Висновки
Побутова хімія – допомога чи небезпека для людини?
Що ж робити, знаючи ці невтішні новини?
Відмовитись від комфорту та ефективності, що приносить побутова хімія в наше життя? Для більшості людей – це не варіант. Тому слід вжити заходів, щоб відфільтрувати небезпечні підробки та неякісні товари з нашого дому. По-перше, потрібно уважніше поставитись до виробника. Краще купувати у того, що пройшов сертифікацію якості та схвалений організаціями, відповідальними за здоров’я та екологію. Важливим моментом є те, скільки часу виробник представлений на ринку, адже компанії з досвідом перевірені споживачами. По-друге, перед покупкою товару варто ознайомитись зі складом продукції. Допустимі значення: ПАР – 5%, фосфати до 12%, фталати (перебивають запах основи миючого засобу) – 0,1%. По-третє, на етикетці кожного засобу є інструкція (не вдихати, при роботі користуватись рукавичками, не змішувати з іншими засобами тощо) та рекомендоване дозування, яких краще суворо дотримуватись. По-четверте – бажано, щоб у миючих засобах були натуральні складники. По-п’яте, не купуйте миючі засоби "з рук": кількість підробок особливо зашкалює на наших базарах. По-шосте, після прибирання оселі з миючими засобами, потрібно обов`язково провітрювати приміщення.
Вживаючи усі ці заходи та обираючи якісного та перевіреного виробника побутової хімії, можна звести негативний вплив прогресу до мінімуму, забезпечивши вдома комфорт, чистоту та економію часу!
Вплив фосфатів.
Більшість господарок, самі того не знаючи, є злісними отруйницями довкілля. Більше половини пральних порошків, якими вони користуються, містять речовину, особливо небезпечну для водного басейну - триполіфосфат натрію. Його вміст в порошку коливається від 15 до 40 відсотків. При пранні ТПФ зменшує жорсткість води і покращує миючу дію порошку. Але на заході ті ж самі виробники пральних порошків вже давно знайшли засоби з аналогічними властивостями і без тих побічних ефектів.
Головна здатність ТПФ - майстерно проходити навіть через найсучасніші очисні споруди. Триполіфосфат прямо потрапляє в річки і озера. Ось тут-то відходи від усіх прань починають вершити свою воістину чорну справу. Триполіфосфат, накопичиючись у воді, починає діяти як добрива. "Врожай" водоростей у водоймах росте не по днях, а по годинах!
Всього один грам триполіфосфату натрію стимулює утворення 5-10 кілограмів водоростей! Точних даних по об`ємах споживання пральних порошків в Росії немає. Відомо тільки, що в 1987 році для усього Радянського Союзу вистачило 1,5 мільйона тонн пральних порошків. Учені вважають, що зараз українці витрачають на прання близько 1 мільйона тонн. Навіть без калькулятора можна підрахувати, що щорічно в українські річки, озера і моря потрапляє 300-400 тисяч тонн триполифосфата натрію. На цій гидоті, як на дріжджах, могли б вирости від півтори до чотирьох мільярдів тонн водоростей. Та все ж, незважаючи на каламутну і холодну воду, процес йде. Фосфати накопичуються, водорості ростуть. "Цвіте" Дніпро, особливо в нижній течії, цвітуть інші річки - і великі, і маленькі. На природу отрута з пачки прального порошку діє повільно, але вірно. У 1965 р. в одному кубічному метрі чорноморської води було не більше 50 грам мікроорганізмів. Зараз їх в 20 разів більше.
Що це принесе Чорному морю - нам невідомо. Ну, налякали, водорості… Трава травою. Коли купаєшся, їх можна ногою відігнати. Проте, при такому бурхливому цвітінні скоро і купатися ніде буде. Адже водорості, розкладаючись, виділятимуть в страшних кількостях метан, аміак, сірководень. Ну ми з вами, наприклад, виживемо, а усі, хто живе у воді-загинуть.
Фосфати активно впливають не лише на водорості. Активно рости починає і планктон. А чим більше у воді всякої суспензії, тим менше шансів використовувати річки і водоймища як джерела питної води. Воду захистити можна. Чи потрібно будувати дорогі блоки хімічного виділення фосфатів у складі очисних споруд або видалити фосфати з пральних порошків? У всьому світі віддають перевагу другому. У багатьох країнах випуск порошків з використанням фосфатів спочатку обмежили, а потім і зовсім заборонили. Нині в Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії і Нідерландах перуть тільки порошками без фосфатів. У Бельгії більше 80% порошків без фосфатів, в Данії - 54%, Фінляндії і Швеції - 40, Франції - 30, Великобританії і Іспанії - 25, Греції і Португалії - 15%. У Японії вже до 1986 року в пральних порошках фосфатів не було взагалі, тому що шістьма роками раніше антифосфатні закони були ухвалені в 42 з 48 префектур. Закони про заборону фосфатів в прально-миючих засобах діють в Республіці Корея, на Тайвані, в Гонконзі, Таїланді і в Південно-африканській Республіці. У США такі заборони охоплюють більше третини штатів. І нічого, перебоїв з пральними порошками ні в одній з цих країн помічено не було. Просто виробники знайшли, як пристосуватися до нових жорстких вимог.
Замість фосфатів в пральні порошки вводять біологічно інертні, екологічно безпечні речовини - цеоліти. Використовують їх вже близько чверті століття. Досвід показав їх переваги і підтвердив нешкідливість. Це - у всьому цивілізованому світі. Але ті ж фірми, які у своїх країнах випускають безфосфатні паральні порошки з цеолітом, в Україні під тими ж торговельними марками виробляють порошки з фосфатами. Так, дуже добре відома фірма "Проктер энд Гэмбл" у себе в США ще в 80-і роки виробляла "Аріель" із зменшеним вмістом фосфатів і взагалі без них. І у себе удома, де про екологію піклуватися престижно і модно, навіть провідні виробники визнають, що альтернативи порошкам з цеолітами просто немає. Проте для України виробляється "Ариэль", "Тайд", "Тикс", "Міф" з фосфатами. А вже виробники вітчизняних порошків про шкоду фосфатів і слухати не хочуть. У них то світло загрожують вимкнути, то зарплату затримують - і так, загалом, проблем і без цього вистачає... Та й з давніх-давен українські заводи виготовляли фосфатні порошки. Чого б це вони стали щось міняти. Тим більше, що собівартість порошку з цеолітом зростає відсотків на 20. Вже якщо своїм не свербить, що вже іноземцям тут зі шкіри лізти. Не менш відомий виробник "Хенкель" (Німеччина) на своїх заводах в Тосно (ПО "Эра") і Енгельсі (СП "Совхенк") забуває про власні досягнення. Бесфосфатный порошок "Диксан" німці уміють виробляти аж з 1983 року.
Зрозуміло, що не американцям і німцям піклуватися про стан наших річок. А Комітет з охорони природи України зберігає мовчання, яке дивує і лякає. Ще рік тому вчені в листі в комітет запропонували якнайскоріше законодавчо обмежити використання фосфатів в прально-миючих засобах. Відповідей, само собою, немає. Цікаво, як чиновники прокоментують той факт, що тільки 3% водоймищ є придатними для питва! І це в країні, де зосереджені основні ресурси прісної води.
Мабуть, для України це не актуально і не цікаво. Звичайно, якщо залишок днів своїх передбачається провести в Швейцарії, де закони про заборону фосфатів діють вже багато років, то думати про захист вітчизняних річок нема чого..
«Ми дотримуємося вимог тієї країни, в якій працюємо, на 125 відсотків. І громадська думка для нас так само важлива, як і встановлені в країні стандарти…» - відповідають представники компанії «Проктер енд Гембл» на запитання щодо шкідливості їхньої продукції, хоча замовчують про застарілість українських держстандартів та іх не відповідність міжнародним. І продовжують:
«Наприклад, Німеччина є особливо нервово реагуючою на фосфати країною. Тому там усі компанії, у тому числі і "P&G", випускають безфосфатні миючі засоби. У США, в багатьох країнах Європи, навіть екологічно заклопотаних і самих ситих, жодних особливих проблем з фосфатами немає. Хоча кампанія по зниженню вмісту фосфатів в тій же Америці йде.
По всьому світу випускається величезна кількість фосфатовмісних миючих засобів. Про відмінність рецептури одного і того ж порошку, що продається у нас і, наприклад, в США, я вам нічого сказати не можу. Це комерційна таємниця. І свої карти вам не розкриє жодна велика компанія.
Але, якщо і в Росії усі почнуть різко виступати проти фосфатів, ми швидко перебудуємося- ось такі подвійні стандарти притаманні практично всім міжнародним концернам-виробникам побутової хімії. Поки споживачі не почнуть розумітися в питаннях безпечності та екологічності їх продукції – вони нічого не змінюватимуть.
Дивно, але самим, обізнаним експертом виявилася не державна Організація на зразок Комітету з екології Держдуми або Держкомекології, а компанія, яка і "поставляє" нам фосфати.
Мабуть, для міністрів від екології пральні баталії - така дрібниця. Може фосфати в пральних порошках і насправді не така глобальна проблема? Знову станемо чекати, коли вона встане в повен зріст? Фірми-виробники охоче погоджуються з думкою, що фосфати в пральних порошках майже не шкодять. І, проте, слухняно втискуються в жорсткі рамки в тих країнах, де до природи відносяться бережливо. А у нас скоро навіть півні, які повинні клюнути сонних чиновників, що охороняють ліси і річки, і ті передохнуть.
Проте, слід розуміти, що на сьогодні в Україні ВСЯ! побутова хімія містить такі фосфати, які не вдається повністю змити з поверхні посуду чи виполоскати із волокон тканин. Тоді зрозуміло, чому алергія на сьогодні вважається однією з найважливіших проблем здоров'я людства. Щодня, дорослі та діти, отримують дозу фосфатів та інших небезпечних речовин через шкіру та після, так званого, „миття посуду”, з їжею. «Фосфати та хімікати», що несе побутова хімія, потрапляють в організм людини та викликають порушення роботи печінки, нирок, скелетних м’язів, що призводить, в свою чергу, до тяжких отруєнь, порушення обмінних процесів та загострення хронічних захворювань, запалень слизових оболонок, утруднення дихання, кашлю, приступів астми.
Побутова хімія, яку ми використовуємо, містить фосфати! Ми намагаємося очистити свій побут та приміщення нею, але, насправді, ми забруднюємо свій організм, своє життя та навколишнє середовище! Потрапляючи у водойми, фосфати стають супердобривом в інтенсифікації росту синьо-зелених водоростей, тобто сприяють процесу евтрофікації (цвітіння водойм). Чи всім відомо, що кожен 1 грам фосфатних сполук з пральних порошків викликає зростання 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей?!
Назви більшості хімічних термінів мало що говорять споживачу, тому розглянемо їх.
Отже, небезпечними є:
Аніонні ПАР (миючі засоби і пральні порошки). Поверхнево-активні речовини (ПАР) очищають посуд і поверхні від бруду (миючі засоби), а також використовуються в пральних порошках. ПАР бувають трьох основних видів: аніонні, катіонні і неіоногенні. Найнебезпечніші - аніонні (А-ПАР). Вони викликають порушення імунітету, алергію, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. Майте на увазі, при використанні миючих засобів ПАР потрапляє до вас в організм, тому що навіть десятикратне полоскання в гарячій воді повністю не звільняє посуд від хімікатів. Щоб зменшити шкідливий вплив, використовуйте засоби, в яких вміст ПАР не перевищує 5%.
Гіпохлорит натрію - sodium hypochlorite (відбілювачі). Хлор дуже небезпечний, а дана хімічна сполука дуже нестійка і легко «відпускає» хлор. Він є причиною захворювання серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання на рак.
Нафтові дистиляти (у поліролі для металевих поверхонь): короткочасний вплив може призвести до тимчасового розладу зору; довгостроковий вплив призводить до порушень функціонування нервової системи, нирок, органів зору і до шкірних захворювань.
Нашатирний спирт (засоби для чищення для скляних поверхонь): призводить до подразнення очей, дихальних шляхів, викликає головний біль.
Феноли і крезоли (бактерицидні речовини) дуже їдкі, викликають діарею, запаморочення, втрату свідомості і порушення функцій нирок і печінки.
Нітробензол (у поліролі для підлоги і меблів): викликає знебарвлення шкіри, задишку, блювоту, а в особливо важких випадках - смерть; ця речовина викликає ракові захворювання, вона є причиною вроджених дефектів у дітей.
Формальдегід (консервант в різних продуктах): є канцерогеном; викликає сильне подразнення очей, горла, шкіри, дихальних шляхів і легенів.
Крім того, намагайтеся уникати хімічних продуктів з наступним позначками:
Подразнюючий. Як правило, цей значок можна знайти на баночках з різними миючими і чистячими засобами. При попаданні в очі і на шкіру такий продукт може викликати свербіння, подразнення і навіть запалення. Слід не допускати потрапляння в очі, а також ретельно мити руки після роботи з цією речовиною. Намагайтеся також працювати в добре провітрюваних приміщеннях - пари цих продуктів можуть викликати кашель і запалення дихальних шляхів.
Шкідливий. Цей значок найчастіше зустрічається на упаковках з розчинниками, лаками і фарбами. Він говорить про те, що продукт містить одну або декілька шкідливих чи токсичних речовин.
Їдкий. Їдкими можуть бути, наприклад, різні засоби по очищенню каналізаційних труб. Попереджувальний значок говорить про те, що до складу продукту входить луг або кислота у великій концентрації. А значить, при попаданні на шкіру засіб може викликати важкі опіки і серйозні пошкодження шкіри, м'язової тканини і слизової оболонки. При роботі з такими продуктами треба обов'язково одягати рукавички.
Небезпечний для навколишнього середовища. Цей символ попереджає про шкідливість продукту для природи. До його складу можуть входити речовини, які створюють загрозу для життя живих організмів.
Якщо є можливість, використовуйте безпечні альтернативи хімічних речовин. Адже домогтися ідеальної чистоти і блиску цілком можливо й натуральними засобами, не вдаючись до допомоги хімії. Наприклад:
Вантуз може впоратись із засміченим санвузлом не гірше, ніж спеціальні хімічні засоби.
Харчова сода - натуральний засіб, за допомогою якого посуд можна довести до блиску. Сода допоможе вам ефективно боротися з плямами, чистити і полірувати алюмінієві, хромовані, срібні, сталеві, жерстяні і пластикові поверхні, а також коштовності. Її можна використовувати для очищення і дезодорування холодильників, сильно забруднених килимів, оббивних матеріалів на меблях. Сода також пом'якшує тканини і видаляє деякі види плям. Харчова сода пом'якшує жорстку воду, так що з нею можна прийняти ванну. Сода може застосовуватися в якості дезодоранту для тіла і як зубна паста, її можна використовувати як засіб від накипу.
Сік лимона можна використовувати для видалення плям іржі з посуду, а також полірування столового срібла. Лимонний сік може використовуватися під час миття скла і видалення плям з алюмінію, одягу та порцеляни. Лимонний сік може відбілювати під впливом сонячного світла.
Любителям приємних запахів слід перейти з освіжувачів повітря на натуральні природні масла та есенції (лимон, евкаліпт, ялина, апельсин, лаванда). Для того, щоб освіжити повітря в приміщенні, можна використовувати спеціальні ароматичні лампи, які вмикають максимум на 20 хвилин, заправивши попередньо кількома краплями ароматичної есенції.
Оцет ефективно видаляє воскові плями і плями від усіляких смол, чудово дезінфікує (чистий оцет можна сміливо використовувати для обробки туалету), очищає плитку, кахель (тільки не забудьте потім як слід провітрити приміщення), видаляє накип (налийте в чайник разом з водою трохи оцту, перемішайте, прополощіть - і готово!). Крім того, з оцту можна приготувати ефективну і безпечну «рідину для миття скла», яка чудово чистить і не залишає розводів. Для цього потрібно лише розбавити дві чайні ложки оцту в 1 л води. За допомогою оцту можна також чистити цеглу і камінь.
Бура. Це природний мінерал, розчинний у воді. Бура перешкоджає утворенню борошнистої роси і цвілі, покращує чистячі властивості мила та інших миючих засобів, видаляє плями, а якщо її змішати з цукром або чим-небудь солодким, то можна буде боротися з тарганами.
Майцена виробляється з кукурудзи і може використовуватися для чищення вікон, полірування меблів, чищення килимів і накрохмалювання одягу.
То чи існує екологічно чиста побутова хімія? Чи є безпечні для здоров'я засоби?
Сьогодні розроблені новітні миючі засоби без фосфатів і хлору. На відміну від традиційних засобів, безфосфатна побутова хімія безпечна не лише для людини, але і для природи.
Обирайте екологічно чисті миючі засоби компанії „Фрош”, що позбавляють домівку від бруду, а сім'ю – від ризику небажаних наслідків. „Фрош” розробили унікальні формули для кожної категорії товарів: порошки для прання, бальзами для миття посуду, засоби для миття та чищення поверхонь, рідке мило для рук – все це було протестовано у незалежній лабораторії Німеччини і сертифіковано за міжнародними стандартами з урахуванням усіх дерматологічних та екологічних норм.
Рекомендовані також екотовари для дому компанії „Амріта”, які містять виключно натуральні ПАР і виготовляються без додавання фосфатів.
Схвалений рідкий миючий засіб ОРМ для миття посуду вироблений на 100% з органічних та природних компонентів. Продукт гіпоалергенний. Цінні компоненти допомагають відновити втрачену вологу шкіри.
Ще в 1977 році в Німеччині народилась компанія „Sonett” і новий напрям у виробництві миючих засобів БІО. За нею пішло багато інших виробників Європи та Америки. Але ця компанія і сьогодні залишається яскравим винятком серед всіх, тому що всі миючі засоби виготовлені тільки з рослинної олії. Всі засоби містять гомеопатичні добавки: із золота, мира, ладану, попелу троянди, оливкової олії та ін. Використовується у сфері виробництва органічних миючих речовин структурована вода, яка проходить спеціальну процедуру відродження.
Продукція „Sonett” сертифікована за системою сертифікації ЕСО Garantie (Бельгія), ECO Control (Німеччина), Vegan (Велика Британія), Ecocert (Франція), має також знак Greenenergy – організації, заснованої Грінпіс.
Всю цю сертифікацію має і німецький виробник органічних порошків та миючих засобів „Sodasan”.
Україна теж почала випускати пральні порошки в компанії „Дакос”. Зберігаючи доступну ціну, у порошках „Дакос” для пом’якшення води використовується аналог природного мінералу Трона, який складається з молекул звичайної харчової соди і при розпаді абсолютно нешкідливий. Вся продукція сертифікована в МОЗ України. У Польщі їй був присвоєний „Еко-знак”.
Але у світі комерції „натуральний” ще не означає „позбавлений синтетичних хімічних речовин”. За дослідженнями американських вчених „екологічно чистий” ще не означає безпечний для здоров'я. Помітної різниці між звичайними продуктами і тими, що рясніють „зеленим” маркуванням, виявлено не було. Більш того, всі натуральні продукти містили як мінімум дві шкідливих речовини, третина – хоча б один канцероген.
Довіряти чи ні – вирішувати вам!
Обов’язково шукайте знаки екосертифікації на етикетках продукції, а не лише порошки та миючі засоби без фосфатів і хлору.
Економно витрачайте хімікати не тільки з причини необхідності заощадження коштів, а й з погляду запобігання надмірного їх нагромадження у житловому приміщенні та шкідливого впливу на членів сім'ї.
Під час використання хімікатів у своїй квартирі захищайте органи дихання, принаймні пов’язкою, а в разі використання лаків, клеїв та сильних розчинників - респіратором, руки захищайте гумовими рукавицями. Не напускайте у квартирі пари, поліпшуйте вентиляцію у ванні та на кухні. Щодня провітрюйте приміщення вдома і на роботі по кілька разів.
Частіше робіть вологе прибирання приміщення.
Усе, що перете, чистите, миєте, використовуючи засоби побутової хімії, ополіскуйте достатньою кількістю проточної води, тому що залишки шкідливих речовин на білизні, речах, панелях, покриттях тощо у вигляді мікрочасточок потрапляють до органів дихання та травлення і можуть спричинити безліч хвороб. Особливо небезпечне ручне прання. Тому речі потрібно полоскати 9-10 разів. Мийте посуд без синтетичних засобів, або використовуйте мінімальну кількість. Ополіскуйте кожну тарілку не менше 15-20 секунд під теплою проточною водою. Краще ополіскувати посуд розчином лимонної кислоти. Капайте засіб на губку, а не на сам посуд. Після миття витирайте посуд рушником. Не змішуйте кілька засобів для миття. Краще не користуватися поролоновою губкою. В ній дуже швидко розмножуються бактерії, а дезінфікується вона погано. Флакони із засобами тримайте закритими, щоб не допускати зайвого токсичного випаровування. Засоби для миття посуду краще купляти без запаху. Кожний десятий флакон – підробка. Краще користуватися посудомийною машиною. Вона добре змиває шкідливі речовини з посуду. Вибирайте для миття посуду найбільш екологічні, нешкідливі для здоров'я миючі засоби з натуральними ПАР, або щоб їх було не більш як 5%. Уникайте чищення меблів різними засобами типу засобів для видалення плям, сухої хімчистки одягу, фарбування та використання фарбувальних продуктів, які мають запах, освіжувачів повітря та сильно пахнучих засобів для прибирання квартири та миття посуду. Оскільки „екологічні” засоби для прибирання коштують набагато дорожче звичайних, експерти радять згадати про два універсальні нешкідливі продукти – оцет і соду. Наприклад, скло можна мити такою сумішшю: в пляшці з пульверизатором змішати половину чайної ложки рідкого мила, три столові ложки білого оцту і дві чашки води. А звичайна харчова сода, розведена водою, стане відмінним засобом для чищення кахлю у ванній. „Запаху свіжості” після прибирання можна добитися, додаючи у миючі засоби власного приготування лимонну або апельсинову ефірну олію. Тільки одна її крапля освіжить повітря в оселі, не загрожуючи здоров'ю.
Як і при використанні іншої хімії існує безліч нетоксичних рішень, практично для кожного випадку застосування пестицидів проти комах та гризунів. Їжу потрібно тримати в контейнерах, що закриваються. Усередині будинку ефективними для шкідників є мишоловки, мухоловки (клейкий папір), пастки на тарганів.
Використовуйте пилосос із обертовою щіткою і детектором, що фіксує момент, коли вже не можна всмоктати дрібних часточок. Потрібно уникати виробів, що містять легкі органічні забруднювачі. Щоб менше користуватись хімією для прибирання, витирайте ноги на доріжці чи килимку біля порога, систематично стежте за його станом. Знімайте взуття перед тим, як зайти в приміщення.