Відповіді на білет № 5 дпа-2013 9 клас «Світова література»

1. Охарактеризуйте романтизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники).

Романтизм — напрям у мистецтві та літературі, що виник на¬прикінці 18 століття в Німеччині та поширився по Європі та Америці.

Ознаки романтизму:

- Підкреслена увага до людської особистості, індивідуальності, внутрішнього світу людини.

- Зображення виняткового характуру в виняткових обставинах, сильної, бунтарської особистості, непримиренної зі світом. Це людина не лише вільна духом, а ще цілком особлива та незвичайна. Найчастіше це одинак, якого не розуміє більшість інших людей.

- Культ почуттів, природи та природного стану людини. Заперечення раціоналізму

- Існування «двох світів»: світу ідеалу, мрії та світу дійсності. Між ними існує невиправний розлад. Це спричиняє настрій відчаю та безнадії, «світової скорботи» в митців-романтиків.

- Звернення до народних сюжетів, фольклору, зацікавленість історичним минулим, пошуки історичної свідомості.

- В літературі та живопису стають популярні розгорнуті описи екзотичної природи, стихій, а також образи «природних» людей, «не зіпсованих» цівілізацією.

Романтизм відмовився від використання сюжетів про античність. Він призвів до виникнення та утвердження нових літературних жанрів — пісенної балади, ліричної пісні, романсів, історичних романів та драм.

Найвидатніші представники романтизму в літературі: Джордж Гордон Байрон, Віктор Гюго, Вільям Блейк, Ернст Теодор Амадей Гофман, Вальтер Скотт, Генрих Гейне, Фрідріх Шиллер, Жорж Санд, Михайло Лермонтов, Олександр Пушкін, Адам Міцкевич.

Українські романтики в літературі: Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, «Руська трійця», Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський.

2.Розкрийте ідею жертовності та стійкості в трагедії Есхіла "Прометей закутий". Поясніть суть поняття "прометеїзм".

Головний герой трагедії античного драматурга Есхіла «Прометей закутий» - це титан Прометей. Сюжет базується на давньогрецькій міфології. В основі сюжету – конфлікт Прометея з верховним богом Зевсом.

Прометей, наперекір волі Зевса, прийшов на допомогу людям. Він навчив їх користуватися вогнем, приручати тварин, будувати кораблі, знаходити корисні копалини. Прометей дав людям письмо, навчив рахувати числа. Це викликало гнев Зевса, який сподівався тримати людей безпорадними, у пітьмі та невігластві, голодними та голими.

Прислужники Зевса, Влада та Сила, приковують Прометея до скелі. У героя є шанс позбутися мук – він тільки має сказати Зевсу ім`я жінки, котра народить богові сина (це Іо). За пророцтвом, син повалить владу Зевса, як боги свого часу повалили владу титанів.

Але Прометей – це уособлення стійкості, непримиренності, залізної волі та витримки. Він не йде на компроміс с Зевсом та відмовляється від свободи: «Падіння двох тиранів чи не бачив я? Побачу, як і третій, що при владі є. впаде ганебно й скоро».

Прометей готовий знести муки, але не змиритися. Він волелюбний, пристрасний, ненавидить своїх ворогів. Водночас, вірячи в людей, Прометей не чекає від них подяки чи шани, проте все одно жертвує собою заради них. Прометей просто робить те, що вважає потрібним, що велить йому його незмиренний дух. Він говорить Гермесові, посланцеві Зевса: «Свого нещастя на негідне рабство я не проміняю,- це запам'ятай собі».

Поняття «прометеїзм» походить від імені мужнього титана. Це слово уособлює силу духу, стійкість, альтруїзм – безкорисливе служіння людям, здатність пожертвувати собою, незламність та витримку перед стражданнями.

В фіналі трагедії скеля разом із прикутим Прометеєм під удари блискавки та гуркіт грому провалюється під землю - у страшний Тартар. Проте, Прометей – це безсмертний титан. Сильний дух лишається непереможеним, наголошує драматург.