Структура

Структура відображає певні взаємозв'язки елементів системи, її будову. При описанні складних об'єктів структура системи включає не всі елементи і зв'язки між ними, а найбільш істотні , які мало міняються при поточному функціонуванні системи і забезпечує її істотні і істотні властивості.

Структурна система – це стійка впорядкованість у просторі і в часі її елементів, а також зв'язків між ними.

Одна і та сама система може бути представлена різними структурами в залежності від стадії пізнання об'єктів або процесів, від аспекта їх розгляду, мети створення. По мірі розвитку дослідження або в ході проектування структура системи може змінитися.

Основні типи структур:

1. Лінійна

2. Кільцева

3. Коміркова

4. Багатозв’язна структура (повнозв’язна)

5. Зіркоподібна

6. Ієрархічна (деревоподібна)

Показник ефективності структур

1. Оперативність – оцінюється часом реакції систем на вплив зовнішнього середовища або швидкістю зміни залежності від загальної схеми з’єднання елементів та їх застосування.

2. Централізація – визначає можливість виконання одним елементом системи керівних функцій. Чисельна централізація визначається середнім числом зв’язку центрального елемента з іншими.

3. Периферійність – характеризує просторові властивості структури. Чисельно периферійність характеризується показником «центра ваги структури», при якому в якості одиничної оцінки міри зв’язності виступає «відносна вага» елемента структури.

4. Живучість – визначає здатність системи зберігати основні властивості при пошкодженні її частини. Цей показник може характеризуватися відносним числом елементів, при пошкодженні яких показники системи не виходять за допустимі межі.

5. Об’єм – це кількісна характеристика структури. Визначається загальною кількістю елементів зв’язків. Об’єм пов’язаний з вартістю і другими характеристиками системи.

З кібернетичної точки зору об’єкт системи є лише перетворювач інформації вхідної у вихідну.

Стан системи в певний момент часу – це множина суттєвих можливостей у певний момент часу.

Процес – послідовна зміна станів.

Статична система – система, стан якої практично не змінюється впродовж певного інтервалу часу.

Динамічна система – та, що змінює свій стан в часі.

Функція – зовнішній прояв властивостей об’єкта.

Емерджентність – це виникнення в системі нових інтегративних якостей, що не властиві її компонентам.

Неможливо передбачити властивості системи в цілому розбираючи і аналізуючи її по частинах.

Синергізм – це виявлення мультиплікативного ефекту при однонарпавлених діях.

Приклад:

З окремих деталей можна скласти світлофор, але якщо один з заборонених , то світлофор не буде працювати.

Роль математики в тс Математичне зображене моделювання

Життєвий цикл системи:

Проектування - виробництво – тестування – маркетинг – використання тех. обслуговування -утилізація.

Рис. 4.2

Тривалість життєвого циклу більшості систем = 12 років. Рис. 4.2

Логістична крива Рис. 4.3

Рис. 4.4

Класифікація рівнів складності:

1 рівень: мережа систем

2 рівень: система

3 рівень: передбачає оборонну мережу радарних систем

4 рівень: елементи

Система керування підсистем передавачів та виконавчих пристроїв, що виконують накази керування.

Підходи:

1. Розбиття систем на певні елементи, може бути процесом паралельним.

2. 2. Фізичне

3. Функціональне.

Рис 4.2