3. Зміст дипломної роботи

Тема дипломної роботи повинна бути актуальною, мати теоретичне і прикладне значення, відповідати сучасному рівню розвитку філологічної науки.

Вибір теми дипломної роботи є початком дипломування. Ознайомлення студентів з орієнтовною тематикою дипломних робіт проводиться кафедрою на початку осіннього семестру. Тема роботи також може бути запропонована керівництвом організації, яка визначена базою переддипломної практики студента. Тему дипломної роботи може запропонувати й сам студент, обгрунтувавши її доцільність та актуальність.

Тема дипломної роботи подається студентом і керівником дипломування завідувачу кафедри для затвердження. Остаточно теми дипломних робіт затверджуються наказом ректора університету.

Після затвердження ректором тем дипломних робіт не дозволяється вносити будь-які зміни до назв тем (у виняткових випадках за клопотанням декану ректор може надати згоду на внесення змін до теми, але не пізніше, ніж за місяць до дня захисту роботи).

Керівник дипломної роботи не має права надавати відгук на дипломну роботу, а завідувач кафедри допускати дипломну роботу до захисту, якщо назва теми не відповідає тій, що затверджена ректором.

Керівник зі студентом оформлює у двох примірниках завдання на виконання дипломної роботи. Один примірник передається на кафедру, а другий залишається студентові. На підставі завдання студент розробляє і узгоджує з керівником план-графік виконання дипломної роботи.

Вступ. У цій частині роботи обґрунтовується вибір теми самостійної наукової роботи, формулюється проблема, вказується основна мета й завдання дослідження, визначається його новизна, практична та теоретична цінність, вказуються методи лінгвістичного аналізу, зазначаються джерела ілюстративного матеріалу.

Тут необхідно:

• розкрити актуальність теми;

• визначити об’єкт та предмет дослідження;

• мету й завдання дослідження;

• ступінь дослідженості проблеми у науковій літературі;

• наукову новизну;

— методи та прийоми дослідження лінгвістичного матеріалу;

• теоретичне та практичне значення;

• апробацію результатів;

• вказати кількість використаних джерел;

• структуру та обсяг роботи.

Теоретична частина. Розділ містить ретельний критичний огляд наукових першоджерел, які стосуються даної проблеми. У цій частині дипломної роботи бажано визначити та дослідити методику та методологію організації дослідження, враховуючи всі ті умови, які впливають на вирішення проблеми. Особливу увагу при цьому необхідно приділити врахуванню тих чинників та обставин, які обумовлюють особливість явища чи специфіку його розвитку на даному етапі. Це дозволить свідомо і, головне, професійно відібрати той чи інший метод дослідження і вивчити явище найбільш грунтовно і повно.

У розділі слід дати теоретичне дослідження проблеми, яке повинне носити аналітичний характер і бути спрямоване на глибокий аналіз змісту теми дипломного дослідження. У цій частині роботи магістр повинен продемонструвати не тільки вміння робити аналіз проблеми з точки зору її вирішення, але й здатність до стратегічного мислення, вміння приймати рішення щодо використання результатів дослідження у практичній діяльності.

Розділ носить, як правило, теоретичний характер, де надається загальне теоретичне підґрунтя заявленого дослідження, даються посилання на наукові праці, у яких вже розглядалася ця проблема, дається визначення основних понять та категорій проблеми, що розглядається, характеристика основних термінів та понять, що використовуються, критичний аналіз праць інших дослідників обраної проблеми, лінгвістичний та зіставний аналіз проблеми, інформація щодо історії розгляду проблеми науковцями, визначаються підходи до вивчення обраної проблеми.

Аналітична частина. У цьому розділі треба зосередити увагу на практичному аналізі лінгвістичного матеріалу із застосуванням заявленої методики дослідження та обраного і проаналізованого у І розділі теоретичного підходу до вивчення проблемного питання.

Спрямованість аналізу в дипломній роботі магістра визначається перш за все її темою. Але якщо взяти за приклад тему, пов`язану з аналізом граматичних трансформацій при перекладі, то цю тему можна розкрити приблизно за таким планом:

Теретична частина – подається визначення основних понять та категорій проблеми, що розглядається, надається лінгвістичний аналіз граматичних трансформацій, які зустрічаються у перекладі (з рідної або з англійської мов) тексту; визначаються ті основні проблеми, які зустрічаються у процесі перекладу даного типу тексту; аналізуються граматичні трансформації з точки зору глибинної структури тексту.

Аналітична частина – аналізується взаємозв’язок граматичних трансформацій з іншими видами трансформацій, а також вплив контексту при визначенні адекватності перекладу. У цьому розділі на прикладах, зібраних автором з джерел оригінального ілюстративного матеріалу доводиться робоча гіпотеза роботи та доказуються теоретичні положення, які були окреслені у теоретичному розділі. Бажано, спираючись на здійснений у першій частині аналіз, зробити висновки та пропозиції щодо вирішення проблеми.

Практична частина. Особливість цієї частини роботи полягає у тому, що вона повинна мати чітке практичне спрямування на вирішення конкретної проблеми, яка так чи інакше позначена у назві роботи. В практичному розділі на прикладах, зібраних автором з джерел оригінального ілюстративного матеріалу, доводиться робоча гіпотеза роботи та доказуються теоретичні положення, що були окреслені у Розділі І. Кожний розділ роботи закінчується стисло викладеними узагальненнями і висновками.

Безсумнівною вимогою, і це постійно треба мати на увазі, є цілісність роботи. Тобто весь текст має бути пронизаний однією метою, і в цьому плані робота має бути дослідженням, де чітко взаємопов’язані окремі частини, а також методи і прийоми обробки фактичного матеріалу.

Висновки. У завершальній частині необхідно проаналізувати підсумки і чітко визначити конкретні результати дипломної роботи. У висновках підводяться підсумки дослідження стосовно доведення робочої гіпотезі та даються відповіді на проблематичні питання, що були поставлені у Вступі, даються рекомендації щодо практичного застосування отриманих результатів, перспективи та напрямки подальших досліджень обраної теми.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список – одна із суттєвих частин дипломної роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження. Список містить опис книг, підручників, брошур, статей, методичних матеріалів, нормативних документів та інших джерел, на які є посилання в тексті роботи. Список укладається в алфавітному порядку наступним чином:

а) наукові джерела в алфавітному порядку “кирилицею” (українська, російська мови тощо);

б) наукові джерела в алфавітному порядку “латиницею” (англійська, німецька французька мови тощо);

Додатки. У додатки виносяться матеріали допоміжного характеру: розширені таблиці, глосарії, додаткові тексти для аналізу, копії документів, ілюстрації допоміжного характеру, практичний результат дослідження (наприклад, англо-український словник з PR-технологій).

Додатки оформлюють окремою частиною після Списку використаних джерел на наступних сторінках дипломної роботи. На титульному аркуші друкують великими літерами слово “ДОДАТКИ”.

Кожен з додатків починається з нової сторінки. Додаткам дають заголовки, надруковані угорі великими літерами. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток___” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г′, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Текст кожного додатка починається з нової сторінки та нумерується у межах окремого додатка.

Ілюстрації, таблиці, формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка.