II. Виробнича характеристика професії

Професія плиточника відноситься до типу «Людина - Художній образ», так як пов'язана з роботою по втіленню художніх образів в «життя» з використанням плиткових матеріалів.

Також професія відноситься до типу «Людина - Техніка», так як пов'язана з експлуатацією різних технічних пристроїв.

Професія плиточника відноситься до класу «виконавських», так як пов'язана з роботою за заданим зразком, дотриманням наявних правил і нормативів, дотриманням інструкцій.

Плиточник займається наступними видами діяльності:

Облицьовує плиткою стіни будинків, внутрішні приміщення;

Сортує керамічну плитку за розміром, кольором, сортом;

Укладає керамічну плитку;

Готує розчини, очищає поверхні, ріже плитку за розмірами;

Виконує укладку килимової кераміки за заданим рисунком;

Ремонтує облицювання поверхні.

III. Санітарно-гігієнічні умови праці.

Медичні обмеження для плиточника:

• захворювання опорно-рухового апарату;

• нервової системи;

• серцевосудинної системи;

• органів слуху і зору;

• імунної системи;

• різні форми алергій;

• фізичні обмеження (обмеження рухливості).

При наявності цих захворювань робота по професії плиточника може призводити до погіршення здоров'я, а також створювати непереборні перешкоди для освоєння і зростання в рамках цієї професії.

IV. Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей фахівця

Для успішної діяльності в якості плиточника необхідна наявність наступних професійно-важливих якостей:

• схильність до ручної праці;

• емоційна стійкість;

• фізична витривалість;

• здатність до концентрації уваги;

• схильність до роботи з технікою.

Плиточник може працювати як самостійно, так і в колективі, який може складатися з декількох фахівців. Найчастіше представники даної професії працюють у приміщеннях, або на відкритому повітрі. Це можуть бути будівельні майданчики, внутрішні приміщення будинків. Робота відбувається переважно стоячи, з використанням спеціальних інструментів. Як правило, це напружена діяльність, пов'язана з великою кількістю фізичної праці.

Плиточник умовно самостійний у своїй діяльності. З одного боку, він може приймати власні рішення в рамках поставлених завдань. З іншого боку, він часто обмежений вимогами замовника та побажаннями до кінцевого результату роботи. Робота плиточника може носити відрядний і віддалений характер, протікаючи в режимі «фріланса».

V. Відомості про підготовку кадрів

Професія плиточника вимагає отримання початкової або середньої професійної освіти в профільних навчальних закладах. Найчастіше її можна отримати в ПТУ на базі 9 класу загальноосвітньої школи.

Можна отримати кваліфікацію плиточника в одній з установ середньої професійної освіти міста Москви:

Будівельний коледж N 38 (СК N 38);

Коледж архітектури та будівництва N7 (КАС N 7);

Будівельний коледж N 12 (СК N 12).

Плиточники можуть працювати в таких організаціях та сферах, як:

Державні та приватні будівельні організації;

Підряди, робота за договором;

Інші компанії і організації.

Також плиточники можуть займатися власною справою і працювати в режимі «фріланса», працюючи на себе.

Можливі шляхи розвитку плиточника:

Спеціалізація та освоєння суміжних областей.

Плиточники можуть спеціалізуватися на укладанні конкретних видів плитки, в роботі на конкретних об'єктах. Професія має 2-5 розряди, припускає наступний ріст: молодший спеціаліст - старший спеціаліст - провідний спеціаліст - бригадир. Подальше зростання передбачає підвищення рівня освіти (середня або вища будівельна освіта).

Також людина з професією плиточника може освоювати суміжні спеціалізації, такі як: виконроб, інженер-будівельник, архітектор, паркетник, штукатур-маляр, плиточник-фасадчик, муляр і т.п.

При цьому професія плиточника може припускати і підприємницький шлях розвитку. В даному випадку людина може почати займатися власною справою, працювати на себе або відкрити свою фірму.