Лекція 16 Товари побутової хімії

План

1. Класифікація та асортимент товарів побутової хімії.

2. Сировина та матеріали, що застосовуються при виробництві товарів побутової хімії.

3. Вимоги до якості, маркування, пакування та зберігання товарів побутової хімії.

1. Класифікація та асортимент товарів побутової хімії.

Зараз ми не можемо уявити своє життя без товарів побутової хімії. Нас оточує величезна кількість хімічних засобів, які ми використовуємо скрізь: вдома, на роботі, на присадибній ділянці. За допомогою хімічних засобів набагато легше прати, чистити килими, мити вікна тощо.

Попит на побутову хімію зростає з великою швидкістю, розширюється їх застосування, збільшення випуску. Дивовижне швидкий розвиток хімічної промисловості в 90-ті роки і, разом з тим, зростання потреб і запитів населення, призвели до різкого збільшення випуску продукції товарів побутової хімії.

Внаслідок важливості товарів побутової хімії для населення завдання розгляду та аналізу її основних споживчих якостей є дуже актуальною.

До товарів побутової хімії (ТПХ) відносять товари хімічної природи, призначені длярізних господарських потреб.

ТПХ − продукція багатьох галузей промисловості (хімічної, нафтопереробної, лакофарбової, масложирової, лісохімічної та ін.) Їх застосування оптимізує процеси, заощаджує ресурси, але при цьому потрібно відзначити негативні сторони їх використання: вони токсичні і є алергенами, екологічно жорсткі, хімічно активні. Також вимагають суворого дотримання правил експлуатації, упаковки, зберігання і термінів реалізації.

Класифікація і асортимент товарів побутової хімії

На ринку побутової хімії представлена наступними групами товарів:

1) клеючі матеріали;

2) абразивні матеріали та інструменти;

3) лакофарбові товари;

4) засоби для прання та миття;

5) засоби для чищення (для видалення плям, чищення одягу, предметів домашнього вжитку, догляду за житлом і автомобілями);

6) засоби для підвищення врожайності сільськогосподарських культур, дезинфікуючі і санітарні засоби;

7) різні товари побутової хімії тощо

Охарактеризуємо ці групи.

1) Склеювальні матеріали являють собою речовини, розчини яких здатні утворювати плівки, що склеюють різні матеріали. Клеї використовують не тільки для склеювання дерева, паперу, пластмас, скла, але й для приготування клейових фарб, виробництва абразивних інструментів і для інших цілей. Матеріали склеюються при затвердінні клею в результаті випаровування розчинника, нагрівання або хімічного впливу клеїть речовини з затверджувачем.

Клеї поділяються на:

• клеї природного походження (міздровий, кістковий, казеіліновий);

• клеї рослинного походження (на основі крохмалю (декстриновий, шпалерний), на основі смол (гумовий, нітроцелюлозний);

• клеї мінерального походження (силікатний);

• синтетичні клеї (фенолоформальдегідний, сечовиноформальдегідний, епоксидний і т.д.)

2) Абразивними називають тверді зернисті матеріали, які використовуються для шліфування та полірування різних поверхонь (металевих, дерев'яних тощо), а також для заточування і правки інструментів. Абразивні матеріали зрізають і зскрібають гострими гранями зерен опуклості оброблюваної поверхні, тим самим вирівнюючи її.

Асортимент абразивних матеріалів: пемза, наждак, кварц, крокус.

Асортимент абразивних інструментів: шліфувальні круги, бруски, шкурки,абразивні пасти, точила.

3) До лакофарбових товарів відносять лакофарбові матеріали (ЛФМ) і інструменти для малярних робіт.

Лакофарбові матеріали включають оліфи, лаки, фарби, емалі, ґрунтівки, шпатлівки тощо.Лакофарбові матеріали – це складні складові, які містять плівкоутворюючі речовини (синтетичні полімери, рослинні масла, синтетичні жирні кислоти, ефіри целюлози, нафтопродукти, клеї, силікати), пігменти (сухі фарби), наповнювачі (крейда, тальк, каолін та ін.), розчинники (скипидар, бензин та ін.), сикативи – прискорювачі висихання.

Якість ЛФМ визначається їх споживчими властивостями. Безпечність ЛФМ залежить від їх складу, багато з них шкідливо діють на організм людини. Функціональні властивості визначаються здатністю ЛФМ прилипати до поверхні і створювати стійкі до зовнішніх умов покриття.

До ергономічних властивостейвідносять зручність користування цими матеріалами, яка визначається терміном висихання, тобто вони повинні швидко висихати. Надійність ЛФМ характеризується довговічністю і ремонтпридатністю покриття. Естетичні властивості обумовлені кольором, блиском і прозорістю ЛФМ і покриття.

Ергономічність — це сукупність властивостей, які характеризують пристосованість конструкції товару до взаємодії зі споживачем (користувачем) з урахуванням фізико-біологічних особливостей людини. Ергономічні властивості товару — забезпечують зручність і комфорт споживання чи єксплуатації товару.

Оліфи – це плівкоутворюючі матеріали, виготовлені на основі рослинних мас і маловмісних алкідних смол. Застосовують для виготовлення лаків, фарб, ґрунтовок, шпатльовок, замазок, розведення масляних фарб і для прописування поверхні деревини перед обробкою цими фарбами.Оліфи розрізняють маловмісні – натуральні і безмасляні.

Комбіновані оліфи представляють собою розчини сумішей окиснених і прогрітих (зневоднених) масел.

Лаки – це розчини плівкоутворюючих речовин в органічних розчинниках, які утворюють після висихання тверді, прозорі і частіше всього блискучі покриття.

Лаки розрізняють за призначенням (мебельні, для паркету, антикорозійні та ін.), кольором (світлі і темні), природою плівкоутворювача (смоляні і ефіроцелюлозні).

Фарби – це суспензії пігментів чи пігментів з наповнювачами в плівкоутворюючих речовинах, що утворюють після висихання непрозорі покриття.На різні торгові підприємства поступають фарби масляні і алкідні (маловмісні), водоемульсійні (вододисперсні) і клеєві (безмасляні).

Емалі представляють собою суспензії пігментів або суміші пігментів в наповнювачі в лаці, що утворює після висихання тверді, прозорі, з різним блиском покриття. Випускають їх готовими до застосування, вони порівняно швидко висихають і володіють хорошими функціональними властивостями.

Ґрунтівки – це суспензії пігментів або суміші пігментів з наповнювачами із зв’яжучою речовиною (лаком, клеєм). Застосовують для утворення нижнього шару лакофарбових покрить з метою створення щільного зчеплення покриття з поверхнею, що покрашується.

Шпатлівки – це густі в’язкі матеріали із суміші пігментів, наповнювачів і в’яжучої речовини (лак, оліфа, водні розчини тощо). Застосовують для вирівнювання поверхні перед нанесенням на неї покриття.

До допоміжних матеріалів для обробки поверхні відносять сікативи, розчинники, розчини барвників та ін.

Сікативи – це розчини, що застосовуються для пришвидшення висихання оліф і лакофарбових матеріалів, що містять масла.

4) До засобів для прання та миття відносять миючі засоби та допоміжні засоби для прання.

До миючих засобіввідносять:

• синтетичні миючі засоби (СМЗ),

• господарське мило і

• миловмісні пральні засоби.

Синтетичні миючі засоби (СМЗ) являють собою суміші органічних поверхнево-активних речовин (20-40%) і корисних добавок.

Синтетичні миючі засоби – це сполуки, основною складовою яких є синтетичні миючі речовини. В склад СМЗ, крім синтетичних миючих речовин, входять лужні і нейтральні солі, відбілюючі і дезінфікуючі речовини, піноутворювачі та піногасники, ароматизовані речовини і ін.

СМЗ розрізняють за призначенням, консистенцією (порошкові, пасти, рідкі), наявності допоміжної функції (з відбілюванням, підкрашуванням і ін.).

На відміну від мила СМС володіють великою миючою здатністю, гігієнічністю, економічністю і цілим рядом інших переваг. Вони здатні при розчиненні у воді краще, ніж мило, змочувати оброблювані поверхні.Іншими словами збільшувати поверхневу активність води, будучи більш сильними поверхнево-активними речовинами, і, крім того, подрібнювати забруднення на такі частинки, які утримуються у водному розчині в підвішеному стані і не осідають на предмет, що підлягає обробці.

Господарське мило та миловмісні пральні засоби являють собою складний хімічний продукт, основною частиною якого є натрієві і калієві солі органічних кислот (жирних, синтетичних, смоляних та ін.). Для отримання господарського мила використовують жири, жирові відходи, синтетичні жирні кислоти, смоляні і нафтенові кислоти, каніфоль, лужні речовини.

До допоміжних засобів для прання відносять водопом’якшувачі (добре розчинні у воді лужні засоби у вигляді порошків і брикетів, що містять кальциновану соду, фосфати натрію, силікат натрію (рідке скло), відбілюючі (перекисні солі та оптичні відбілювачі у вигляді порошків, таблеток та рідини), підсинювачі (синька ультрамаринова, індігокармінова, метиленова), підкрохмалювачі та інші засоби.

5) До засобів для чищення відносяться препарати, за допомогою яких видаляють забруднення з посуду, столових приладів, сантехнустаткування, вікон, дверей, підлог. В даний час ці засоби випускають в широкому асортименті у вигляді порошків, паст, рідин, емульсій, спеціальних серветок і в аерозольній упаковці.

6)Мінеральні добрива− це природні або штучні речовини, найчастіше у вигляді різних солей, які широко застосовуються в сільському господарстві. Використовують для підвищення плодючості.

Мінеральні добрива поділяють:

• за видом елементів живлення (азотні, фосфорні, калійні);

• агрегатним складом:

– тверді (порошкові, гранульовані та ін.),

– рідкі,

• концентрацією (звичайні і концентровані),

• за кількістю елементів живлення (прості і комплексні – суміші добрив і складні добрива).

До простих добрив відносять: азотні, фосфорні, калійні. До комплексних відносять: змішані, складні і комбіновані.

До отрутохімікатів належать:

• засоби для боротьби зі шкідниками – інсектициди (карбофос, нітрофен, карботіон, хлорофос, анабазінсульфат), та

• засоби із хворобами сільськогосподарських культур, бур'янами (гербіциди),

• дезінфікуючі засоби (хлорне вапно, хлорамін тощо),

• засоби проти грибків − фунгіциди (хлорокис, бордоська суміш, концентрат зеленого масла, залізний і мідний купорос).

7) Різні товари побутової хімії: бура, гекса, сірчана кислота, соляна кислота, свічки, фарби для домашнього фарбування тканин тощо.