Вибір способу виробництва земляних робіт

Засоби виконання земляних робіт вибираються, враховуючи такі показ­ники:

• обсяги земляних робіт по всій залізничній ділянці, робоча оцінка зем­ляного полотна;

• можливості закладання резервів;

• дальність перевезення ґрунту;

• технічні характеристики машин;

• стан погоди;

• ґрунти.

Спорудження і відновлення земляного полотна повинно вестися бульдо­зерними, скреперними та екскаваторними комплексами. На поздовжньому профілі під планом лінії складається попікетний (по масивний) графік обсягів

земляних робіт і проводиться розподіл земляних мас із визначенням відстані перевезення ґрунту для обраного способу виконання робіт.

Дальність переміщення ґрунту бульдозерами під час відсипання насипів із резервів (розробки виїмок у кавальєрі) дорівнює відстані від осі резерву до осі насипу (від осі виїмки до осі кавальєру) (рис. 4.7).

Рис. 4.7. Переміщення ґрунту бульдозерами під час відсипання насипів

із резервів

Відстань перевезення ґрунту скреперами під час відсипання насипів із ре­зервів (розробка виїмок у кавальєрі) визначається за формулою:

де а - відстань між виїздами на насип, м;

b -відстань від вісі резерву до вісі насипу, м.

де Н — висота насипу, м.

Розрахунок складу комплектів машин і необхідної кількості робітників

Вказівки з технології робіт та склад землерийних комплексів наведені в дод. 2-7.

Підбір комплексів машин для виконання земляних робіт на окремих діля­нках обходу та у місцях зруйнування земляного полотна включає вибір марок машин і визначення їхньої кількості, враховуючи виконання робіт у необхід­ні терміни. Комплекс машин повинен забезпечувати виконання підготовчих, основних і оздоблювальних робіт у денний та нічний час.

Роботи зі спорудження і відновлення земляного полотна повинні вестися цілодобово (у дві зміни тривалістю по 10 годин кожна).

Кількість машин у комплексі для виконання основних робіт визначається за формулою :

де V - обсяг земляних робіт;

Т - можливий термін виконання земляних робіт на даній ділянці, змін;

П - продуктивність машин у ґрунтах даної групи, м³/зміну;

β - коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності праці під час ви­конання робіт у зоні зараження на даній місцевості в засобах індивідуального захисту;

К_п - коефіцієнт, що враховує перешкоди в період відновлення (для сере­дніх умов К_п =0,8).

Якщо число машин виявляється числом дробовим, воно округлюється до більшого цілого (дробова частина до 0,2 може не враховуватися). Потім ви­значається фактична тривалість роботи ведучих машин на об’єкті:

де N_ф - прийнята кількість машин.

Продуктивність машин визначається за «Навчальними нормами» або за паспортними даними (дод. 9). Під час роботи на землерийних машинах у за­собах захисту продуктивність робіт знижується на 15 % (у розрахункову фо­рмулу вводиться коефіцієнт р = 0,85 ).

На підставі прийнятої технології виробництва земляних робіт на кожній окремій ділянці, а також залежно від обраного типу головної машини комплексу, проводиться визначення марок і кількості транспортних і допоміжних машин у комплексі. Для цього використовуються «Технологічні карти по спорудженню і відновленню земляного полотна».

Під час визначення потреби в автосамоскидах і розбіжності середньої від­стані возіння ґрунту автосамоскидами із відстанями, зазначеними у «Технологічних картах», потрібну кількість автосамоскидів можна розраховувати за формулою:

деТ_ц - час циклу обертання транспортної одиниці, хв;

t_н - час навантаження однієї транспортної одиниці, хв.

деL_гх - відстань транспортування ґрунту, м;

V_гх - швидкість прямування автосамоскида з ґрунтом, км/год (приймається

20 км/год);

V_пх - швидкість прямування автосамоскида порожнім ходом, км/год (приймається 20-30 км/год);

t_{p -} час розвантаження автосамоскида (приймається 1 хв);

t_{ман -} час маневру автосамоскида (приймається 1 хв).

де t_п - тривалість одного циклу екскавації, хв (приймається з паспортних

даних екскаваторів, для Є0-4121 t_ц =20 с, Є0-5122 t_ц = 21 с);

п_к - число ковшів ґрунту, що вантажать в один автосамоскид, визнача­ється за формулою :

де V- об’єм кузова автосамоскида, м³ (для КРАЗ-256Б -8м);

q - об’єм ковша екскаватора, береться з паспортних даних, м³;

к_р - коефіцієнт розпушення ґрунту (для II—III групи ґрунтів дорівнює 1,15-1,35);

к_н - коефіцієнт наповнення ковша ґрунтом (вважається рівним 1,1).

Отримане розрахункове число ковшів необхідно перевірити за вантажо­підйомністю транспортної одиниці (автосамоскида):

деQ - вантажопідйомність автосамоскида (приймається з паспортних да­них, для КРАЗ-256 6 = 12 т);

γ - об’ємна маса ґрунту, т/м³ (береться з довідкових даних, для суглинку у = 1,5 т/м³).

Із п_К та п_к¹ обирають показник із меншим значенням.

Склад землерийних комплексів зводять у таблицю, приблизний склад скреперного комплексу наведений у дод. 2-7.

Під час відсипання насипів автосамоскидами або скреперами додаткове ущільнення ґрунту не потрібне, якщо переміщення здійснюється постійно по всій ширині насипу.

Відсипання насипів бульдозерами й екскаваторами з резерву повинно обов’язково супроводжуватися пошаровим ущільненням катками.

Під час виконання робіт вночі застосовуються освітлювальні електроста­нції.

Приймається загальна нумерація комплексів для всіх головних машин. Необхідна кількість робітників (чол.) для виконання окремих видів робіт ви­значається за типовими технологічними картами і нормами, або за формулою :

де V — обсяг робіт, тис. м³;

Tф - фактична тривалість робіт комплексу, діб (днів);

р - норма витрат робочої сили в люд.-добах на 1 000 м ґрунту (для буль­дозерів — 10 люд.-діб, для екскаваторів - 50 люд.-діб, для скреперів — 14 люд.діб).

Витрата робочої сили на об’єкті, де земляні роботи виконуються декіль­кома комплексами, визначається шляхом підсумовування витрат робочої си­ли за окремими видами робіт.