Відповіді на білет № 6 дпа-2013 9 клас «Світова література»

1. Розкрийте тему патріотичного служіння державі, величі Риму як основного пафосу поеми Вергілія "Енеїда"

Поема Вергілія «Енеїда» - це епічний твір, що базується на римській міфології. Поема розповідає про легендарного Енея, троянця, сина царя Трої Пріама, який після падіння Трої заснував Римську державу.

Поема сповнена пафосу, величі та гордісті за Рим. Еней змальований суворим воїном, основна мета якого – збудувати свою державу. Заснування Риму Енеєм подається як воля Богів. Верховний бог Юпітер каже про Енея:

«Він то вестиме в Італії війни великі, народи

Буйні розгромить, закони мужам дасть і мури поставить,—

Мури збудує і римлян назве ім'ям своїм власним.

їм не кладу я границь, не значу я часу їх владанню;

Владу даю їм без меж. Та ще навіть злостива Юнона,

Та, що і море, і небо, і землю наповнює жахом,

Змінить на краще свій задум, сприятиме спільно зі мною

Римлянам, цілого світу владикам, народові в тогах.

Боги сприяють Риму, а сам Еней – син богині Венери, що доводить божественне походження правителів Риму.

Образ Енея у Вергілія – це побожний, цілеспрямований, відважний чоловік, присвятивший усе життя військовій справі. Автор називає його «Батько Еней». Він вирішує складні проблеми створення нової держави. В цьому призначенyя героя, і він с честю виконує його. Поема завершується тим, що Еней, після довгих та важких вибпробовувань, перемагає у війні Турна, що стояв на перешкоді створенню Рима.

Долею Енея керують боги. Заради мети та по волі богів Еней залишає кохану, царицю Дідону, яка помирає з горя:

«Зірками клянуся,

Небом і правдами всіми, якщо вони є під землею,

Що проти волі, царице, твої береги я покинув.

Але накази богів, що велять мені й нині у пітьмі,

В диких місцях непрохідних блукать серед темряви ночі,

Владно мене повели». – так каже Еней, зустрівши потім царицю під час блукання підземним царством.

Поема Вергілія «Енеїда» була створена в часи найщиого розквіту Риму. Вона уславлює Рим, його історичне коріння, підносить його велич. «Енеїда» утверджує ідею служіння державі, перевагу загального над індивідуальним, вищість патріотичного обов'язку над особистими бажаннями та щастям.

2. Поясніть, як у драмі Фрідріха Шиллера "Вільгельм Телль" втілюються просвітницькі ідеї.

У п’єсі Шиллера "Вільгельм Телль" зображені події національно-визвольної боротьби швейцарців проти австрійського свавілля. Головний герой – Вільгельм Телль - стрілець, який убив австрійського намісника, ландфохта.

Під час написання твору Шиллером, у Європі панували ідеї просвітництва, які сформували сьогоднішні права людини. Основними з них були: ідея раціональності, тобто, великих можливостей людського розуму, а також ідея гуманізму. Під останньою розуміється утвердження цінності кожної людської особистості незалежно від її соціального та майнового стану. А також ідеї вільнодумства, вільної волі людини, її вільного вибору. Кожна людина, незалежно від її стану, має право шукати істину та відстоювати свою людську гідність.

А відтак, у драмі голосно звучить ідея соціальної рівності всіх людей, в тому числі утвердження свободи, національної самобутності народів, які дотепер вважалися «другорядними» в імперіях.

Герої «Вільгельма Телля» - це поселяни, які відстоюють ідеали Просвітництва. Незважаючи на те, що вони прості люди, поселяни не схиляються перед знущанням імперських намісників. Вони поводять себе гордо та шукають справедливості, коли їх ображено. Вільгельм Телль не вклоняється наміникові, і за це його примушують збивати стрілою яблуко з голови власного сина. Але сила духа Телля не зломлена, він вправно збиває яблуко та долучається до боротьби інших поселян проти гнобителів. Народ проти тиранії – це є темою твору «Вільгельм Телль» Шиллера.

Вільгельм Телль – «народний герой», людина, незалежна в своїх думках та вчинках, мужня та смілива, волелюбна, як і його побратими. У драмі він уособлює сам народ, говорить його голосом. Часи Просвітництва характеризувалися також тим, що похитнулася дотеперішня сакральна повага до аристократів, представників влади та імперії. Це повністю відображено у творі Шиллера. «Священність» державної влади поступилася «народному духу».