
- •Лекція 17 Актуальність безпеки пральних порошків і миючих засобів для людини та природи
- •1. Склад пральних й миючих засобів та небезпечність їх компонентів.
- •3. Екологічні та гігієнічні проблеми використання пральних порошків і миючих засобів для людини і природи.
- •3. Мити паРом чи водою?
- •4. Сучасні технології.
- •4.1. Обираємо безпечні миючі засоби в Україні
- •Висновки
4. Сучасні технології.
4.1. Обираємо безпечні миючі засоби в Україні
Щодня кожен використовує миючі засоби для задоволення своїх потреб у чистоті, гігієні та комфорті. Проте, не кожен задумується над впливом хімічного складу цих речовин на організм людини та навколишнє середовище. Більшість споживачів притримується тієї думки, що якщо певний товар представлено на продаж, то він є придатним для використання. Проте, слід розуміти, що жоден миючий засіб не вдається повністю змити з поверхні посуду чи виполоскати із волокон тканин. Таким чином через шкіру та з продуктами харчування «хімікати» потрапляють в організм людини та викликають порушення роботи печінки, нирок, скелетних м’язів, що проводить, в свою чергу до тяжких отруєнь, порушення обмінних процесів та загострення хронічних захворювань, запалень слизових оболонок, утруднення дихання, кашлю, приступів астми. Зважаючи на такі факти, необхідно ретельно підходити до питання вибору прального порошку та засобів догляду за будинком.
При виборі прального порошку зверніть увагу на хімічний склад. Насамперед перевірте на вміст фосфатів – повна назва триполіфосфат натрію. Механізм впливу на організм людини сполук фосфору – це взаємодія їх з ліпідно-білковими мембранами і проникнення через них у різні структурні елементи клітини, викликаючи тим самим тонкі, глибокі зміни в біохімічних та біофізичних процесах, а також порушення кислотно-лужної рівноваги клітин шкіри та, як наслідок, дерматологічні захворювання (алергічну реакцію).
Потраплячи у водойми, фосфати є добривом для інтенсифікації росту синьо-зелених водоростей, тобто сприяють процесу евтрофікації (цвітіння водойми). Відомо, що кожен 1 грам фосфатних сполук з пральних порошків викликає зростання 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей.
Ще наприкінці 20-го століття було встановлено негативну дію цих речовин і вилучено зі складу пральних порошків у країнах Європи. Не зважаючи на це , в Україні фосфатні порошки широко представлені на полицях у магазинах.
Альтернатива фосфатам – фосфонати - це ефіри і солі фосфонових кислот. Вони відрізняються від фосфатів тим, що в фосфонатах є один Р-С зв’язок, а в фосфатах таких зв’язків немає. Проте, це ті самі сполуки фосфору, які стимулюють ріст водоростей у водоймах.
Наступний спосіб заміни фосфатів у порошках – цеоліти. В даний час безфосфатні порошки на базі цеолітів займають провідне місце в більш ніж 50 розвинених країнах світу. Однак, виявилося, що пральні порошки на базі цеолітів поряд з підвищеною екологічною безпекою мають суттєві гігієнічні недоліки: миюча здатність нижче нормативних вимог; низька виполіскувальність залишків порошку з тканин; високий вміст силікатів, що викликає знежирення шкіри; вміст більше 7% аніонних поверхнево-антивних речовин (ПАР) замість гігієнічної норми 2%; пошкодження тканин і їхнього забарвлення; наднормативний вміст пилу.
Перуть цеолітні порошки значно гірше за своїх попередників і для посилення їх якостей прання ті ж європейські виробники розробили та активно пропонують “пом’якшувачі води та підсилювачі прання із захистом для пральних машин”, які більш ніж на 70% складаються з фосфатів!
Цих недоліків позбавлена розробка вітчизняних вчених – безфосфатні миючі засоби третього покоління на основі мінералу «трона». Детальніше про них нижче у розділі про безпечні миючі засоби на ринку України.
Ретельно перевірте склад миючих засобів також на вміст поверхнево-активних речовин (ПАР). ПАР очищають посуд і поверхні від бруду, а також використовуються в пральних порошках. ПАР бувають трьох основних видів: аніонні, катіонні та неіоногенні. Найнебезпечніші – аніонні (А-ПАР). Вони викликають порушення імунітету, алергію, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. Майте на увазі, що при використанні миючих засобів, ПАР потрапляє до вас в організм, тому що навіть десятикратне полоскання в гарячій воді повністю не звільняє посуд від хімікатів. Щоб зменшити шкідливий вплив, використовуйте засоби, в яких вміст ПАР не перевищує 5%.
Білизну обробляють підбілювачами. Основний компонент у більшості випадків є гіпохлорит натрію. Хлор дуже небезпечний для організму людини та довкілля. Він є причиною захворювання серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання на рак. Ризик збільшується, якщо миючі засоби з хлором використовуються в маленьких, погано провітрюваних приміщеннях, таких як ванні кімнати. Забивання запаху хлору ароматичними речовинами (насправді, виходить так, що хлоровмісні препарати приємно вдихати) може призвести до отруєння хлором. Інша небезпека лежить у змішуванні продуктів, що містять хлор, навмисно або випадково. Ці суміші можуть призвести до утворення газоподібного хлору й хлорамінів – токсичних газів, що сильно пошкоджують легеневу тканину.
У речовинах, що використовують у поліролях для металевих поверхонь містяться нафтові дистиляти: короткочасний вплив може призвести до тимчасового розладу зору; довгостроковий вплив призводить до порушень функціонування нервової системи, нирок, органів зору і до захворювань шкіри.
Нашатирний спирт використовують у речовинах для чистки скляних поверхонь. Він може викликати подразнення очей, дихальних шляхів та головний біль.
У вміст бактерицидних речовини входять феноли і крезоли. Ці сполуки дуже їдкі, викликають діарею, запаморочення, втрату свідомості і порушення функцій нирок і печінки.
Нітробензол, який наявний у поліролі для підлоги і меблів, викликає знебарвлення шкіри, задишку, блювоту, а в особливо важких випадках – смерть; вплив цієї речовини викликає ракові захворювання, воно є причиною вроджених вад у дітей.
Формальдегід (консервант в різних продуктах): є канцерогеном; викликає сильне подразнення очей, горла, шкіри, дихальних шляхів і легенів.
Врахувавши перелічене вище, актуальним є використання миючих засобів, які не містять фосфатів, фосфонатів, хлору та великої кількості ПАР та інші сполуки. Проте, знайти таку продукцію на ринку України виявляється складним питанням. Потрібно знати, де шукати.
4.2. Сучасні технології (лютий, 2012): Магнітне мило обіцяє революцію в індустрії миючих засобів
Як повідомляє журнал Angewandte Chemie, британські дослідники з Університету Брістоля виготовили магнітне мило, що, за твердженням експертів, обіцяє зробити революцію в індустрії чистячих засобів.
Вчені давно намагалися створити сурфактанти (технічна назва мильних речовин), які можна контролювати на відстані, збільшуючи їх здатність розчиняти олії, що знаходяться у воді, а після цього прибираючи їх з системи. Мило, що реагує на магнітне поле, було одним з найочевидніших рішень. Передбачалося, що мильний розчин, яким потенційно можна було б управляти на відстані, повинен являти собою сурфактантний водний розчин з додавання комплексів з перехідних металів, швидше за все, заліза, пов'язаних знову ж атомами брому або хлору, проте на практиці таке рішення реалізувати не вдавалося - металеві центри виявлялися занадто ізольовані в розчині, щоб взаємодіяти між собою і надавати сурфактанту магнітну активність.
Команда з Бристольського університету, яка до того моменту активно займалася створенням сурфактантів, чутливих до світла, двоокису вуглецю, зміни pH, температури або тиску, зайнявшись магнітним милом, підійшла до питання творчо і відмовилася від ідеї долучення залізних комплексів. Замість цього вчені розчинили залізо в складі інертних сурфактантної матеріалів, які містять іони брому і хлору, дуже схожому на рідину для полоскання рота або кондиціонер (пом'якшувач) для тканини. Додавання заліза створювало металеві центри вже всередині самих мильних частинок, і проблема ізольованості була, таким чином, вирішена. При дії магнітного поля такий мильний розчин, поміщений під рідину з меншою щільністю, піднімався вгору, долаючи сили тяжіння і поверхневого натягу.
У потенціалі, за допомогою магнітного поля можна змінювати ефективність магнітного мила, його точку плавлення, електропровідність і т.п. До того ж, після використання магнітне мило можна видаляти з системи, щоб використовувати його повторно в іншому місці.
Крім усього іншого, у магнітного мила є ще один приємний бонус - його можна прикріпити до магнітної мильниці просто так, без всяких залізних вставок.