Бригадну відрядну розцінку (Рбр) визначають згідно [5] за формулою:

• де: n - число розрядів робітників у бригаді;

• С_гі - годинна тарифна ставка і-го розряду, грн.;

• Ч_рі - число робітників і-го розряду в бригаді;

• T_шт.і - норма часу на виготовлення одиниці продукції або виконання одиниці роботи і-го розряду, нормо-год.

При почасовій формі оплаті праці праця робітника оплачується в залежності від відпрацьованого ним часу і тарифного розряду.

Системи почасової форми:

• проста почасова;

• почасово-преміальна;

• за посадовими окладами.

Почасова оплата праці робітників здійснюється за годинними (або денними) тарифними ставками відповідного розряду з встановленням нормативних завдань на зміну або за місячними окладами.

В ринкових умовах господарювання знаходить поширення і безтарифна система оплати праці та оплата праці за контрактом.. За безтарифної системи заробітна плата всіх працівників (від директора до робітника) складає частку працівника у фонді оплати праці підприємства (або його структурного підрозділу).

Шляхи удосконалення оплати праці

Одним з основних напрямків вдосконалення тарифного регулювання заробітної плати на підприємствах України є запровадження єдиної гнучкої тарифної системи (ЄГТС). Остання охоплює в комплексі два нетрадиційні підходи до побудови тарифної системи –– запровадження єдиної тарифної сітки (ЄТС) і введення системи гнучких тарифних ставок (окладів).

В основу ЄТС покладено чотири принципи:

Перший –– охоплення єдиною тарифною шкалою усіх категорій персоналу.

Другий –– групування професій робітників і посад службовців за ознакою спільності робіт (функцій), що виконуються. Отже, усі категорії робітників подаються в ЄТС як одна група –– робітники всіх галузей, видів виробництва та робіт.

З-поміж цього виділено такі групи посад, виходячи зі спільності функцій, що виконуються:

а) посади службовців –– технічних виконавців, спільні для підприємств усіх галузей;

б) посади спеціалістів, спільні для підприємств усіх галузей;

в) посади спеціалістів, специфічні для підприємств різних галузей;

г) посади керівників загальногосподарських структурних підрозділів підприємств, спільні для підприємств усіх галузей;

д) посади керівників і працівників структурних підрозділів підприємств різних галузей.

Третій –– зарахування робітників і службовців до розрядів єдиної уніфікованої сітки (тарифікація робітників і службовців) за ознакою складності робіт або функцій, що виконуються. Оцінюючи рівень кваліфікації спеціалістів, як і раніше, слід використовувати кваліфікаційні категорії.

У варіанті ЄТС передбачається 17 розрядів.

Четвертий принцип ЄТС –– це, по-перше, встановлення тарифної ставки першого розряду в розмірі, що відповідає “заводському” рівню мінімальної заробітної плати, а по-друге, відносно однакове зростання порозрядних тарифних коефіцієнтів.

Висновок

Отже, механізм організації та планування оплати праці направлений на вирішення наступних основних завдань:

• гарантувати працівникам винагороду, еквівалентну вкладеній праці;

• створити стимули для підвищення якості праці;

• забезпечити зростання продуктивності праці порівняно з темпами росту середньої заробітної плати;

• забезпечення пропорцій в оплаті праці по видах діяльності, рівню кваліфікації та інших показниках.

Найважливішою умовою збільшення ФОП, а також зростання зарплати залежить від підвищення продуктивності праці так, щоб випереджувати зростання заробітної плати.

Джерелами коштів, які спрямовані на підвищення зарплати, є:

– економія ФОП, одержана за рахунок додаткових заходів щодо підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості, зменшення чисельності персоналу, скорочення втрат робочого часу;

– економія ФОП, досягнута завдяки проведенню заходів з удосконалення організації зарплати;

– приріст ФОП від збільшення обсягу виготовлення продукції, обчислені на підставі стабільних нормативів.