26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.

Міжнародний імідж – забезпечення позитивного сприйняття країни у світі, посідає одне з центр місць у ЗП діяльності держави. Першочергове значення у створенні позитивного іміджу відіграє внутрішня стабільність у державі. Але якщо формування позитивного іміджу країни є комунікативною метою, то важливе значення має активне просування до світового простору інформації про ресурсні та економічні потужності держави, ії виробничі, науково-дослідні та науково-технологічні, освітні можливості, рівень кваліфікацій робочої сили в державі, переваги географічного розташування.

Заходи, спрямовані на формування позит іміджу, включають: безпосереднє централізоване розповсюдження фактичної, статистичної та довідкової інфо про країну, організацію поїздок представників іноземних держав (співробітників наукових та парламентських структур, неурядових організацій), міжнародних організацій, іноземних ЗМІ, встановлення постійних контактів із впливовими політиками, політологами, представниками ЗМІ в країнах світу тощо. Для підвищення ефективності використовують сучасні інфо технології-перш за все, мережа Інтернет.

Особливу роль у формуванні іміджу відіграють незалежні недержавні дослідницькі центри та інститути, повідомлення і матеріали яких виступають одним із основних джерел інформації про країну для зовнішнього світу.

Формування міжнародного іміджу країни в нинішньому «надто тісному світі» є невід'ємною складовою її культурної дипломатії, яка включає розгалужений арсенал впливів на свідомість світової громадськості.

Роль ЗМІК в процесі формування колективної ідентичності громадян певної держави та іміджу держави незаперечна.

Метою ЗМК є створення такого образу країни, і, перш за все існуючої влади, при якому кожен індивід буде відчувати себе безпосередньою частиною єдиного цілого - держави.

Таким чином, можна з певною часткою впевненості говорити про те, що сучасні мас-медіа відкрили нові можливості впливу, що дозволило перенести їх з позиції чисто описують на позиції, які формують ситуацію.

27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.

Теорія прямої впливу характеризується кількома положеннями:

•   аудиторія сприймає повідомлення ЗМІ більш-менш однаково;

•   ці повідомлення значною мірою впливають на емоції та почуття кожного індивідуума;

•   ці повідомлення викликають в окремого індивідуума реакцію, подібну до реакції індивідуумів.

Таким чином, ЗМІ мають прямий і потужний вплив на аудиторію.

У 30-х роках XX ст. група німецьких учених М. Хоркхаймер, Т. Адорно та ін, висунули так звану теорію магічної кулі. Спостерігаючи, як доктор Й. Геббельс успішно використовував для пропаганди нацизму найпередовіший тоді медіум — радіо, ці вчені доводили, що радіоповідомлення чинять прямий і потужний вплив на слухачів.

Теорії обмеженого впливу. Згодом, в умовах мирного часу, зокрема під час проведення вільних демократичних виборів, виявили, що аудиторія ЗМІ не однорідна. Дослідники отримали картину варіантності сприйняття повідомлень від мас-медіа залежно від звичок у сприйнятті, які пояснюють унікальність переконань, уподобань, потреб і досвіду кожного. Це сприйняття також залежить від таких соціальних категорій, як вік, стать, доходи, освіта, діяльність і соціальні відносини, в яких перебуває кожний індивідуум. Звідси зрозуміло, що реакція одного відрізняється від реакції інших.

Із розвитком технологій соціальних опитувань з'являються нові, виваженіші теоретичні спроби охарактеризувати дієвість ЗМІ. І всі вони об'єднані одним висновком: вплив ЗМІ не є прямим і потужним. Аудиторії ЗМІ не слід розуміти лише як споживачів, які пасивно сприймають будь-що, запропоноване мас-медіа, адже це активні індивідууми й члени соц груп, які споживають продукцію ЗМІ в контексті особистих і соц цілей