
- •1.Комутаційна апаратура високої напруги
- •Вимикачі навантаження
- •Роз’єднувачі
- •Роз”єднувачі для внутрішньої установки.
- •Роз”єднувачі для зовнішньої установки.
- •Монтаж комплексних розпридільних пристроїв
- •Монтаж трансформаторів
- •Монтаж роз’єднувачів.
- •Монтаж запобіжників
- •Монтаж розрядників
- •Монтаж комплектної трансформаторної підстанції
- •Обслуговування електричного обладнання в діючих електроустановках.
Роз’єднувачі
Роз'єднувачами називають високовольтні апарати, призначені для включення і відключення ділянок електричного ланцюга під напругою або окремих апаратів для створення видимого розвитку ланцюга при ремонтних роботах і зміні схеми розподільної установки.
Наприклад: при переході з однієї системи живлення на іншу. Роз”єднувач має відкриту контактну систему і утворює видимий розрив електричного кола, що дає змогу персоналу впевнитись в безпечності виконання робіт на виникненні ділянці.
Контактна система роз”єднувача не має дугогасильного пристрою, тому відключати роз”єднувачами робочі струми навантаження не можна, при цьому створюється електрична дуга, яка може привести до перехрестя сусідніх фаз і аварії. Вимикачами можна вимикати вимірювальні трансформатори напруги силового трансформатора в режимі холостого ходу, коли все навантаження трансформатора виключене. Контактна система роз”єднувачів не має дугогасильних пристроїв, тому в випадку помилкового відключення струмів навантаження виникає стійка дуга, яка може привести до аварії і нещасних випадків з обслуговуєчим персоналом. Перед тим як керувати роз'єднувачами, коло треба розімкнути за допомогою вимикача навантаження кількості полюсів можуть бути одно-і трьох-полюними, по роду установки для внутрішніх і зовнішніх установок, по конструкції — рубаючі і повертаючі.
До роз”єднувача ставляться наступні вимоги:
Вони повинні створити видимий розрив в колі.
Повинні бути електродинамічні термічно стійкими.
Повинні допускати чітке включення і відключення при найгірших умовах роботи ( обладнання, сніг, вітер).
Повинні мати більш просту конструкцію, зручну для монтажу і експлуатації.
10
У позначенні апарата: Р — роз:!єднувач, В — внутрішнього встановлення, Н - зовнішнього встановлення, О — однополюсний, Л — лінійний, Д — двоколонковий, 3 — заземлюючими з ножами, числа виражені номінальні напруги (кВ.) і номінальний струм (А).
Привод високовольтного роз”єднувача — це апарат за допомогою якого вмикається та вимикається роз”єднувач. Для керування
триполюсними високовольтними роз”єднувачами застосовуються приводи типів ПР-10 і ПР-11.
При внутрішньому встановлені роз”єднувачів застосовують ручні приводи типів ПЧ-50 (черв”чний) і ГТР-3 (важільний) , а при зовнішньому типів ПРН і ПЧН, обладнаних сигнальними контактами КСА.
Роз”єднувачі для внутрішньої установки.
Для внутрішньої установки використовують однополюсні (РВО) або трьох полюсні (РВ, РВК і ін.) роз”єднувачі. Роз”єднувач типу РВ для внутрішньої установки показано на стенді.
Роз”єднувачі для зовнішньої установки.
Вони повинні володіти відповідною ізоляцією і надійно виконувати свої функції при несправедливих умовах навколишнього середовища. Широке розповсюдження одержали горизонтально-поворотні роз”єднувачі типу РЛНД. В теперішній час замінюється сучасною конструкцією РНД — з заземлюючими ножами. Контакти і пружини утворюють необхідний тиск у контактах.
11
Монтаж комплексних розпридільних пристроїв
Комплексні розподільні пристрої встановлюють у приміщеннях, де повністю Закінчені основні та оздоблювальні будівельні роботи. При встановленні шаф КРП у приміщенні ширина проходу з фасадної сторони для однорядного встановлення має дорівнювати довжині викочувального візка плюс 0,8 м, для дворядної — довжині викочувального візка плюс 1м. Відстань від шаф до бокових стін приміщення при одностороньому встановленні потрібна не менше ніж 0,1 м.
Камери КСО і КПР починають монтувати з крайнього корпусу і встановлення наступного можливе лише після перевірки правильності положення за вертикаллю і горизонталлю попереднього корпусу. На закінчення встановлення корпусу з’єднують болтами: починаючи є крайнього, у першу чергу затягують нижні болти, потім верхні. Після цього перевіряють шнурком прямолінійність верхньої частини камер і в разі необхідності регулюють їх положення стальними підкладами. Вкочуючи візок, перевіряють правильність установлення шаф КРП, при цьому рухомі і нерухомі частини мають збігатися. Корпус КРП установлений правильно і може остаточно заліплюватися, якщо корпус і візок не коливаються, нижня рама корпусу розміщується горизонтально; рухомі і нерухомі частини роз'єднувальних контактів первинних і вторинних кіл збігаються; пази скоб збігаються з віссю роликів, зазори між віссю кріплення коромисел шторок і роликами візка майже однакові;
18
контрольні отвори суміжних корпусів збігаються; зазор між стінками суміжних корпусів не перевищує 1 мм: дверцята в закритому стані знаходяться в одній вертикальній площині.
Остаточно вивірені шафи КРП і КСО нерухомо прикріплюють електрозварюванням.
Потім монтують шини, встановлюють прилади і апарати і приєднують їх до первинних і вторинних кіл згідно зі схемами.Після встановлення збірних шин всієї секції затягують болти в контактних з’єднаннях, а потім прокладають магістральні шинки вторинних кіл. Монтовані шафи, комори або блоки ретельно чистять від пороху і бруду і приступають до ревізії обладнання. Всі елементи оглядають, підтягують кріпильні болтові з’єднання, а також гвинти в затискачах, допоміжних контактах та інших пристроях вторинних кіл. Оглядають вимикачі і приводи. Вимикачі мають бути залиті чистим сухим трансформаторним маслом. У всіх тертьових частин механізмів перевіряють наявність мастила і в разі необхідності добавляють. Потім перевіряють мегомметром опір ізоляції вторинних обмоток трансформаторів струму, регулюють масляні вимикачі і приводи при ручному вмиканні, допоміжні контакти КСА і КСУ блокування і викочування візка КРП, а також роботу роз’єднувальних та інших контактів за заводською інструкцією. Потім за кресленнями проекту приєднанні відхідні і живильні кабелі і кабелі вторинних кіл.
19
По закінченні встановлення КРП і КСО всі металеві конструкції на яких вони встановлені, приєднують до мережі заземлення. Заземленню підлягають все обладнання КРП, що не має металевого з’єднання із заземленим копрусом камери. Приклади і обладнання, що встановленні на заземлених металевих конструкціях, спеціально заземлювати не слід. Заземлення КРП здійснюють приварюванням нижніх ран корпусів камер до магістралі заземлення до закладних частин, приєднаних до магістралі заземлення до закладних частин, приєднаних до магістралі заземлення не менше ніж у двох місцях. Для здавання в експлуатацію виконують необхідні роботи з перевірки і налагодження релейного захисту, сигналізації і проводять випробування в обсязі, передбаченому ПУЕ.