5. Торгівельне представництво

Представництво - це правовідносини в яких одна особа - представник вчиняє юридичні дії від імені юр особи (яку предсатвляють) та в її інтересах.

У всіх країнах комерційне представництво є те, що здійснюється в торгівельній діяльності. В НІмеччині розрізняють пряме та непряме торгівельне представництво. ЗА прямого представництва, представник діє від імені комерсанта, однак сам не є підприємцем. До прямого представництва належить прокура та торгівельні повноваження.

Прокура - це різновид представництва службовців торгівельного підприємства, тодбто осіб які працюють за наймом і мають представницькі повноваження відповідно до трудового договору та закону.

Такі особи є підлеглими підприємцю, дотримуються його вказівок, звітують перед ним та одержують за це заробітну плату.

Прокурист має назвичайний широкий обсяг повноважень. Він вправі укладати всі угоди які властиві торгівельним підприємствам взагалі, а не лише даному конкретному підприємству.

Може вчиняти дії які доступні лише власнику - відчужувати майно, передавати під заставу. Непряме представництво здійснюється через торгівельних представників та шляхом укладання угододоручення та комісії.

Торгівельін представники - це особи, які в ролі самостійного підприємця здійснюють постійні повноваження посередництва та представництва при укладанні угод, надані послуг, які не повязані із трудовими правовідносинами.

В Німеччині особливий статус має торгівельний маклер, тобто посередник у підприємницьких договорах.

Посередництво тут відокремлене від представництва. Формами торгівельного представництва є:

- договірний продавець, це комерсант, що входить до структури підприємства вииробника на основі постійного з ним договору ві дсвого імені та за свій рахунок поширює його товари, використовуючи позначки виробника поряд з власними.

- комісійний агент - діє як комісіонер на постійній основі

- франчайзинг - користувач виключних прав(представник) виступає як самостійний субєкт якому доручається пропонувати товари та послуги на ринку під єдиною маркою.

У Франції торгові агенти ту тповинні бути зареєстровані в канцелярії торгівельного суду. Вони не є службовцями торгівельного товариства, їхні повноваження визначаються в угодах з комерсантами у письмовій формі. Торгівельний агент діє особисто, має право на винагороду, може найняти іншого агента і йому сплачувати винагороду, але відповідати перед комерсантом. Підставою виникнення торгівельного представництва в Англії є агентський договір, для його укладення не вимагається повної дієздатності як у самого агента так і в собои від імені якої він діє (принципал).

Речеве право в зарубіжних країнах

1. Поняття та види речевих прав

Система цивільного права, норми, що регулюють майнові відносини обєднуються в 2 розділи:

1) Речеве право

2) Зобовязальне право

В країнах де цивільне право не кодифіковане також проводять розмежування між речевим і зобовязальним правом.

В цивільному праві відсутнє легальне визначення речеве право, але воно формулюється в доктрині.

Речеве право - це сукупність норм, що регулюють такі майнові відносини, в яких уповноважені особи можуть здійснювати свої права на майно (річ) непотребуючи позитивних дій інших осіб.

Речеві відносини опопсередковують статику майнових відносин, тоді зобовязальні відносини - динаміку.

Субєктивні права, що виникають на підставі норм речового права називають речовими.

Ознаки речевого права:

- речевими визнаються тільки ті права, які прямо передбачені нормами даної національної системи цивільного права (виключне коло речових прав)

- вони відносяться до так званих абсолютних прав за характером своєї дії, оскільки правомочностям носія речевого права відповідає обовязок всіх інших осіб визнавати їх дію та утримуватись від їх порушень.

- обєктом речевого права завжди виступає індивідуально-визначена річ

Система речевих прав в Англії і США відрізняєтсья певною своєрідністю. Усі права майнового змісту тут ототожнюються із правом власності і розглядаються як його різновиди.

В рамках цього права виділяють:

- право власності (Пропеті)

- право застави

- сервітути та ін.

Абсолютний характер речевих прав проявляєтсья в праві слідуванні і праві переваги.

Правослідування полягає в тому що речеве право слідує за річю при її переході до інших осіб.

Право переваги полягає в тому, що при колізії речевих і зобовязальних прав перевага надаєтсья правам речевим.