аналіз.

Інтент-аналіз - метод, за допомогою якого вивчається проблема цілеспрямованості вербальної комунікації. Даний метод розробляється в рамках психології і виходить з того, що людська мова являє навмисна дія. Відповідно намір (інтенція) що-небудь висловити, пов'язане з певним змістом думки або почуттям, лежить в основі практично кожного мовного акта.

На заключному етапі дослідження соціальної комунікації використовуються методи тестування і шкалювання. При тестуванні використовується той же матеріал, який був даний в первинному, диагностирующем тесті. Метод імплікаціонних шкал (шкалювання) являє собою наочну форму вимірювання та оцінки отриманих даних, які градуюються за ступенем кількості чи інтенсивності ознак.

33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації.

Значну роль у громадянській соціалізації відіграють засоби масової інформації. Вони виконують функції соціальної комунікації, інформування і виховання, формування громадянських цінностей, створюють відповідний соціально-політичний клімат.

Аудиторія як об'єкт комунікаційного впливу має ряд соціального-психологічних особливостей, які необхідно мати на увазі, вивчаючи масові інформаційні процеси. У ході їх ламаються перепони (чи бар'єри) декількох видів: фізичні — тобто простір і час; соціальні — ті, що визначаються статусом і ролями індивідів, які складають аудиторії; гносеологічні — ті, які виникають через відсутність чи нерозвиненість абстрактного мислення; ідеологічні — ті, що проявляються як результат засвоєння світогляду і стереотипів, які суперечать ідеологічним основам здійснюваного впливу; психологічні — у вигляді вже склавшихся у свідомості аудиторії соціальних настанов, сформульованих думок, пасивності уваги тощо. Сукупність цих факторів визначає висоту бар'єрів, які стоять між джерелом інформації та аудиторією.

Конкретна реальна людина формує погляди на своє майбутнє в повсякденному житті, спираючись при цьому на властиві їй здоровий глузд і буденний досвід. Він виробляється від покоління до покоління повсякденною діяльністю людини, її світовідчуттям та світосприйняттям як основа безпосередньо практичного ставлення до наявної дійсності, інших людей і приймає форму предметно–соціальних і предметно–моральних настанов.

Зміни у способі життя людини, які генеруються суспільним прогресом, а також накопичений дотепер науково–технічний потенціал, інформаційні потужності і засоби масової комунікації, що стали реальною четвертою владою й опорою демократії, двояко впливають на гуманітарну сферу. Вони не тільки сприяють її розвитку, але й одночасно і, треба визнати, досить ефективно руйнують попередню структуру звичних, самовідтворюваних соціальних спільностей людей, роблять відносини між ними більш заплутаними і багатозначними.

Інтенсивна інформатизація суспільства, з одного боку, розширює простір для розвитку масової свідомості, а з іншого боку — збільшує можливості індивідуальної свідомості завдяки численним інформаційним каналам максимально наблизитися до масового за обсягом та змістом.

Отже, завдяки суспільному прогресу відбувається поступова демонополізація впливу якогось певного, безпосереднього соціокультурного середовища на формування конкретної людини. А це, у свою чергу, призводить до того, що збільшується її сприйнятливість тих ціннісних орієнтацій, що продиктовані міжособистісним спілкуванням і менше залежать від масової свідомості. Вони можуть не збігатися з тими, які характерні для соціальної спільності (формального оточення), куди ця людина входить.