Виготовлення друкарської продукції

П ереробка тексту, Текст Зображення Переробка

рукописів зображення

Складальна техніка Репродукційна техніка

Фотонабір чи комп’ютерний набір Фоторепродукціювання

Коректура тексту Електронне репродукціюв.

Коректура репродукцій

М онтаж

Верстка

Виготовлення друкарських форм

Копіювання Травлення

Гравіювання Промивка

Д рук

Високий друк Глибокий друк

Плоский друк Трафаретний друк

Обробка друкарської продукції

Фальцювання Зошити Склеювання

Обрізка Пакування

або у вигляді блок-схеми роботи (офсетного) поліграфічного підприємства (рис.2)

.

Два основних етапи, що проходить видання на початковому рівні це:

• розробка загальної ідеї дизайну і підбір ілюстрацій художником-дизайнером, безпосередньо погоджені з замовником (блок 1 на малюнку).

• верстка матеріалів, тобто створення готового макета (блок 2). Тут ще можна (і потрібно) погодити зроблені розробки з замовником, тому що на подальших етапах втручання в процес і можливість вплинути на кінцевий результат будуть мінімальні.

Підсумком роботи відділу PrePress (додрукарської підготовки) є вивід створеної публікації в PostScript файл, що може бути перенесений на плівки на наступному етапі - фотовиводу (блок 3). Для виводу готового макета на плівки найчастіше використовується фотоскладальний автомат. Зазвичай, вивід невеликих одноколірних публікацій можливий і на звичайних лазерних принтерах. Але для будь-якого повноколірного видання такий спосіб неприйнятний. Це відбувається через те, що при поліграфічному друці для одержання кольорового відбитка всі складові кольори друкуються по черзі. Тому для кожного відбитка на папері виготовляються плівки по кожному зі складових кольорів (CMYK). Фотоскладальні автомати (між іншим, практично саме дороге устаткування в розглянутій схемі) виводять зображення окремих кольорів на плівки з точністю розташування (повторюваністю) до декількох мікронів і роздільною здатністю у кілька тисяч dpi. Вивід фотоплівок може здійснюватись на різному устаткуванні. Один з найпоширеніших варіантів для якісного поліграфічної друку - комбінування програмного растрування, окремого фотоскладального автомата і проявочної машини.

Після того, як у друкарні появляться готові плівки, зображення з них необхідно перенести на друкарські форми – наприклад, офсетні пластини. Офсетна пластина - це просто прямокутний металевий (алюмінієвий) лист, покритий спеціальним фоточутливим шаром. Хоча застосовуються також і полімерні, і навіть паперові пластини, їхня довговічність невелика, вони придатні для друку невеликих тиражів і не застосовуються для повноколірної поліграфії. При засвічуванні плівки ультрафіолетовим світлом фоточутливий шар пластини змінює свої властивості. Цей процес виконується за допомогою копіювальної рами (блок 4). Потім пластини потрібно проявити (блок 5) і змити з них непотрібні залишки шару. У результаті на пластині залишиться чіткий відбиток зображення з плівки.

Крім описаної технології існують і апарати Computer-to-Plate, призначені для виводу PostScript файлів відразу ж на пластини. У цій області випускається як досить просте устаткування, що має гірші характеристики, ніж стандартний фотонабір, так і професійні автоматизовані комплекси.

Виготовлені одним з вищеописаних методів пластини готові для установки в офсетну машину (блок 6 на малюнку). Основне призначення друкарської машини: з офсетних пластин вона переносить зображення на папір. При цьому друкарями проводиться велика роботи з керування машиною і застосовується велика кількість різних видаткових матеріалів.

Друк тиражу може виготовлятися по черзі для кожного кольору - при використанні одноколірних друкарських машин. Тоді для одержання кольорового зображення тираж потрібно проганяти через машину багаторазово. Бувають і багатофарбові офсетні машини - для друку кожного кольору в них передбачена окрема секція з фарбою. Продуктивність такого устаткування, природно, набагато вище, але і складність устаткування помітно позначається на його ціні. Як компромісне рішення, випускаються двохфарбові офсетні машини і машини із сателітною секцією. Такі машини призначені для одночасного друку двома фарбами.

Видрукований тираж уже практично представляє готову продукцію. Для одержання звичайних друкарських аркушів залишається тільки порізати тираж на потрібний формат (блок 7). Крім різального устаткування в більшості друкарень використовується ще і різноманітне фальцювально-брошурувальне устаткування (блок 8). Ці апарати можуть виконувати різноманітні операції по згинанню аркушів гармошками і прибиванню в потрібне місце скоб. В окремих випадках необхідне палітурне устаткування. Останнім елементом у розглянутому технологічному процесі на малюнку показаний прес фігурної висічки (блок 9). Це простий, але громіздкий пристрій призначений для висічки з надрукованих аркушів етикеток необхідної форми.

Характеристика основних способів друкування.

Офсетний друк. Високий друк. Глибокий друк.

Флексографічний друк. Трафаретний друк.

Друк є складовою частиною технологічного процесу поліграфічного виробництва і являє собою перенесення зображення, сформованого фарбовим шаром, на матеріал, що задруковується (папір, картон, пластмасу і т.д.).

Основною задачею процесу друкування є відтворення текстової й образотворчої інформації з необхідною точністю і розмноження її в необхідній кількості за умови одержання ідентичності відбитків.

Для здійснення процесу друкування необхідно мати друкарську машину, де відбувається нанесення фарби на друкуючі елементи форми. Під тиском створюється контакт форми зі сприймаючою поверхнею, переноситься фарбовий шар на матеріал, що задруковується, і закріплюється на ньому.

Друкарський процес є основною ланкою в ланцюзі поліграфічного виробництва. За якістю друкарського зображення можна говорити про якість друкарської продукції. За потужністю друкарських цехів визначається потужність поліграфічних підприємств, якщо ці підприємства не є спеціалізованими по формним чи брошурувально-палітурним процесам. При визначенні технологічної схеми випуску друкарської продукції насамперед вибирається спосіб друку і тип друкарської машини, а потім визначається спосіб виготовлення друкарських форм і послідовність брошурувально-палітурних операцій.