- •Фонд оплати праці на основі нормативів його приросту обчислюється згідно [1], за формулою:
- •Планування фоп здійснюється за такими напрямами:
- •Основними етапами визначення планового фонду заробітної плати є:
- •Основна заробітна
- •Додаткова заробітна
- •Інші заохочувальні і компенсаційні виплати
- •Форми оплати праці
- •Відрядна форма оплати праці
- •Погодинна форма оплати праці
- •Системи відрядної форми оплати
- •Системи погодинної форми оплати
- •Бригадну відрядну розцінку (Рбр) визначають згідно [5] за формулою:
- •Висновок
Бригадну відрядну розцінку (Рбр) визначають згідно [5] за формулою:
де: n - число розрядів робітників у бригаді;
Сгі - годинна тарифна ставка і-го розряду, грн.;
Чрі - число робітників і-го розряду в бригаді;
Tшт.і - норма часу на виготовлення одиниці продукції або виконання одиниці роботи і-го розряду, нормо-год.
При почасовій формі оплаті праці праця робітника оплачується в залежності від відпрацьованого ним часу і тарифного розряду.
Системи почасової форми:
проста почасова;
почасово-преміальна;
за посадовими окладами.
Почасова оплата праці робітників здійснюється за годинними (або денними) тарифними ставками відповідного розряду з встановленням нормативних завдань на зміну або за місячними окладами.
В ринкових умовах господарювання знаходить поширення і безтарифна система оплати праці та оплата праці за контрактом.. За безтарифної системи заробітна плата всіх працівників (від директора до робітника) складає частку працівника у фонді оплати праці підприємства (або його структурного підрозділу).
Шляхи удосконалення оплати праці
Одним з основних напрямків вдосконалення тарифного регулювання заробітної плати на підприємствах України є запровадження єдиної гнучкої тарифної системи (ЄГТС). Остання охоплює в комплексі два нетрадиційні підходи до побудови тарифної системи –– запровадження єдиної тарифної сітки (ЄТС) і введення системи гнучких тарифних ставок (окладів).
В основу ЄТС покладено чотири принципи:
Перший –– охоплення єдиною тарифною шкалою усіх категорій персоналу.
Другий –– групування професій робітників і посад службовців за ознакою спільності робіт (функцій), що виконуються. Отже, усі категорії робітників подаються в ЄТС як одна група –– робітники всіх галузей, видів виробництва та робіт.
З-поміж цього виділено такі групи посад, виходячи зі спільності функцій, що виконуються:
а) посади службовців –– технічних виконавців, спільні для підприємств усіх галузей;
б) посади спеціалістів, спільні для підприємств усіх галузей;
в) посади спеціалістів, специфічні для підприємств різних галузей;
г) посади керівників загальногосподарських структурних підрозділів підприємств, спільні для підприємств усіх галузей;
д) посади керівників і працівників структурних підрозділів підприємств різних галузей.
Третій –– зарахування робітників і службовців до розрядів єдиної уніфікованої сітки (тарифікація робітників і службовців) за ознакою складності робіт або функцій, що виконуються. Оцінюючи рівень кваліфікації спеціалістів, як і раніше, слід використовувати кваліфікаційні категорії.
У варіанті ЄТС передбачається 17 розрядів.
Четвертий принцип ЄТС –– це, по-перше, встановлення тарифної ставки першого розряду в розмірі, що відповідає “заводському” рівню мінімальної заробітної плати, а по-друге, відносно однакове зростання порозрядних тарифних коефіцієнтів.
Висновок
Отже, механізм організації та планування оплати праці направлений на вирішення наступних основних завдань:
гарантувати працівникам винагороду, еквівалентну вкладеній праці;
створити стимули для підвищення якості праці;
забезпечити зростання продуктивності праці порівняно з темпами росту середньої заробітної плати;
забезпечення пропорцій в оплаті праці по видах діяльності, рівню кваліфікації та інших показниках.
Найважливішою умовою збільшення ФОП, а також зростання зарплати залежить від підвищення продуктивності праці так, щоб випереджувати зростання заробітної плати.
Джерелами коштів, які спрямовані на підвищення зарплати, є:
– економія ФОП, одержана за рахунок додаткових заходів щодо підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості, зменшення чисельності персоналу, скорочення втрат робочого часу;
– економія ФОП, досягнута завдяки проведенню заходів з удосконалення організації зарплати;
– приріст ФОП від збільшення обсягу виготовлення продукції, обчислені на підставі стабільних нормативів.
