Контрольні запитання та завданяя

1.Класифікація моделей

2.Що передбачає теорія графів?

3. Який граф називається графом з вагою ребер?

4.Що передбачає орграф?

4.Квастиризація- це…

Лекція 6 Культурний підхід до ієрархічної системи

Слід зазначити, що найбільш поширеною формою побудови складних систем управління є ієрархічна побудова. Системи ієрархічної структури є компромісним варіантом між системами з винятково централізованою чи децентралізованою конфігурацією, що забезпечує їм поліпшені показники оперативності, надійності, живучості та стійкості управління в цілому. Що стосується систем мережного управління, які побудовані у відповідності до вже згадуваних технологій TMN та TINA, то вони також мають чітко визначену ієрархічну побудову відповідно з чотири та трирівневою структурою.

Рис. 6.1

Альтернатива – це можливість вибору між елементами з яких складається систем

Альтернативи:

P1 проста їжа (наприклад, каша)

P2 послуги з продажу персональних комп’ютерів

P3 консультаційні послуги

F1 самофінансування

F2 фінансування з допомогою коштів родини

F3 фінансова підтримка з банку

F4 фінансова підтримка з компанії

M1 приміщення в університеті

M2 орендоване приміщення

R1 м.Львів

R2 м.Київ

R3 США

Рис 6.2

Були використані наступні операції для альтернативи Р

Вартість – об’єм+перспектива

Для F- об’єм + відповідальність

Для M - вартість+корисність

S1 = P1 * F2 * M1 * R1

N(S1) = (4; 4,0,0);

S2 = P3 * F4 * M1 * R2

N(S2) = (4; 2,2,0);

Контрольні запитання та завдання

1. Ієрархічна система- це?

2. Як обчислити вартість?

3. Альтернатива-це…

Лекція 7 Паралельний підхід до системного проектування

Рис. 7.1 Процеси підходу до системного проектування.

Рис. 7.2 Цикли системного проектування

Рис. 7.3 Продукти системного проектування

Рис. 7.4 Система рішень

Для процесу вибору критерій властивостей:

1. Обмеження на систему.

2. Вибір за кількома критеріями (ранжування).

3. Оптимізація.

4. Експертні процедури.

Підходи до проектування системи:

1. Багатодисциплінарна оптимізація застосовується при проектування складних ТК, космічній та авіаційній системах.

2. Цілочисельне нелінійне програмування (проектування хімічних процесів).

3. Нелінійна багатокритерійна оптимізація.

4. Формальні методи проектування застосовуються в механічних системах.

5. Методи глобальної оптимізації.

6. Граматичне проектування застосовується в архітектурі.

7. Методи штучного інтелекту – це системи, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів. ( експертні системи , нейронні мережі, енергетичні алгоритми).

8. Дослідження простору параметрів. Проектування у складних проектуючих системах.

9. Ієрархічне проектування систем , модульне проектування, комбінаторний синтез.

Рис. 7.5 Взаємні впливи системи.

Основні частини:

1. Дослідження життєвого циклу, тобто проектування, виробництво, тестування, маркетинг, експлуатація.

2. Дослідження еволюції, тобто розвитку систем динамічному аспекті.

3. Дослідження системних зв’язків в середовищі (природа, суспільство, інші системи).

4. Дослідження зв’язків в середині системи між компонентами (фізичні частини функції, інформація).

5. Аналіз системних змін.

6. Виявлення і дослідження головних системних параметрів.

7. Інтеграція різних методів (композиція, ієрархія, декомпозиція)

8. Дослідженя головних системних протиріч (технічні, економічні, політичні, екологічні)

9. Інтеграція різних моделей поєднання систем та алгоритмів (фізичний експеримент, математичне моделювання, евристичні, експертні процедури)

10. Принцип взаємодії між спеціалістами різних професійних галузей (техніка, наука)

Принципи прийняття рішень:

1. Аналіз прикладної проблеми ( необхідно зрозуміти проблему, виявити основні протиріччя)

2. Коли ця проблема виявлена то проводиться структуризація проблеми :

а) генерація альтернатив

б)проектування критеріїв

в) проектування шкал для оцінювання альтернатив за критерієм

3. Оцінювання альтернатив за критерієм, процедура оцінювання

4. Вибір кращої альтернативи або кількох

5. Аналіз результатів

Рис. 7.6 Основні задачі та критерії для прийняття рішень.

Класифікація проблем системного аналізу

(1 група)

Стандартні проблеми

(2 група)

Проблеми, що підлягаю формалізації (математичні моделі, рівняння, оптимізація)

(3 група)

Слабоструктуризовані проблеми

1. Людський фактор

2. Експертна інформація

3. Проблеми що стосуються осіб, які приймають рішення

4. Проблеми невизначеності

(4 група)

Прогнозування – прийняття рішень для майбутнього розвитку системи

Прикладні проблеми прийняття рішень поділяються на :