
- •1.Розкрийте структуру особистості ( інтеріндивідуальний,інтраіндивідуальний, мета індивідуальний) в чому сутність концепції персоналізації особистості в діяльності вчителя ?
- •2. Визначте основні закономірності психічного розвитку дитини і охарактеризуйте їх. Дайте визначення «сензетивного періоду.»
- •3. Проаналізуйте найважливіші фактори впливу на формування особистості учня. Охарактеризуйте спрямованість особистості потреби, мотиви, поведінки та діяльності , прагнення та переконання
- •5. Охарактеризуйте соціальну ситуацію розвитку, провідну діяльність та новоутворення школярів підліткового віку . Криза підліткового віку та шляхи її вирішення
- •6. Зясуйте взаємозв’язок та взаємообумовленість психічного розвитку школяра та навчання , зон актуального та найближчого розвитку дитини. В чому ви бачите єдність навчання і розвитку
- •7. Проаналізуйте найважливіші фактори впливу на формування особистості учня. Охарактеризуйте спрямованість особистості, потреби і мотиви поведінки та діяльності, прагнення та переконання.
- •8.Основні закономірності психічного розвитку. Психічний розвиток та формування особистості. Роль виховання в формуванні особистості. Внутрішня позиція в розвитку особистості.
- •9.Психологія педагогічного спілкування та педагогічної оцінки учнів. Психологічний клімат у педагогічному колективі.
- •10.Значення соціальних умов та засвоєння суспільного досвіду як специфічна особливість психічного розвитку особистості.
- •11.Поняття про інтереси, класифікація інтересів. Визначте роль і значення пізнавального інтересу в навчанні і розвитку школярів.
- •12. Поняття про почуття. Поясніть своєрідність вищих почуттів:моральних, естетичних, інтелектуальних. Особливості формування вищих почуттів у школярів.
- •13.Визначте , як гуманістична психологія сьогодні трактує поняття «особистісне зростання»Роль вчителя в самоактуалізації особистості учня.
- •14.Поясніть взаємозв’язок навчання і розвитку задатків та здібностей школяра. Розкрийте сутність загальних та спеціальних здібностей.
- •15Розкрийте особливості розвитку пізнавальних процесів учнів різного віку.
- •16Дайте характеристику педагогічного спілкування. Педагогічний такт і авторитет вчителя .Стилі та культура педагог спілкування.
- •17Який зміст ви вкладаєте в поняття «група» і «колектив».Референтна група, учнівський колектив та їх роль у формуванні особистості учня .Методи вивчення учнівських груп. Соціометрія.Референтометрія.
- •20.Соціальна ситуація розвитку підлітків та біологічні умови
- •21.Проблема провідної діяльності
- •22.Стимули і мотиви учіння,формування навчальних мотивів і їх стійкості
6. Зясуйте взаємозв’язок та взаємообумовленість психічного розвитку школяра та навчання , зон актуального та найближчого розвитку дитини. В чому ви бачите єдність навчання і розвитку
Для сучасної школи питання про співвідношення навчання і розвитку має першочергове значення, зумовлене трьома чинниками:
Проблема навчання і розвитку актуалізується, як правило, в критичні періоди перебудови школи, тобто інтерес до неї загострюється тоді, коли система традиційної шкільної освіти не справляється з новими соціальними завданнями, не забезпечує необхідного рівня орієнтації людини в складних умовах сучасного виробництва і суспільного життя. Прагнення зробити цю систему адекватною новим соціальним вимогам неминуче призводить до перегляду змісту встановлених ПОНЯТЬ "навчання", "засвоєння", "формування психіки".
В психології можна виділити кілька підходів, кілька спроб розв'язати питання співвідношення розвитку і навчання.
У центрі першого підходу, який пропонувався в історії науки, було положення про незалежність процесів дитячого розвитку від процесів навчання. Таких теорій було кілька і всі вони . розглядали навчання як зовнішній процес, який повинен так чи інакше узгоджуватись із дитячим розвитком, але який сам по собі не бере активної участі в дитячому розвитку, нічого в ньому не змінює, а швидше використовує досягнення розвитку, аніж просуває його хід і змінює його напрямок.
Психічний розвиток, говорить Л.С. Виготський, проходить у процесі спілкування дитини з дорослим, який її навчає, передає досвід. У цьому процесі створюються нові форми психічного життя, нові уміння. А тому те, чого дитина не може зробити сама, вона може зробити за допомогою дорослого. І це визначає її подальший розвиток: адже те, що вона сьогодні може зробити лише з допомогою, завтра вона зможе зробити самостійно.
Отже, зона найближчого розвитку — це відстань між рівнем актуального (що дитина може зробити сама) і потенційного (що дитина може зробити за допомогою дородового розвитку дитини.
Навчання впливає на розвиток школярів і своєю організацією. Воно є формою їх колективного життя, спілкування з учителем і один з одним. У класному колективі складаються певні взаємовідносини (співробітництва при виконанні навчальних та інших завдань, взаємодопомоги та ін.), в ньому формується громадська думка, підтримуються одні тенденції в учінні і поведінці учнів і засуджуються інші, утворюються малі групи, які так чи інакше впливають на розвиток школяра. Через класний колектив школярі включаються в різні види позакласної та позашкільної діяльності (ігрової, художньої, трудової та ін.), у виконання доступних їм суспільно-корисних доручень, які з'єднують їх навчання з життям суспільства, що також є важливим для формування їх моральної свідомості. Від того, як використовуються всі ці фактори, залежить виховна ефективність навчання, його роль у всебічному розвитку учнів.
Педагогічна практика показує, що навчання залежить від індивідуальних відмінностей в научуваності, від схильностей учнів та їх загальних і спеціальних здібностей. На кожному етапі навчання спостерігаються відмінності в темпі і якості засвоєння шкільного матеріалу, у виробленні необхідних для нього дій, операцій, узагальнених прийомів розумової діяльності, у перенесенні їх на виконання нових навчальних і практичних завдань. Внаслідок цього подібне за своїм змістом і методами навчання робить неоднаковий внесок у розвиток різних учнів. А тому диференціація та індивідуалізація навчання у відповідності зі схильностями, здібностями учнів необхідна для того, щоб підвищити вплив навчальної діяльності на їх розвиток.