Газетні нормативи форматів

Для газетної продукції відповідно до ГОСТ 9254 - 86 передбачені наступні формати аркушевого паперу: 60х84, 42х60, 30х42 см и рулонний папір шириною:42, 60, 84,126 і 168 см.

Формат А2 (420х594 мм) - 1/2 частка аркуша формату 60х84 см; формат A3 (297х420 мм) - 1/2 А2 або 1/4 частка аркуша формату 60 84 см; формат А4 (210x297 мм) - 1/2 A3.

Формат смуги в квадратах формату газети А2 - 21,5х30,5 кв, формату A3- 14,5x21 кв і формату А4 - 10х15,5 кв.

Кожній газеті властивий свій стиль оформлення, але основним для всіх газет є вміле розміщення матеріалу на смузі, акцентування уваги читача на найважливіших, провідних темах номера, виділення головного. Композиція газетної смуги перш за все залежить від формату газети, формату текстових колонок і їх числа. Число колонок тексту, розташованих на смузі, визначається варіантом заверстування матеріалу.

Вимірювання об’єму авторського оригіналу і друкарської продукції

Авторський аркуш — одиниця виміру обсягу чи тексту образотворчого матеріалу. Дорівнює 40 тис. друкарських знаків (букви, коми, цифри і т.д. і пробіли між ними). До авторського аркуша прирівнюється 700 рядків віршованого тексту чи 3 тис. см² площі зображень у готовому виданні (на оригіналі). Служить для оцінки праці автора, рецензентів, редакторів.

Видавничий (обліково-видавничий аркуш) — дорівнює як і авторський, тим же величинам. Але в обліково-видавничих аркушах виміряється весь обсяг видання, включаючи матеріал видавництва (анотація, зміст, редакційна передмова і т.п.). Необхідний для обліку роботи редакційних працівників (редакторів, коректорів і т.п.).

Друкарський аркуш — є одиницею виміру об’єму друкованого видання. Розрізняють фізичний і умовний друкарські аркуші. Фізичний друкарський аркуш дорівнює половині паперового аркуша будь-якого стандартного розміру чи повному аркушу, задрукованому з однієї сторони. У друкарнях облік обсягу видання ведуть в умовних (іноді також у фізичних) друкарських аркушах. Це зв'язано з тим, що трудомісткість виготовлення друкарської продукції різна при використанні різних друкарських аркушів стандартного розміру. Чим більше розмір аркушу, тим, як правило, нижче трудомісткість. Умовним (обліковим) друкарським аркушем вважають задрукований з однієї сторони паперовий аркуш формату 60х90. Для приведення фізичних друкованих аркушів до умовного (облікового) використовують коефіцієнт умовності К.

Коефіцієнт приведення (умовності) дорівнює відношенню площі однієї сторони паперового аркуша, що використовується, до площі умовного аркуша:

К_пр = S/S_у

Значення К_пр для окремих форматів, що найбільш широко використовуються, приведено в таб.4.

Таблиця 4

Коефіцієнти приведення друкарських аркушів форматів до умовного друкарського аркуша

Формат папер. аркуша, см2	Площа папер. аркуша, см2	Кпр
60х90	5400	1.00
60х84	5040	0,93
70х90	6300	1,17
70х100	7000	1,30
70х108	7560	1.40
84х108	9072	1,68

Отже, якщо в останньому випадку обсяг видання дорівнює 20 фізичним друкарським аркушам, то умовних друкарських аркушів у виданні буде 33,6.

Об’єм видання в друкарських аркушах (фізичних) визначається діленням числа сторінок видання С_в на формат видання, виражений в долях паперового аруша

V_д.а. = С_в/d,

де С_в – число сторінок видання

d – доля паперового аркуша

Об’єм видання в умовних друкарських аркушах визначається добутком об’єму видання, вираженого в друкарських аркушах на коефіцієнт приведення друкарських аркушів в умовні

V_ум.а. = V_д.а. К_пр,

де

К_пр = АхВ/5400

Тобто відношенню площі стандартного формату (АхВ) до площі аркуша формату 60х90 см.

Друкарський аркуш-відбиток - відбиток, надрукований з однієї сторони паперового аркуша. Обсяг видання в друкарських аркушах одного екземпляра V, помножений на тираж видання в екземплярах Т, дає загальну кількість друкарських аркушів-відбитків видання:

n = V x T

Фарбо-відбиток — відбиток, отриманий після контакту аркуша папера з однією друкарською формою. Якщо при проходженні друкарської машини паперовий аркуш стикається з двома (трьома і т.д.) друкарськими формами, то число фарбовідбитків буде два (три і т.д.) за один прогін аркуша через машину.

Фарбо-форма — друкарська форма, призначена для друкування однією фарбою. Наприклад, при двофарбовій продукції використовується дві фарбоформи і т.д.

Листопрогін — кожен прогін паперового листа через машину, незалежно від числа друкарських секцій (друкарських форм) у машині.

Для обліку кількості друкованої продукції в аркушевому друці використовують поняття метричної стопи. Метрична стопа — стопа, що складається з 1000 паперових аркушів стандартного розміру.