Контрольні запитання та завдання

1. Що називають системою?

2. Які системи називають відкритими?

3. Яку систему називають системою вхід (вихід) або «чорним ящиком».?

4. У якому випадку S-матриця носить назву матриці розсіювання?

5. Коли система S називається статичною без інерційною?

6. Який клас динамічних систем називається стаціонарним динамічним?

7. Властивість стаціонарних у часі систем.

Лекція 3 Обмеження цілепокладання

Вирішення будь-якої задачі стикається з обмеженнями, які можна розділити на дві групи:

- об’єктивні – закони природи і ресурсні обмеження;

- суб’єктивні – обмеження розуміння дії.

Приклад. При постановці та вирішенні задач системного аналізу необхідно враховувати не тільки цілі, на досягнення яких він спрямований, а й можливості, якими володіють сторони для вирішення поставлених завдань і які дозволяють зняти виявлені проблеми. У першу чергу необхідно враховувати ресурси, наявні у сторін. До ресурсів слід віднести:

• грошові ресурси, які замовник згоден виділити системним аналітикам для вирішення поставленого завдання;

• ресурси виконавця: людські ресурси, ресурси обчислювальні (наявність обчислювальної техніки, її кількість і т. д.), матеріальні ресурси, необхідні для вирішення завдань (наприклад, наявність канцелярських товарів, транспорту, ресурсів зв'язку);

• тимчасові ресурси; терміни вирішення задач системного аналізу, як правило, визначаються.

При формулюванні завдання системного аналізу необхідно також враховувати інтереси навколишнього середовища.

У практиці системного аналізу зустрічаються випадки, коли накладені обмеження настільки сильні, що роблять нереальним досягнення мети. Тоді ставиться питання про те, чи не можна дані обмеження послабити або зняти зовсім.

Проблематика

Проблематика - це сукупність проблем, що виникають в сусідніх об’єктах при вирішені проблем досліджуваного об’єкту.

Таким чином, дослідження якої проблеми слід починати з розширення її до проблематики. Необхідно визначити та розглянути проблеми, істотно пов'язані з досліджуваною, без урахування яких вона не може бути вирішена.

В англомовній літературі часто використовується поняття stakeholdels, що означає «перелік зацікавлених осіб». В цей перелік на перших етапах рекомендується включати:

1) замовника, який ставить проблему, замовляє і оплачує системний аналіз; 2) осіб, які приймають рішення, від повноважень яких безпосередньо залежить вирішення проблеми;

3) учасників, як активних, тобто тих, чиї дії будуть потрібні при вирішенні проблеми, так і пасивних - тих, на кому позначаться (позитивним чи негативним чином) наслідки рішення проблеми;

4) самого системного аналітика і його співробітників, головним чином, для того щоб передбачити можливість мінімізації його впливу на інших зацікавлених осіб, - своєрідна «міра безпеки».

Для комерційних організацій (в якійсь мірі і для некомерційних) можна розглядати три базових кола проблематики:

• внутрішнє середовище; • бізнес-оточення; • зовнішнє середовище.

Для оцінки впливу рішення наших проблем на інші зацікавлені об'єкти можна побудувати матрицю проблематики, що включає перелік зацікавлених об'єктів, вид (вигода або втрата) і ступінь впливу на них наших рішень, їх підтримку або протидію.