Ввер -1000

Пояснювальна записка до курсового проекту

20 КП. 5.05060301. 06 ПЗ

Керівник проекту Карлова о.М

Розробив студент Домащук Д.О.

групи 2ТМ-1

2013

Зміст

Прийняті скорочення ________________________________________________

1 Опис конструкції реакторної установки _____________________________

2 Тепловий розрахунок реактора (Таблиця 2.1)__________________________

3 Фізичний розрахунок реактора (Таблиця 3.1) _________________________

Ядерно-фізичні властивості елементів активної зони (Таблиця 3.2)________

4 Спеціальне завдання_______________________________________________

Висновок _________________________________________________________

Перелік посилань___________________________________________________

Прийняті скорочення

АЕС- атомна електрична станція;

ЯЕУ- ядерна енергетична установка;

ЯР- ядерний реактор;

АЗ- активна зона;

ГЕС- гідроелектростанція;

ГАЕС- гідроакумулююча електростанція;

ТЕС- теплоелектростанція ;

ТЕЦ- теплоелектроцентраль;

ВВЕР- водо-водяний енергетичний реактор;

РБМК- реактор великої потужності канальний;

СВЯП- сховище відпрацьованого ядерного палива;

ТВЗ- тепловидільна збірка;

ТВЕЛ- тепловидільний елемент;

ГЦН- головний циркуляційний насос;

ГЦТ- головний циркуляційний трубопровід;

БЗТ- блок захисних труб;

СВО- спецводоочистка.

Опис конструкції реакторної установки

Принципова схема, прийнятого в проекті енергоблоку з реактором типу ВВЕР- 1000 – двоконтурна і побудована по блочному принципу реактор-турбіна.

Перший контур-радіоактивний, включає в себе енергетичний реактор типу ВВЕР, чотири (шість) головних циркуляційних насоси (ГЦН) з відповідними циркуляційними петлями тепловою потужністю 800 МВт кожна і цілий ряд інших технологічних підсистем.

Другий контур не радіоактивний, включає в себе чотири парогенератора, турбоагрегат з системою регенерації, водоживильну установку та інші допоміжні системи.

Енергетичний реактор водяного типу охолоджується теплоносієм І контуру, який прокачується через активну зону головними циркуляційними насосами і віддає в парогенераторах (ПГ) тепло воді другого контуру. Тиск теплоносія першого контуру підтримується за допомогою парового компенсатора тиску, підключеного до загальної частини контуру.

Водний режим першого контуру підтримується шляхом постійної байпасної очистки на фільтрах теплоносія і подачею в контур хімреагентів: їдкого калія, гідразину, аміаку та ін. Протікання теплоносія як організовані, так і неорганізовані, очищуються і знову застосовуються у циклі першого контуру.

Технологічна схема реакторного відділення включає в себе ряд зв’язаних між собою систем. Системи класифікуються на системи нормальної експлуатації (СНЕ) і системи безпеки (СБ), а також по ряду інших нормативних документів:

Системи нормальної експлуатації:

• Системи реакторної установки;

• Система головного циркуляційного контуру:

- реактор;

-парогенератори;

-головні циркуляційні насоси;

-головні циркуляційні трубопроводи.

• Система компенсації тиску:

-компенсатор тиску;

-барботажний бак;

-трубопроводи.

• Допоміжні системи:

• Система продувки-підживлення

• Система дистилята

• Система організованих протікань

• Система газових задувок

• Система охолодження басейну витримки

• Система живильних трубопроводів

• Система паропроводів

• Система продувки парогенераторів

• Система маслозабезпечення реакторного відділення

• Система гідровипробувань I контуру

• Система продувки датчиків КВП

• Система стислого повітря на технологічні потреби

• Система стислого повітря на ремонтні роботи

• Система очистки продувочної води I контуру (СВО-1)

• Система очистки організованих протікань і зливу I контуру(СВО-2)

• Система дезактивації

• Система спец каналізації

• Система виявлення дефектних збірок (СВДЗ)

• Система бакового господарства та реагентів

• Система відбору проб

• Система автоматичного радіаційного і хімічного контролю

• Система трубопроводів ацетилену, кисню, аргону

• Система спалювання гідрогену

• Охолоджуюча вода:

• Система технічного водопостачання групи «В»

• Система промконтуру

• Системи безпеки:

• Захисні системи:

• система гідроємностей (гідроакумуляторів)

• система викиду парогазової суміші

• система аварійного розхолодження

• система аварійного вприску бора

• система паропроводів реакторного відділення

• система аварійної подачі живильної води

• Локалізуючі системи:

• спринклерна система

• система локалізуючої арматури

Принципова схема представлена на рисунку 1, на ній вказано основне обладнання технологічних систем.

В номінальному режимі головний циркуляційний насос подає теплоносій в реактор. Нагріваючись в активній зоні, теплоносій потрапляє в парогенератор і передає тепло парові, потім теплоносій надходить на всмоктування ГЦН. Коливання тиску сприймаються компенсатором тиску, а найбільш глибокі збурення призводять до викиду пари через імпульсно-запобіжні пристрої в барботажний бак, який охолоджується проміжним контуром. Гідроємкість призначена для заливання активної зони у звязку з аварією, що пов’язана з розривом трубопроводів I контуру.

Система розхолодження басейна витримки працює на охолодження палива, вивантаженого із активної зони реактора.

Спринклерна система знаходиться в стані постійної готовності, яка періодично перевіряється під час випробувань.

Система аварійного розхолодження також знаходиться в стані готовності до роботи у випадку аварійної ситуації, періодично випробується і вступає в роботу у випадку розхолодження блоку. Система відводить залишкове тепло до моменту підвищення тиску при пуску блоку.

Система аварійного вприску бору також знаходиться в стані готовності, проходить періодичну перевірку в складі каналу безпеки. Система працює тільки в аварійних ситуаціях.

Система продувки-підживлення знаходиться в постійній роботі і бере участь в забезпеченні роботи основного обладнання і підтримання регульованих параметрів до моменту розхолодження блоку.

Система промконтуру знаходиться в безперервній роботі в номінальному режимі, а також в ряду аварійних ситуацій , охолоджуючи основне обладнання і відключається тільки на розхолодженому блоці.

Система аварійної живильної води знаходиться в готовності і періодично випробовується в складі каналів систем безпеки, працює система тільки в аварійних ситуаціях.

Система живильної води знаходиться в постійній роботі, приймає участь в регулюванні параметрів реакторної установки. В аварійних ситуаціях система не працює.

Система паропроводів реакторного відділення знаходиться в роботі як в нормальних умовах експлуатації, так і в аварійних ситуаціях, приймає участь у регулюванні параметрів енергоблоку.

Система дистиляту знаходиться в неперервній роботі, забезпечуючи нормальні умови для обладнання першого контуру і системи продувки-підживлення для режимів борного регулювання.

Система спалювання водню забезпечує видалення із контуру водню, працює при працюючій системі продувки-підживлення.

Система організованих протікань працює в автономному режимі періодично, включаючись-відключаючись по мірі накопичення теплоносія у баці.

Другий контур , нерадіоактивний ,складається з ряду систем , основними з яких являються наступні:

- турбінна установка,

- водоживильна установка,

- система паропроводів і живильних трубопроводів високого тиску,

- система паропроводів і живильних трубопроводів низького тиску,

- система розхолодження І контуру,

- система дренажів машзали.

Турбінна установка складається з парової турбіни з чотирма циліндрами низького тиску (ЦНТ) і одного циліндра високого тиску (ЦВТ) по структурній схемі 2ЦНТ + ЦВТ + 2ЦНТ, конденсаторів з конденсатними насосами, регенеративних підігрівачів високого і низького тиску, проміжних сепараторів-пароперегрівачів(СПП).

Основна функція турбінної установки полягає в перетворенні теплової енергії в механічну, яка використовується для приводу генератора змінного струму.

«Свіжий» пар підводиться до циліндру високого тиску (ЦВТ) турбіни по чотирьом паропроводам через чотири блоки клапанів.

Після циліндру високого тиску турбіни пар поступає на сепаратори-перегрівачі (СПП), де осушується і перегрівається до 250ºС «свіжим» паром. Після СПП перегрітий пар направляється до чотирьох циліндрів низького тиску. Відпрацьований пар з чотирьох циліндрів низького тиску поступає до чотирьох одноходових конденсаторів.

Конденсатори турбіни оснащені пристроєм для прийому пари із паропроводів при раптовому скиданні електричного навантаження турбоагрегатом.

Конденсатори оснащені також деаераційним пристроєм.

Таким чином, в конденсаторах забезпечується процес конденсації пари, деаерації води і видалення не конденсуючих газів.

Турбінний конденсат із конденсаторів турбіни конденсатними насосами першого підйому подається на охолоджувач пари ущільнень і далі на блочну знесолюючу установку (БЗУ). Після БЗУ конденсат потрапляє до підігрівачів низького тиску (ПНТ) №1 і 2 змішуючого типу, а потім конденсатними насосами другого підйому подається до поверхневих ПНТ №3, 4, 5 і далі в деаератори.