Допустимі значення несуміщення для різних видів продукції і способів друку

Вид продукції	Допустиме несуміщення (мм)
	Плоский офсетний друк	Глибокий друк
Листівки і репродукції високої якості	0,2 - 0,3	0,15
Журнали, книги, листівки, обкладинки, вклейки	0,3 - 0,4	0,20
Плакати, обкладинки з простим малюнком	0,5 - 0,6	0,35
Текстовий друк з лицьової і зворотної сторін аркуша журналів і т.п.	0,3 - 0,6	0,5

Одиниці виміру й обліку поліграфічної продукції

У видавництвах і поліграфічному виробництві використовуються як загальноприйняті одиниці виміру (метрична система СІ), так і специфічні, типографські виміри. Причому, типографські одиниці виміру використовуються для позначення форматів (розмірів) полос і колонок, у той час як метричні одиниці застосовують в основному для зміни формату друкарських паперів і видань.

Типографські одиниці вимірів

За основу прийнятий типографський пункт, рівний 1/72 французьких дюйма (27,063 мм), що складає 0,3759 мм, округлене до 0,376 мм. Застосовується у всіх країнах Європи (крім Англії і США). Більш велика одиниця — квадрат, рівна 48 пунктам, чи приблизно 18 мм. У США й Англії використовують ті ж величини, але в англійських дюймах — 25,4 мм. Застосовують пункт і квадрат для виміру лінійних розмірів друкарських форм, їх елементів — букв і рядків, а також форматів смуг, колонок і розмірів шрифта. Так, розмір шрифта визначається його кеглем, вираженим у типографських пунктах. Кегль дорівнює висоті букви із включенням пробілів зверху і знизу. Змінюється від 6 до 24 пунктів. Шрифти різного кегля мають історичні назви, наприклад, нонпарель — 6 п. (2,24 мм), петит — 8 п. (3 мм), корпус —10 п. (3,75 мм) і т.д.

Формати друкарських паперів

Паперова промисловість виготовляє папір у вигляді аркушів стандартних розмірів чи аркушів (рулонів) стандартної ширини. Формати книжково-журнальних видань лежать у межах від 60х84 до 84х108 см для аркушевих паперів. Ширина рулонів коливається від 60 до 168 см.

Формати друкарського і паперового аркуша взаємозалежні, однак, це не те саме. Формати друкарських аркушів повинні бути обрані так, щоб формат видання був зручний при читанні і використанні, а це допускає необхідне розходження в ширині і висоті аркуша, що пов'язано в кінцевому рахунку з фізіологією і навичками людини.

Прагнення, з врахуванням вищесказаного, уніфікувати розміри паперових аркушів у масштабі країни і світу привело до прийняття Міжнародною організацією по стандартизації (ІСО) стандарту 216-75, чотирьох форматів з умовними позначками А, В, С й Д.

За основу першого (і головного) формату А прийнятий розмір паперового аркуша площею в 1 м² зі сторонами 841х1189 мм. Позначається як А0 (А - нуль). У свою чергу цей аркуш ділиться на похідні менші формати, А1, А2 і т д., аж до А13. Формати В мають розмір сторін паперового аркуша 1000х1414 мм. Позначається як В (В - нуль). Формати С, Д застосовуються, головним чином, для пакування.

Формат А часто використовується у виробництві газет. Центральні газети випускають форматом А2 (420х594 мм), у розвороті А1. А2 у виробництві газет вважається основним форматом. Формат АЗ — газети районні, спортивні і т.д. Випускають також газети форматом А4. Формат смуги для формату А2 складає 21,5х30,5 кв. (387х549мм). Число колонок у формату А2 дорівнює 8. Формат рядків - 2,5 до 4 кв.