1.1 Тенденції розвитку реаліті-шоу на українському телебаченні 10

1.1 Виникнення жанру

Перше в історії телебачення реаліті-шоу з'явилося на екранах американців в 1948 році. Називалося воно "Прихована камера" (Candid Camera). Глядачам демонструвалися ролики, які відображають реакції людей на несподівані ситуації. Це найстаріший жанр, тепер він може сприйматися як свого роду класика. Що найцікавіше, "Прихована камера" досі з успіхом йде в США на каналі CBS.

Наступним яскравим явищем у жанрі реаліті став документальний фільм "Seven Up!". Починаючи з 1964 року, розробники шоу фіксують у невеликому фільмі те, як живуть 14 людей - його герої - і як змінюється їхнє життя кожні 7 років. Остання на сьогоднішній день частина шоу, "49 Up", вийшла в ефір у вересні 2005 року.

А в 1973 році на каналі PBS відбулася прем'єра програми "Американська сім'я" ("An American Family"). Дванадцять епізодів шоу оповідали про американські сім'ї періоду ядерної загрози і гонки озброєнь між Сполученими Штатами і Радянським Союзом. Основна інтрига полягала в тому, що глави сім'ї перебували в стані розлучення, а старший з п'яти дітей, двадцятирічний юнак Ланс, був геєм, періодично фарбував губи помадою і одягав в жіночий одяг. Протягом семи місяців глядачі спостерігали за тим, як ця сім'я поступово розпадається, внаслідок чого син пішов з дому. Тоді шоу зібрало біля телеекранів рекордну кількість глядачів - десять мільйонів, і стало причиною численних суперечливих висловлювань.¹

90-ті стали піком розвитку реаліті. У 1992 році в США на каналі MTV з'явилося шоу "Реальний світ" ("Real World"). Під спостереженням відеокамер виявилися семеро молодих людей (письменник, художник, модель, репер, танцюрист і два співака), яких поселили в одній квартирі. За умовами шоу не передбачалося ніякого грошового виграшу. "Реальний світ" став однією з найбільш популярних програм MTV.

У 1997 році в Швеції вперше було запущено reality-шоу "вижив" ("Survivor"). Групу людей, не знайомих один з одним, висадили на острові зі спорядженням і припасами, які вони за дві хвилини встигли забрати з корабля. Учасники гри, розділившись на дві команди, виконують різні завдання на кмітливість або силу і добувають собі їжу. Поступово з команд видаляється по одному учаснику. Той що залишився отримує грошовий приз. Фінал програми подивилася половина жителів Швеції. Потрібно відзначити, що цей проект виявився трагічним для одного з учасників. Гравець на ім'я Сініса Савія, будучи виключеним своєю командою, через два тижні після повернення з острова додому покінчив життя самогубством, не доживши і до першої серії проекту. Саме з цього моменту присутність психолога в знімальній групі стало обов'язковим.

Через два роки голландський бізнесмен, прочитавши статтю про "Біосфері", науковому досвіді, що полягає у спостереженні за життям десятка індивідуумів в закритому просторі, розробив ідею щохвилинного показу живих людей у ​​подібних же умовах. Передачу назвали "Big Brother" ("Великий Брат"). Це вираз взято з фантастичного роману американського письменника Джоржа Оруела "1984", і у вересні 1999 передача стає телевізійним шоу, притягає до себе 55% аудиторії. 100 днів 9 учасників жили під наглядом вбудованих всюди відеокамер, борючись за грошовий виграш - 70 000 фунтів стерлінгів. Через два місяці на ярмарку в Канні продюсери усього світу атакували представництво нідерландської компанії Endemol, що володіє авторськими правами, бажаючи придбати ліцензію на формат. Американський телеканал CBS заплатив 20 млн. доларів за перший сезон і по 15 млн. доларів за кожен наступний. Котирування акцій Endemol на біржі виросли в шість разів. І тоді компанія була куплена іспанським телефонним гігантом Telefonika. Загальна сума операції склала 5,3 млрд. доларів. Творець проекту Джон де Мол отримав 1,3 млрд. доларів і відразу піднявся на 321-у сходинку в списку найбагатших людей світу. На сьогоднішній день його реаліті-шоу подивилися понад 2 млрд. чоловік в 27 країнах світу. За даними дослідницької компанії Eurodata, шоу потрапило до десятки найкращих програм 2000 Бельгії, Аргентини, Канади, Італії, Португалії, Іспанії, Швеції та США.

У Росії переможний хід реаліті-шоу почалося з випробуваних, які отримали високі рейтинги в Америці і Великобританії, форматів. Почалося все в жовтні 2001 року з простого підглядання, коли канал ТВ-6 запустив шоу "За склом", безсоромно копійований формат голландського "Великого брата" ("Big Brother"). Купку молодих людей запустили пожити в скляний будинок, обладнаний відеокамерами. На очах у телеглядачів вони їли, пили, спали, мляво виконували завдання режисера проекту, який намагався хоч якось розворушити їх. У учасників був свій власний рецепт "шоу" - продемонструвати якомога більше оголеного тіла, зайнятися коханням перед телекамерами.²

Перший канал в листопаді 2001-го (що називався в ту пору ОРТ) поставився до виробництва reality-show з більшою серйозністю. Канал зміг реабілітувати жанр, відмовившись від ідеї безглуздого підглядання. ОРТ купив у компанії Castaway Production ліцензію на найуспішніше в той момент у світі шоу "Survivor" і відправив на тропічний безлюдний острів 16 "останніх героїв". Тепер люди на екрані не просто жили, а виживали. Випробування, які випали на долю учасників і допомогли їм розкритися, а найголовніше, чітко вибудувана драматургія подій - стали слагающими успіху. Фінальна серія "Останнього героя-1" за рейтингом обігнала найпопулярнішу у росіян програму - новорічне звернення президента до країни.

Куди більш привабливим для глядача стало спостереження за процесом вирощення "зірок" у реальному часі. Саме цей напрямок і стало наступним кроком в освоєнні жанру. Восени 2002 року стартували одразу два музичних формату. У вересні РТР запустив "Стань зіркою" за ліцензією британського формату "Pop stars", а через місяць на ОРТ відбулася прем'єра "Фабрики зірок" - аналога "Star Academy" голландської компанії Endemol. Метою обох проектів була демонстрація в ефірі народження нових поп-зірок. РТР з усією серйозністю показував етапи їх навчання. ОРТ ж зробив ставку на демонстрацію особистих взаємин "фабрикантів" і пафосні звітні концерти і в підсумку переміг.

Український телевізійний ринок має свої виразні особливості. По-перше, це поєднання запозичень із західних трендів і російських традицій в індустрії. По-друге, це велика, порівняно з іншими країнами Європи, кількість загальнонаціональних каналів, які постійно конкурують один з одним, групуються і перегруповуються, за короткі проміжки годині стрімко то підвищуючи, то знижуючи свої рейтинги.

Реаліті-шоу сьогодні набирає популярність серед телевізійних проектів українського телебачення. Так, сімейні реаліті-шоу («Міняю жінку» на «1+1») дають глядачам досвід, який вони потім застосовують у своїй сім'ї. Шоу талантів («Х-фактор», СТБ) притягують людей, яким цікаво, як людина досягає мети, і можливістю вплинути на долю іншої людини. Юмористичні шоу («Зроби мені смішно», Новий канал) дивляться, щоб розважитися, а шоу, в яких змінюють зовнішність («Оголена красуня», ТРК «Україна»), обирають, щоб позбавитися від комплексів.