
- •1 Принципи вимірювання кольору
- •1.1 Поняття про колориметричну систему
- •1.2 Нормалізація колориметричних вимірювань
- •1.3 Основи колориметричної системи rgb її основні кольори, коефіцієнти яскравості, світлові та енергетичні колориметричні одиниці, зв'язок між ними. Розрахунок яскравості в системі rgb [1-3]
- •1.4 Основи колориметричної системи xyz [1-3]
- •1.5 Розрахунок яскравості в системі xyz [2-3]
- •1.6 Система смук [2-3]
- •1.7 Перехід від однієї колориметричної системи до іншої [1-3]
- •1.8 Розрахунок координат кольору [1-3]
- •1.9 Питомі координати, криві складання. Метод зважених координат [1-3]
- •2 Колірний простір
- •2.1 Загальні відомості про колірний простір
- •2.2 Векторне вираження кольору
- •2.3 Особливі площини та лінії колірного простору: площина одиничних кольорів, площина рівних яскравостей, лінії рівних яскравостей, аліхна
- •2.4 Вираження колірності на площині, загальні властивості трикутника колірності
- •2.5 Трикутник rgb та його перетворення
- •2.6 Діаграма колірності rgb. Колориметричні властивості прямокутного трикутника
- •2.7 Домінуюча довжина хвилі, колориметрична чистота, умовна чистота кольору
- •2.8 Положення аліхни на діаграмі
- •2.9 Поняття про афінні властивості колірного простору
- •2.10 Вираження колірності в системі xyz
- •2.11 Колірний трикутник xyz
- •2.12 Розрахунок яскравості, перетворення трикутника xyz у прямокутний. Особливі точки і площини простору xyz, діаграма кольору xyz
- •2.13 Комп'ютерні моделі кольору
- •3 Рівноконтрастні колориметричні системи
- •3.1 Можливості та недоліки нерівноконтрастних колориметричних систем. Порогові еліпси, їх розподіл за Мак-Адамом
- •3.2 Поняття про рівноконтрастні колориметричні системи
- •3.3 Принципи перетворення діаграми xyz в рівноконтрастну, колірна діаграма uvw
- •3.4 Зв'язок між координатами xyz і uvw [10-12]
- •3.5 Особливості побудови та деякі властивості системи мко-64. Зв'язок між координатами, розрахунок колірного контрасту
- •4 Методи систематизації та вимірювання кольору [2, 8]
- •4.1 Характеристика методів систематизації, специфікації та вимірювання кольорів
- •4.2 Схеми приладів та принципи їх роботи
- •5. Типові тестові завдання
- •Список рекомендованої літератури
1.3 Основи колориметричної системи rgb її основні кольори, коефіцієнти яскравості, світлові та енергетичні колориметричні одиниці, зв'язок між ними. Розрахунок яскравості в системі rgb [1-3]
У 1931 р. на VIII сесії Міжнародного комітету освітлення (МКО) за основні були прийняті кольори наступних випромінювань:
– червоне R=700 нм, легко виділяється за допомогою «крутого» червоного світлофільтра з спектра звичайної лампи накалювання;
– зелене G=546,1 нм, лінія e в спектрі ртуті;
– синє B=435,8 нм, лінія g в спектрі ртуті.
Кольори цих випромінювань отримали назву кольорів R, G, B, а колориметрична система, що використовує їх в якості основних, – системи RGB.
Одночасно з цією системою була прийнята інша, основні кольори якої вибрані наднасиченими, – XYZ.
Система RGB в сучасній колориметрії практично не використовується. Прийнята МКО система XYZ основана на RGB: положення її наднасичених кольорів визначалось відносно вказаних реальних.
Для вираження кількостей основних користуються як енергетичними, так і світловими величинами. Однак для метрології кольору звичайні їх міри не завжди зручні, і тому поряд зі звичайними застосовують спеціальні колориметричні одиниці.
Можна експериментально переконатися, що суміш основних, яскравості яких (в кдм–2) рівні між собою, мають не білий, а синій колір. Відомо, що рівні потужності синього, червоного і зеленого випромінювань викликають велику реакцію синьочутливих рецепторів, ніж інших.
Зручно вибрати одиниці вимірювання світлових величин так, щоб виражені однаковим їх числом кількості основних, що утворюють білу суміш.
Так, для отримання білого кольору необхідно одну одиницю червоного випромінювання R необхідно змішувати з 4,59 таких же одиниць зеленого G і 0,06 синього B.
Ці кількості вибрані як відносні колориметричні світлові одиниці і називають коефіцієнтами яскравості LR, LG і LB. Коефіцієнти яскравості, що виражають в кд.м–2, називають абсолютними коефіцієнтами яскравості.
Для переходу від світлових до енергетичних величин яскравості кольорів R, G і B оцінюють в так званих одиницях яскравості ВR, ВG і ВB:
(1.1)
Точніші значення: LR = 1; LG = 4,5907; LВ = 0,0601.
Наприклад, дві одиниці ВR, означає, що яскравість основного R складає 2ВR = 1360 кдм–2. Таким чином, кількості основних можна виразити в одиницях світлових потоків F:
(1.1,а)
Одиниці ВR, ВG, ВB і FR, FG, FB називають світловими колориметричними. При описанні кольору, кольорове рівняння має вигляд:
(1.2)
(1.2,а)
Яскравості
одиничних кольорів RGB (тобто таких,
модуль яких m
= 1) дорівнюють одній одиниці яскравості
ВR,
ВG
або ВB.
Яскравість Вц
будь-якого одиничного кольору відповідно
до (1.2) дорівнює
Прийняв
r = 1, отримуємо g = b = 0. Отже, Вц
= ВR
= 680 кдм–2,
або Вц
= ВG
= 3121 кдм–2,
якщо g = 1.
Враховуючи вид зв’язку світлового потоку з потоком випромінювання, знайдемо FR, FG, FB. З фізики відома формула, що пов’язує світловий потік з потоком випромінювання:
(1.3)
Враховуючи, що потужності основних (тобто потоки випромінювання, що переносяться ними) в колориметрії позначаються буквами R, G і B, запишемо:
(1.4)
Замінюючи
F = 680L, і використовуючи значення R,
G
і В
рівними:
отримуємо:
Ці одиниці вимірювання величин R, G і B називаються енергетичними (потужними) колориметричними.
За формулою (1.3), можна встановити співвідношення між світловими і енергетичними колориметричними одиницями:
Коефіцієнтом яскравості кольору є яскравість, яка виражена в колориметричних одиницях при умові, що модуль кольору дорівнює одиниці.
Встановимо
зв'язок між яскравістю довільного
кольору та його коефіцієнтом яскравості.
Яскравість кольору дорівнює сумі
яскравостей основних та його складових
.
Тому,
перехід від яскравостей до коефіцієнтів
яскравостей дорівнює:
(1.5)
Добуток 680m показує у скільки разів даний колір відрізняється за яскравістю від одиничного тієї ж колірності. Члени, які стоять в дужках, дають уявлення про долю, що вноситься кожним з основних в яскравість одиничного кольору, оскільки r, g, b – його координати. Сума цих долей дорівнює коефіцієнту яскравості даного кольору Lц:
Замінюючи в (1.5) суму її значенням, отримуємо:
(1.6)
З (1.6) коефіцієнт яскравості кольору дорівнює:
(1.7)
Яскравість
одиничного кольору
,
тому
.