Контрольні запитання та завдання

1. Що таке «stakeholdels» та що воно означає?

2. Перелічити основні вимоги мети.

3. Основні вимого до побудови «дерева мети».

4. Побудувати «дерево проблем».

5. Пояснити «дерево цілей».

6. Функціональне призначення моделей.

Лекція 4 Поняття системи

Теорія систем є розділом науки, що вивчає різні явища матеріального світу, абстрагуючись від їх конкретної природи. Вона ґрунтується на розгляді лише формальних взаємозв’язків між різноманітними складовими чинниками цих явищ і характері їх модифікацій внаслідок зовнішніх впливів. При описі систем можна виходити з двох основних припущень:

поведінка системи, що вивчається, цілеспрямована, її функція підпорядкована певним формалізованим правилам прийняття рішень і управління (цілеспрямовані, управляючі або керовані системи);

у системі існують причинно-наслідкові зв’язки, які характеризуються залежністю її реакцій на відповідних виходах від впливів на входах (системи типу вхід-вихід або “чорна шухляда”).

Важко переоцінити, яку роль відіграє теорія систем в телекомунікаціях. Саме визначення системи як «сукупності взаємопов’язаних елементів» може бути придатне і для телекомунікацій, де мережні елементи, вузли є взаємопов’язані. Мабуть не має ні одного розділу теорії систем, який би не відображався в телекомунікаціях. В тім нашою метою є не переповісти весь зміст розділів теорії систем, а вибрати ті із них, які можуть бути використані для моделювання елементів, фрагментів, чи всієї системи телекомунікації. Крім того, для даного підручника важливою є мета, яка зформульована ще Людвігом фон Берталанфі (1957) в тезі, згідно з якою для системи, що складається з елементів, можуть бути вказані певні загальні принципи, незалежно від того, яка фізична сутність цих елементів.

Система – це впорядковане представлення про об’єкт дослідження з точки зору поставленої мети.

Приклади:

1. Підприємство є об’єктом дослідження, а предметом дослідження можуть бути: фінансова система, система охорони праці, протипожежна система, технологічна система і т.д.

2. Об’єкт дослідження – автомобіль, але виділяються: система електроживлення, гальмівна система, система подачі палива і т.д.

3. При дослідженні людини розглядаються системи: м'язова, зорова, кровотворна, серцево-судинна і т.д.

Відзначимо перша властивість систематизації, системного представлення про досліджуваний об’єкт – наявність цілі. Ціль визначає, окреслює в об’єкті систему - в неї входить з об’єкту тільки те, що визначає властивості, необхідні для досягнення мети. Якщо один і той же самий об’єкт може реалізувати декілька цілей, то відносно кожної він виступить як самостійна система.

Система, являючись відображенням об’єкта, включена в навколишнє середовище, і одна з перших задач системного аналізу – виділення системи з навколишнього середовища.

Для виділення системи необхідні:

1. Об’єкт дослідження.

2. Ціль, для реалізації якої формується система.

3. Суб’єкт спостереження ,який формує систему.

4. Вхідні і вихідні змінні, що відображають взаємозв’язок системи з навколишнім середовищем.

Система не існує об’єктивно – вона така, яку її визначив суб’єкт спостереження у відповідності до поставленої мети. Це пов’язано, зокрема і з суб’єктивністю формуванні цілі.

Система - це сукупність (множина) об’єктів і процесів, що називаються елементами взаємопов’язаних і взаємодіючих між собою, вони утверджують єдине ціле з властивостями , які не притаманні окремим елементам.

Отже, система повинна складатися, по крайній мірі з двох елементів. Крім того, кожний елемент системи прямо чи побічно пов’язаний з другими елементами. Хоча система може являтися частиною великої системи, її не можна розділити на незалежні частини – система як така перестане існувати.

Система – це тільки один із способів представлення об’єкта дослідження поряд з іншими, несистемними представленнями.

Систему можна описати у вигляді безлічі елементів, зв’язків і властивостей.