22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.

Спілкування або комунікація означає встановлення єдності за допомогою відповідних форм духовного єднання (духовних зв"язків). Таким чином, порозуміння є важливим чинником спілкування, оскільки тільки розумове єднання може свідчити про єдність думки і справи. Отже, спілкування, якщо воно відбувається, передбачає такі ознаки:

1) комунікаторів - тих, хто спілкується, зокрема комуні канта (хто) і комуні ката (кого);

2) духовно-інтелектуальну єдність тих, хто спілкується;

3) спільну форму духовного буття - мову;

4) загальнозрозумілі знакові систем, - письмо, іноземні мови та ін. знакові системи;

5) засоби спілкування - книги, періодичні видання тощо;

6) соціально-психологічну здатність до спілкування - здатність говорити, висловлювати думки тощо.

Б. Фірсов виділяє в процесі комунікації три фази: 1) докомунікативну, 2) комунікативну і 3) післякомунікатівну.

Перша фаза характеризується запитами і очікуваннями аудиторії. Друга - безпосередньою реалізацією цих запитів. Третя - використанням отриманої інформації.

Виділимо 2 етапи підготовки та проведення мовного спілкування:

Докомунікативний: 1. Планування, оцінка співрозмовників і обстановки. 2.Сбор матеріала.3. Аналіз та редагування матеріалу, підготовка тез.

Комунікативний: 1.Встановлення контакту. 2.Викладення та обгрунтування позиції. 3.Вияснення позиції співрозмовника. 4.Спільний аналіз проблеми. 5.Прийняття рішень.

Розглянемо структуру комунікативного етапу. На початку бесіди треба встановити контакт зі співрозмовником, створити робочу атмосферу, привернути увагу і інтерес партнера. Правильне початок бесіди припускає вказівку її цілей, завдань, оголошення послідовності розгляду питань.

Наприкінці бесіди необхідно зробити висновки з основних положень, сформулювати чітко і лаконічно основні ідеї. Досвідчені ділові люди радять залишати в запасі один сильний аргумент на той випадок, якщо співрозмовник в момент прийняття рішень почне коливатися.

Основними результатами успішного Спілкування Завжди є взаємопорозуміння й згода: згода слухача з мовцем, згода чинити, як того вімагає співрозмовнік та ситуація. Процес спілкування може бути ускладнений Суперечкою, непорозумінням, але спілкування завжди має завершуватися повною Згодою

.

23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору.

Україна з часу проголошення незалежності стала на шлях глобалізації системи масової комунікації, розвитку власної інформаційної індустрії. Ми відчули потребу у формуванні свого, власного інф простору. Якщо раніше абсолютну більшість становила компартійна преса, то нині картина докорінно змінилася.

На сьогодні в Україні існує велика кількість періодичних видань. З них зареєстровано і перереєстровано багато видань для загальнодержавної, регіональної й зарубіжної сфери розповсюдження: газет, журналів, бюлетенів, альманахів, збірників, календарів, дайджестів.

Протягом періоду 2008 року Національна рада вела активну міжнародну діяльність, традиційно співпрацювала з регуляторними органами інших країн у рамках Європейських платформи регуляторних органів. Делегації від Національної Пади брали участь у чергових засіданнях, які відбулися у травні 2008 року в Ризі на запрошення Націнальної ради з питань телерадіомовлення Литви та у жовтні в Дубліні на запрошення Комісії з питань телерадіомовлення Ірландії.

Активна участь Національної ради у міжнародних форумах, присвячених розвитку телерадіоінформаційної сфери, сприяла ратифікації Україною Європейської конвенції про транскордонне телебачення.

Що стосується входження України до ЄС і, ширше, до Європи як політичної, економічно\ та культурної спільноти, то тут є кілька засадничих проблем, які належать до галузі соціальної філософії.

Зрозуміло, що будь-які проекти інтеграції приречені на провал без підтримки з боку мас-медіа. Адже засоби масової інформації - це один із найважливіших чинників формування громадської думки у сучасному світі. А без налаштованості української громадської думки на "європейський вектор" політичній еліті годі й думати про реалізацію своїх найамбітніших проектів. Проте чи висвітлюють правдиво українські мас-медіа ситуацію в Європі, чи аналізують вони об’єктивно потребу входження України до Європи? Висвітлення подій в європейських країнах українськими мас-медіа у більшості випадків ніяк не можна назвати об’єктивни. Певна більшість газет, журналів і телеканалів є тією чи іншою мірою партійно заангажованими, отже, подають події під дуже вузьким кутом зору і проводять ретельну селекцію цих подій. Інші - так звана "жовта преса" та приватні радіостанції - прагнуть привернути увагу аудиторії до сенсаційних скандалів. Нарешті, урядові мас-медіа зосереджені переважно на офіціозі.

Слід зазначити, що навіть у тих мас-медіа, які по-справжньому налаштовані на європейський напрямок розвитку України і які намагаються дати аудиторії правдиве уявлення про життя Західної Європи, майже відсутній аналіз досвіду країн, що вже пройшли стадію реінтеграції. Тим часом досвід цих країн є надзвичайно цікавим і повчальним для України.

Нарешті, окремо варто підкреслити, що нині в Україні для пересічного громадянина (який недостатньо володіє, скажімо, англійською чи французькою мовами) майже відсутня можливість ознайомитися з поглядом західноєвропейців на самих себе і на світ. Якщо кілька років тому провідні телеканали України транслювали з синхронним перекладом випуски теленовин провідних західних агенцій, а нерідко - і пізнавальні та розважальні передачі, то тепер цього майже немає.

Ратифікація Європейської конвенції про транскордонне телебачення, яка відбулася у грудні 2008,-визначна подія для української телерадіомовної спільноти. Невдовзі, 1 липня 2009, Україна стане повноправним членом у сім'ї європейських телерадіомовників, внаслідок чого у неї з’являться нові зобов’язання та виклики, на які потрібно відповісти. Україна як член Європейської конвенції отримує доступ до інформації про телерадіоорганізації інших країн і також має надавати такі відомості про свої телекомпанії. Європейська конвенція відкриває нові можливості для вітчизняних мовників і кабельних операторів і, водночас, „збалансовує свободу і відповідальність”.