
- •1.Розкрийте структуру особистості ( інтеріндивідуальний,інтраіндивідуальний, мета індивідуальний) в чому сутність концепції персоналізації особистості в діяльності вчителя ?
- •2. Визначте основні закономірності психічного розвитку дитини і охарактеризуйте їх. Дайте визначення «сензетивного періоду.»
- •3. Проаналізуйте найважливіші фактори впливу на формування особистості учня. Охарактеризуйте спрямованість особистості потреби, мотиви, поведінки та діяльності , прагнення та переконання
- •5. Охарактеризуйте соціальну ситуацію розвитку, провідну діяльність та новоутворення школярів підліткового віку . Криза підліткового віку та шляхи її вирішення
- •6. Зясуйте взаємозв’язок та взаємообумовленість психічного розвитку школяра та навчання , зон актуального та найближчого розвитку дитини. В чому ви бачите єдність навчання і розвитку
- •7. Проаналізуйте найважливіші фактори впливу на формування особистості учня. Охарактеризуйте спрямованість особистості, потреби і мотиви поведінки та діяльності, прагнення та переконання.
- •8.Основні закономірності психічного розвитку. Психічний розвиток та формування особистості. Роль виховання в формуванні особистості. Внутрішня позиція в розвитку особистості.
- •9.Психологія педагогічного спілкування та педагогічної оцінки учнів. Психологічний клімат у педагогічному колективі.
- •10.Значення соціальних умов та засвоєння суспільного досвіду як специфічна особливість психічного розвитку особистості.
- •11.Поняття про інтереси, класифікація інтересів. Визначте роль і значення пізнавального інтересу в навчанні і розвитку школярів.
- •12. Поняття про почуття. Поясніть своєрідність вищих почуттів:моральних, естетичних, інтелектуальних. Особливості формування вищих почуттів у школярів.
- •13.Визначте , як гуманістична психологія сьогодні трактує поняття «особистісне зростання»Роль вчителя в самоактуалізації особистості учня.
- •14.Поясніть взаємозв’язок навчання і розвитку задатків та здібностей школяра. Розкрийте сутність загальних та спеціальних здібностей.
- •15Розкрийте особливості розвитку пізнавальних процесів учнів різного віку.
- •16Дайте характеристику педагогічного спілкування. Педагогічний такт і авторитет вчителя .Стилі та культура педагог спілкування.
- •17Який зміст ви вкладаєте в поняття «група» і «колектив».Референтна група, учнівський колектив та їх роль у формуванні особистості учня .Методи вивчення учнівських груп. Соціометрія.Референтометрія.
- •20.Соціальна ситуація розвитку підлітків та біологічні умови
- •21.Проблема провідної діяльності
- •22.Стимули і мотиви учіння,формування навчальних мотивів і їх стійкості
5. Охарактеризуйте соціальну ситуацію розвитку, провідну діяльність та новоутворення школярів підліткового віку . Криза підліткового віку та шляхи її вирішення
НОВОУТВОРЕННЯ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ.
Особистісна сфера інтенсивно розвивається.
1.Це період становлення особистості. Виникає інтерес до власних переживань, підліток активно аналізує свої вчинки, відмічає переваги та недоліки. Критерії ставлення до себе визначаються цінностями, конкретної підліткової групи, томув одних класах існує проблема підліткового класу, а в інших - ні; іноді проблема розв’язується переведенням в інший клас, бо підліток дуже чутливий до найближчого оточення.
Суперечливість позиції підлітка щодо себе проявляється: ”Я такий, як усі”/”Невже я такий, як усі”.
2. Моральна свідомість. Підліткові притаманне прагнення до самовдосконалення, він стає більш цілеспрямованим, а його поведінка більш передбачуваною. Ідеалами, як правило виступають романтичні герої (раніше – книжок, тепер -телебачення). Для старших підлітків ідеалом поступово стають старші товарищі (тому тягнуться до старших), авторитетні дорослі, але рідко ними є вчителі, і ще рідше, батьки. Моральні переконання ще нестійкі і визначаються особливостями референтної групи.
Інтенсивний розвиток самосвідомості. Я-образ істотно збагачується. Підліток починає усвідомлювати себе, відмінного від свого дитячого образу Я, виникає інтерес до того, яким стане у майбутньому. Відбувається становлення тілесного Я-образу, формується чоловіча або жіноча ідентичність. Виникає цікавість до власних якостей, особливо вольових, ділових чи інтелектуальних. Можливості самопізнання розширюються, результати потребують практичної апробації (виявити сміливість – кинути камінь у вітрину – підтвердити). Звідси прагнення показати себе у новій якості, довести свою дорослість та самостійність.
4. Самооцінка – нестійка, ситуативна, чутлива – будь-що може змінити ставлення до себе, часто занижена (хоча побутова думка – підлітки переоцінюють себе). Феномен „Дискомфорту успіху” може виникнути при поєднанні низької самоцінки з високим рівнем домагань.Феномен „афект неадекватності” _бурхлива реакція на будь-які зауваження - при поєднанні високих домагань та високої невпевненості.
5. До кінця віку розвивається потреба у самовизначення, виникає спрямованість на майбутнє. Ця потреба конкретизується та розгортається в юнацькому віці.
Пізнавальна сфера:
Всі новоутворення молодшого школяра закріплюються, ускладнюються, поширюються на ситуації, не пов’язані з учбовою діяльністю(внутрішній план дій, довільність та рефлексія). Змінюється зміст учбової діяльності: якщо молодший школяр оволодіває знаннями на конкретному рівні (накопичення фактів), то підліток - на рівні узагальнень. Підвищена пізнавальна активність до тієї сфери, яка робить його більш дорослим у власних очах і дає можливість самоутверджуватись в очах ровесників.Ставлення до предметів стає диференційоване (часто залежно від ставлення до вчителя). Далі ровиваєтьсяформально-логічне мислення, починає філософствувати.Перважає словесно-логічна прам’ять,виникає після довільна увага, творча уява.
Основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку (фізичного, розумового, морального, соціального та ін.) у підлітковому віці визначає перехід від дитинства до дорослості. У всіх напрямках відбувається становлення якісних новоутворень внаслідок перебудови організму, трансформації взаємин з дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії, змісту морально-етичних норм, розвитку самосвідомості, інтересів, пізнавальної та учбової діяльності.
- причина кризи підліткового віку полягає в неузгодженості процесів статевого дозрівання, загальноорганічного розвитку та соціального формування;
- криза підліткового віку не має обов'язкового універсального характеру, а залежить від соціальних умов;
- криза підліткового розвитку з'являється тоді, коли дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу в підлітків прагнення до нових форм взаємин з ними;
- дорослі, які звикли до поступових змін у поведінці дитини, виявляються неозброєними перед раптовими і кардинальними перетвореннями в поведінці підлітка, не встигають перебудувати свій стиль спілкування з ним.
Якщо підліток почав проявляти невластиве для нього поведінку — не поспішайте лізти до нього з розпитуваннями, так як це тільки погіршить ситуацію. Спочатку відвідайте школу, поспілкуйтеся з його друзями — з’ясуйте причину і акуратно дійте.
Найголовніше — завжди любите свою дитину і розумійте його, тоді енергія підліткового віку буде спрямована в те русло, яке виведе дитини на позиції лідера, а про кризу ніхто й не згадає.