Іі. Конструкторський етап:

2.1. Розробка детального ескізу:

Для того, щоб виготовити картину технікою «художнє вибивання» потрібно добирати тканину, в нашому випадку – це бязь. Тканина повинна бути міцною, еластичною і повітропроникною. Розміри рушника 40х60см. В картині красиво підібрано орнамент з дельфінами, а також по центру розміщене сонце. Для орнаменту вибивки підбираємо відтінки коричневого та. Сонце виконане жовтим кольором. Потрібно підібрати килимкову голку д.

Картина добре піддається волого-тепловій обробці, пранню і прасуванню. Картина вибита в техніці «художнє вибивання» може застосовуватись у навчально-виховному процесі у школі та в побуті.

Завдяки доцільному використанню виховних можливостей українського народознавства, в даному випадку його складової, атрибута – вибиваної картини, людинолюбстві, працелюбстві й прилучення до справжньої творчості, краси і мудрості свого народу, молода людина пізнає світ чистої фантазії, натхненних образів, мистецтво високої естетичної наснаги, простору і водночас мудрого декоративного відчуття і мислення. Все це стимулює найважливіше – національну віру і національний оптимізм українського народу, гордість до його приналежності.

2.2. Добір матеріалів та інструментів:

Для виготовлення виробу вибраного мною, мені потрібні такі матеріали:

- килимкова голка;

- ножиці – маленькі з гострими кінцями;

- тканина бязь 60х80см.;

- нитки, різного кольору;

- ниткопритягувач являє собою зігнутий шмат дроту;

- підрамник.

Голка має вигляд старого трубчастого стержня з вістрям і вічком для нитки. Кінчик голки скошений і має короткий і більш довгий бік. Проходження голки крізь тканину обмежує ручка чи обмежувачі, які дозволяють визначати на скільки голка може бути введена в тканину і забезпечує однакову довжину стібків

Ножиці для вишивальних робіт потрібно мати три пари ножиць. Великими ножицями розкроюють тканину для виробів, ножицями середніх розмірів – обрізують кінці ниток. Маленькі, з гострими кінцями, ножиці (краще, коли вони мають не прямі, а ледь зігнуті вгорі леза) використовують для вирізування.

Тканина. Художню вибивку можна виконувати на будь-якій тканині. Вибирають тканину залежно від призначення виробу й техніки вибивання.

Нитки для вибивання використовують найрізноманітніші нитки: бавовняні, льняні, шокові, синтетичні, шерстяні, штапельні. Найчастіше вишивають нитками «муліне».

Ниткопритягувач являє собою зігнутий шмат дроту.

Підрамник довжина та ширина підрамника повинна бути на 10-12см. Більша довжини і ширини задуманої роботи.

2.3. Складання технологічної послідовності:

І. Спочатку потрібно викроїти тканину, натягнути її на підрамник. Підрамник поставити вертикально, в першу чергу тканину прикріплюємо у верхніх кутках, помірно натягуючи її, потім підрамник повернути на 180°С і прикріплюємо тканину на двох інших кутках, далі рівномірно натягувати та закріплювати тканину по боках. Скоби на бокових сторонах повинні розташовуватись одна від одної на 2-3см.

ІІ. Перенести малюнок на тканину за допомогою копіювального паперу. Поверхня по якій вишивається виворітній бік сторони.

ІІІ. Заправка голки. спочатку потрібно протягнути нитку в канавку голки, а потім у вушко на її робочій частині.

ІV. Витягнути кінець нитки на 5-6см. І тримаючи голку перпендикулярно площині зробити прокол до опору. При цьому зріз голки визначає напрям стібка, а кінчик нитки знаходиться позаду голки. Зробивши прокол акуратно тягнути голку не піднімаючи над тканиною пересувати голку 2-3мм. І проколоти тканину знову. Вибивання починати з великих деталей.

V. Обробка виворітної сторони.

Після закінчення роботи необхідно обробити ви ворітню сторону виробу, щоб нитки не розпускались. Налити в банку 1ст. води і 1\4ст. клею ПВА добре розмішати, витримати 1год. І знову розмішати. Занурити в розчин широку м`яку щітку і обробити виріб з виворітнього боку. Лицевий бік не повинен бути вологим, інакше петлі стануть жорстокими. Після обробки підрамник перевернути догори і залишити в горизонтальному положенні на 10-14год.