1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2

2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу. 2

3.Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса. 3

4.Ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях. 3

Інтенсивність праймінга, звичайно ж, залежить від індивідуальних особливостей сприйняття. Судячи з усього, ефект праймінга визначається також новизною спогадів людини і особливостями його індивідуального сприйняття. 4

5.Теоретичні основи гіпотези культивації 4

6.Сучасні дослідження теорії встановлення пріоритетності новин. 4

7.Реклама як різновид масової комунікації. 4

8.Вплив політичної пропаганди та функції мас-медіа в демократичному суспільстві. 5

9.Загальна структура МК Г.Лассуелла, характеристика її складових. 6

Запропонована Лассуеллом схема не давала відповіді на питання про те, яким чином процес комунікації відтворюється у широкому соціальному контексті, в тому числі як його вплив відбивається в безпосередньому оточенні людей, з яких і складаються масові аудиторії і зворотнім впливом яких на самі мас-медіа можна було нехтувати, як з'ясувалося, лише в обмежених межах. 6

10.Комунікатори як творці інформаційних продуктів. Типи комунікаторів. 6

11.Масова інфо: особливості продукування та поширення. 7

12. Засоби передачі масової інформації. 7

13. Особливості масової аудиторії. 7

14. Проблема дослідження комунікатора (ідеї М.Вебера). 8

15.Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”. 8

16.Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора. 8

17.Масова аудиторія та її типологізація. 8

18.Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження. 9

19.Психологічні проблеми масово-інформ. процесів. 9

20. Вплив уваги на ефективність масової комунікації. 9

21. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі. 10

22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі. 10

23. Перспективи входження України до європейського та світового масово- комунікаційного простору. 10

24. Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність. 11

25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації. 11

26 Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац ЗМІ. 12

27. Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”. 12

28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування. 12

29 Етапи розвитку теорії масової комунікації в ХХ ст. 13

31 Складові системи національних ЗМК: особливості організації та функціонування. 14

32. Основні методи дослідження, які викор. в теорії МК. 14

33. Формування соціальних настанов методами масової комунікації. 14

34. Проблема дослідження комунікатора. 15

35. Взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу. 15

36.Традиційні методи дослідження медіа впливу 16

37. Типологічні особливості засобів масової комунікації. 16

38 Особливості каналів масової комунікації. 16

39 Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації. 17

40 Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті. 17

41 Загальні характеристики процесу контент-аналізу. 17

42 Проблема соц настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації. 18

43 Психологічні чинники привернення уваги до МК. 18

44 . Поняття „маса”, „натовп”, „аудиторія”: характеристика, основні типи. 19

45 Сучасний погляд на соціальні функції ЗМІ: теорія використання та задоволення. 19

46 Надзвичайні події у структурі МК: вплив та ефекти. 20

47 Політична пропаганда у МК: чинники медіа впливу 20

48 Державне та комерційне мовлення в нац інф просторі. 21

49 Вплив гром. організацій на діяльність нац. масово-комунікаційної сфери. 21

50. Предмет, об’єкт, завдання й методи дослідження масової комунікації. 21

51 Сучасний стан у вітч теорії масової комунікації. 22

52 Видові риси, особл.та переваги окремих каналів МК. 22

53 Засоби МК та державотворчий процес. 23

54 Міжнародні комунік потоки та масова комунікація. 23

55 Соціально-когнітивна теорія А.Бандури 24

1) ТВ панель 25

1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.

Масова комунікація – діяльність з добору упорядкування, обробки та передачі інформації. Також це діяльність з добору нових сенсів, які наближають людину до осягнення морального знання. Крім цього, МК – це також процес поширення інформації, знань та моральних цінностей за допомогою технічних засобів на чисельну велику розпорошену у часі та просторі аудиторію.

Характерні риси:

• наявність технічних засобів, що забезпечують тиражність

• соціальна значущість, що сприяє мотивованості масової комунікації

• масовість аудиторії, що вимагає глибоко продуманої ціннісної орієнтації

• багатоканальність, що дозволяє вибирати комунікативний засіб

• специфіка аудиторії (гетерогенна аудиторія)

Ознаки МК:

• опосередковане спілкування технічними засобами

• спілкування великих соціальних груп

• яскраво виражена соціальна орієнтація спілкування

• інституційно організований характер спілкування

• однонаправленість інформації

• колективний характер комунікатора і його публічна індивідуальність

• масова, стихійна, нерізнорідна, анонімна аудиторія

• масовість, публічність, періодичність повідомлень

• перевага двоступеневого характеру спілкування (спочатку повідомлення сприймають лідери думок)

Комунікативний процес характеризується:

• діахронністю – повідомлення зберігається в часі

• діатопністю – можливістю інформац. повідомлення долати простір

• мультиплікація – повідомлення піддається багаторазовому повторенню з відносно незмінним результатом та об”ємом

• симультанність – одночасна подача повідомлення багатьом учасникам комунікації

Функції МК в суспільстві:

1. Інформаційна – надання масовій аудиторії актуальної інформації ( Сприяє опримізації корисної діяльності )

2. Регулююча – вплив на формування суспільної свідомості, (Відбувається соціалізація індивіда)

3. Культурологічна – ознайомлення з досягненнями культури та мистецтва(Сприяє інтеграції суспільства).

Розвиток громадянського суспільства багато в чому залежить від преси, телебачення, радіомовлення, інших засобів масової комунікації. А в самих ЗМК центральною ланкою, безперечно, є зміст комунікації, бо саме він несе повідомлення від комунікатора до аудиторії, поєднує їх. Зміст комунікації, її роль не змінюються з появою нових видів масової комунікації. Тому зрозуміло, наскільки важливо вивчити як загальні підходи, так і конкретні методичні прийоми аналізу змісту.

Професіональна масова комунікація - це майстерно організоване спілкування у вигляді суспільно-культурної діяльності, учасниками якого є, з одного боку, професіональні мовці (комунікатори, або комуніканти), що чинять згідно з суспільно-етичними нормами, законами держави, вимогами технології організації мовлення й спілкування, і, з іншого боку, маса людей, на яку здійснюють вплив професіональні мовці через засоби масової комунікації, що є продуктом професійної масової інформаційної діяльності у сфері інформаційної індустрії як "інституалізованої форми виробництва і розповсюдження загальнодоступних (публічних) повідомлень, які поширюються у великому масштабі, включаючи значний розподіл праці в їхньому виробничому процесі та функціонуванні через складне посередництво друку, фільму, фотографії та звукозапису».