2. Дайте характеристику образу Санчо Панси в романі Сервантеса "Дон Кіхот".

Санчо Панса у романі «Дон Кіхот» є оруженосцем головного героя. Він простий селянин, хлібороб, якого привабили розповіді Дон Кіхота про лицарську славу та здобич. На початку твору Санчо Панса — антипод свого пана. Санчо Пансу цікавить саме здобич. Він прагне здобути легку користь від лицарського походу з Дон Кіхотом та довіку забезпечити свою родину — дружину та дітей. Санчо любить поспати та поїсти понад усе.

Санчо Панса, на відміну від Дон Кіхота, зовсім не мрійник. Він тверезий, розсудливий, практичний, навіть хитрий. Вигода цікавить Санчо Пансу завжди і всюди. «А ми краще спустимося на землю і будемо ходити по ній ногами» - приказує він. Як людина, яка твердо стоїть на землі, Санчо Панса намагається відговорити свого пана від найбезглуздіших його вчинків. Але й розумний Санчо піддається мрії стати володарем, графом та губернатором. Ілюзії Дон Кіхота пр лицарську славу кружать голову навіть йому.

Образ Санчо Панси — це втілення людини з народу, носія народної мудрості, але водночас людини простої, наївної.

З часом Санчо змінюється під впливом безкорисливого Дон Кіхота. Він вже служить Дон Кіхотові не за гроші, які той не в змозі заплатити йому. Санчо жаліє свого пана та глибоко поважає його. Оруженосець виявляє риси, які спільні для них з Дон Кіхотом — доброту, чуйність, людяність, чистоту серця. Коли ж Санчо Пансі випадає нагода побути деякий час губернатором острову, той виявляє себе милосердним правителем, хоче піклуватися про хліборобів та піднімати сільське господарство.

Відповіді на білет № 23 дпа-2013 9 клас «Світова література»

1. Поясніть ідейний зміст і зазначте особливості композиції філософської повісті Вольтера «Простак».

У повісті «Простак» показана доля так званої «природної» людини, яка виросла у віддаленні від цивілізації. Ідея «природної людини» - одна з головних у Просвітництві. Багато хто з просвітників вважали сучасний для них суспільний лад неприродним, який лише псує людину. Вольтер був одним з тих просвітників, хто гостро критикував суспільні вади. Вихід він бачив у зверненні людей до освіти та науки, які розвивають самостійне, незалежне мислення. Торжество розуму, віра у безмежні можливості людського інтелекту – це також одна з провідних ідей Просвітництва.

Герой повісті, Гурон, прозваний Простаком, був вихований індіанцями та не засвоїв умовностей суспільної поведінки. Опинившись у монархічній Франції, де величезний вплив мала церква, Гурон виявляється морально чистішим, ніж більшість «цивілізованих» громадян. Отримавши доступ до наук, Гурон швидко розвиває свій гострий розум. Скоро Гурон розуміє, що цивілізованість у суспільстві розуміється перш за все як дотримання етикету, зовнішньої «благопристойності», а не торжество добра та справедливості. У країні владарює церква, духівництво, але люди намагаються дотримуватися лише обрядів, а не справжніх, споконвічних християнських цінностей. «Що за лабіринт неправди! Що за країна!» - каже героїня повісті, кохана Гурона мадемуазель Сент-Ів, з якою його розлучили умовності суспільства. У повісті сильні антимонархічні та антиклерікальні, тобто антицерковні мотиви.

Особливості композиції повісті «Простак»: оскільки твір написаний у жанрі філософської повісті, то левову його частку займає полеміка різноманітних ідей. Логіка розвитку подій обумовлена не логікою людських вчинків, а логікою ідейного розвитку, ходу полеміки. Фактично, центральне місце у «Простаку» займають не люди-персонажі, а філософські ідеї. Повість розбита на короткі глави, у заголовку кожної викладений короткий зміст того, що відбудеться у цій главі. Наприклад: «Глава третя. Гурона, якого кличуть Простаком, навернули до християнства».