- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса.
- •4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.
- •5.Теоретичні основи гіпотези культивації
- •6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин.
- •7.Реклама як різновид масової комунікації.
- •8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві.
- •9.Загальна структура мк г.Лассуелла, характеристика її складових.
- •10.Комунікатори як творці інформаційних продуктів. Типи комунікаторів.
- •11.Масова інфо: особливості продукування та поширення.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •13. Особливості масової аудиторії.
- •14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •17.Масова аудиторія та її типологізація.
- •18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •19.Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору.
- •24. Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29 Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30 Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31 Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32. Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34. Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •35. Взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •36.Традиційні методи дослідження медіа впливу
- •37. Типологічні особливості засобів масової комунікації.
- •38 Особливості каналів масової комунікації.
- •39 Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу.
- •42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43 Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •5 Основних властивостей уваги:
- •44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи.
- •45 Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46 Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •47 Політична пропаганда у мк: чинники медіа впливу
- •48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі.
- •49 Вплив гром. Організацій на діяльність нац. Масово-комунікаційної сфери.
- •50. Предмет, об’єкт, завдання й методи дослідження масової комунікації.
- •51 Сучасний стан у вітч теорії масової комунікації.
- •52 Видові риси, особл.Та переваги окремих каналів мк.
- •53 Засоби мк та державотворчий процес.
- •54 Міжнародні комунік потоки та масова комунікація.
- •55 Соціально-когнітивна теорія а.Бандури
- •56.Інтерактивна модель в. Шрамма
- •57.Джерела для медіа досліджень в Україні
- •1) Тв панель
- •59«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •61Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •65 Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
Міжнародний імідж – забезпечення позитивного сприйняття країни у світі, посідає одне з центр місць у ЗП діяльності держави. Першочергове значення у створенні позитивного іміджу відіграє внутрішня стабільність у державі. Але якщо формування позитивного іміджу країни є комунікативною метою, то важливе значення має активне просування до світового простору інформації про ресурсні та економічні потужності держави, ії виробничі, науково-дослідні та науково-технологічні, освітні можливості, рівень кваліфікацій робочої сили в державі, переваги географічного розташування.
Заходи, спрямовані на формування позит іміджу, включають: безпосереднє централізоване розповсюдження фактичної, статистичної та довідкової інфо про країну, організацію поїздок представників іноземних держав (співробітників наукових та парламентських структур, неурядових організацій), міжнародних організацій, іноземних ЗМІ, встановлення постійних контактів із впливовими політиками, політологами, представниками ЗМІ в країнах світу тощо. Для підвищення ефективності використовують сучасні інфо технології-перш за все, мережа Інтернет.
Особливу роль у формуванні іміджу відіграють незалежні недержавні дослідницькі центри та інститути, повідомлення і матеріали яких виступають одним із основних джерел інформації про країну для зовнішнього світу.
Формування міжнародного іміджу країни в нинішньому «надто тісному світі» є невід'ємною складовою її культурної дипломатії, яка включає розгалужений арсенал впливів на свідомість світової громадськості.
Роль ЗМІК в процесі формування колективної ідентичності громадян певної держави та іміджу держави незаперечна.
Метою ЗМК є створення такого образу країни, і, перш за все існуючої влади, при якому кожен індивід буде відчувати себе безпосередньою частиною єдиного цілого - держави.
Таким чином, можна з певною часткою впевненості говорити про те, що сучасні мас-медіа відкрили нові можливості впливу, що дозволило перенести їх з позиції чисто описують на позиції, які формують ситуацію.
27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
Теорія прямої впливу характеризується кількома положеннями:
• аудиторія сприймає повідомлення ЗМІ більш-менш однаково;
• ці повідомлення значною мірою впливають на емоції та почуття кожного індивідуума;
• ці повідомлення викликають в окремого індивідуума реакцію, подібну до реакції індивідуумів.
Таким чином, ЗМІ мають прямий і потужний вплив на аудиторію.
У 30-х роках XX ст. група німецьких учених М. Хоркхаймер, Т. Адорно та ін, висунули так звану теорію магічної кулі. Спостерігаючи, як доктор Й. Геббельс успішно використовував для пропаганди нацизму найпередовіший тоді медіум — радіо, ці вчені доводили, що радіоповідомлення чинять прямий і потужний вплив на слухачів.
Теорії обмеженого впливу. Згодом, в умовах мирного часу, зокрема під час проведення вільних демократичних виборів, виявили, що аудиторія ЗМІ не однорідна. Дослідники отримали картину варіантності сприйняття повідомлень від мас-медіа залежно від звичок у сприйнятті, які пояснюють унікальність переконань, уподобань, потреб і досвіду кожного. Це сприйняття також залежить від таких соціальних категорій, як вік, стать, доходи, освіта, діяльність і соціальні відносини, в яких перебуває кожний індивідуум. Звідси зрозуміло, що реакція одного відрізняється від реакції інших.
Із розвитком технологій соціальних опитувань з'являються нові, виваженіші теоретичні спроби охарактеризувати дієвість ЗМІ. І всі вони об'єднані одним висновком: вплив ЗМІ не є прямим і потужним. Аудиторії ЗМІ не слід розуміти лише як споживачів, які пасивно сприймають будь-що, запропоноване мас-медіа, адже це активні індивідууми й члени соц груп, які споживають продукцію ЗМІ в контексті особистих і соц цілей
