20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації.

СМК володіють можливістю комплексного впливу на особистість, соціальну групу, організацію. Це виражається в тому, що поширювана ЗМК інформація фокусує увагу аудиторії на тих темах і проблемах, які з точки зору соціальної системи, власників ЗМК, комунікаторів є найбільш важливими.

Увага людини у сферi масового спiлкування надзвичайно вібiркова. Людина рiдко чітає всю газету, но, продивившись заголовки статей, обирає те, що її цiкавіть. Те ж самє здiйснюється i вiдносно iнших ЗМК.

Констатація положення про те, що одна і та ж публікація і заява може бути зрозуміла різними людьми не тільки з різною мірою глибини, але і з різною мірою адекватності. Можна виділити три групи таких чинників: характеристики особистості, яка виступає в якості суб'єкта сприйняття і розуміння; параметри тексту і тієї реальності, яка в цьому тексті відбивається; особливості ситуації, в якій протікає процес сприйняття і розуміння. В процесі сприйняття інформації, поряд з вищевказаними чинниками, діють також загальпсихологічні закономірності уваги, розуміння і запам'ятовування.

Увага до інформації залежить від її значимості для реципієнта. При цьому, чим вище увага, тим більше в процесі сприйняття помічається подробиць (аналітичний ефект), тим сильніше враження (фіксуючий ефект) і виразніше сприйняття (підсилює ефект). Найпростіше і дуже ефективне рішення завдання по залученню уваги (і значною мірою на її утримання) можливе на шляхах використання особливостей мимовільної уваги, що базується на гострому орієнтовному рефлексі як мимовільної реакції на незвичайне, незвичне. Однак справді активне і «розумне» сприйняття починається тоді, коли реципієнтами зрозуміле глибоке значення інформації. Так відбувається перехід до довільної уваги, що зв'язує інформацію з глибинними областями свідомості аудиторії. Але і в цих умовах механізми уваги діють так, що неминучими виявляються перемикання і відволікання уваги. Це слід враховувати і урізноманітнити оповідання - перемежовувати плани, вводити «освіжаючі» відступи

.

21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.

Поступово, завдяки своєму життєвому досвiду, люди накопичують iнформацiю про найважливiшi для них елементи середовища i зберiгають її у формi звичок, настанов, правил поведiнки, прагнень i стереотипiв. Керуючись нею, люди швидко знаходять той тип поведiнки, який бiльш вiдповiдає певнiй ситуацiї. Роль цих стереотипiв наочно проявляється у процесi дiяльностi людини.

Найбільш значимі з елементів, що лежать у сфері несвідомого, з точки зору масового впливу - це установки та стереотипи.

Настанова - це стан внутрішньої готовності суб'єкта реагувати певним чином на об'єкти дійсності або на інформацію про них. Людині не потрібно щоразу заново визначати, в чому полягають її потреби в даний конкретний момент, і вибирати кращі способи їх задоволення. Все це на підставі минулого досвіду вже зафіксовано в установці. Крім власного соціального досвіду особистості, установка може бути продуктом стихійної або цілеспрямованої комунікації. Більшість установок здобуваються людиною в готовому вигляді з соціального досвіду і культури.

Стереотипи - стійкі, мало залежні від емпіричного пізнання образи навколишніх предметів чи явищ. Строго кажучи, формування у свідомості образу предмета завжди включає елемент стереотипізації, тобто певний ступінь спрощення, виділення значущих і витіснення неважливих для суб'єкта його сторін і характеристик.

Усю iнформацiю, яка надходить, можна подiлиті на три категорiї, якщо взяти за основу поведiнку людини у ставленнi до неї: 1) iнформацiя Дуже Важлива, 2) iнформацiя, Яка Може стати потрiбною, 3) iнформацiя, яка не сприймається, так як вона непотрiбна .

У механiзм вилучення непотрiбної iнформацiї входять вiдмова вiд сприйняттів, перекрученаiнформацiя та забування. Настанови, стереотипи i звички допомагають сортувати iнформацiю, Яка надходить. На основi власного чи чужого досвiду людина дiзнається, що найбiльш важливу для неї iнформацiю треба шукати у визначеному джерелi. Так складаються Переваги, Які надаються певнiй газетi, радіо и телепрограмi.

Таким чином, соцiальнi настанови є своєрiдними фiльтрамі iнформацiї, що надходіть, i тому впливають на поведiнку iндівiда.