Відповіді на білет № 2 дпа-2013 9 клас "Світова література"

1. Назвіть найвідоміші цикли давньогрецьких міфів. Охарактеризуйте один з них на вибір

Найвідомішими циклами давньогрецьких міфів є троянський цикл, фіванський цикл, а також цикл міфів про аргонавтів.

Троянський цикл розповідає про події, пов'язані з містом Троєю та Троянською війною, що розпочалася через викрадення Парісом Олени Прекрасної. Цикл міфів про аргонавтів розповідає про Язона та його родину, про мандрівку на кораблі «Арго» за золотим руном та подальші життєві події з аргонавтами.

У фіванському циклі міфів йдеться заснування міста Фів у давньогрецькій області Беотії, про долю царя Едіпа та його нащадків. Засновником Фів був фінікієць, син царя Кадм. Його сестру Європу викрав Зевс в образі бика та переніс через море. Брат, розшукуючи її, опинився в Елладі та заснував Фіви. У місті стали правити нащадки Кадма.

Одному з царів, Лаєві, напророкували, що його вб'є власний син. Це була кара за злочин, колись Лай викрав сина в одного чоловіка. Коли в самого Лая та його дружини Іокасти народився син, батько звелів викинути його в урвище, на поживу звірям.

Але пастухи знайшли немовля, виховали його та назвали Едіпом. Не знаючи, хто його батьки, Едіп прийшов до Фів та у вуличній сутичці убив Лая.

Тоді якраз місту загрожував Сфінкс, чудовисько, яке загадувало загадки, а коли люди їх не відгадували,пожирало їх. Едіп відгадав загадку Сфінкса: «Хто ходить уранці на чотирьох, удень - на двох, а ввечері - на трьох?»  Відповідь була: «Людина». Сфінкс кинувся зі скелі, а Едіп врятував місто, став його царем, одружився з овдовілою царицею Іокастою, не знаючи, що то його мати. В них народилися діти.

Коли згодом правда стала відома, Іокаста повісилася з сорому. Едіп з горя виколов собі очі та покинув Фіви. Він став жебраком та мандрував з донькою Антігоною, помер у злиднях. Їхні сини потім сперечалися за владу між собою, і Антігона через це загинула.

2. Поясніть втілення вищих духовних поривань в образі Фауста (трагедія й.В. Гете "Фауст")

Герой однойменної трагедії «Фауст» людина високих духовних поривань. У своїх пошуках Фауст хоче знайти такий спосіб існування, при якому мрія і дійсність, небесне і земне, душа та плоть співпадуть, зіллються. «Дві душі живуть у мені» - признається Фауст. Одна з них - земна та палка, вона любить земне життя. Інша тяжіє до небесної чистоти, подалі від тіла.

Фауст - лікар, за це його люблять та поважають прості люди. З одного боку, Фауст цінує це. Він прагне допомагати людям. Але жага творчості та великих здійснень, насправді могутніх вчинків не полишають його:

«Я людям руки розпростер. Я груди бідам їх відкрию І радощам - всьому, всьому. І весь тягар фатальний їхній,

Всі біди на себе візьму».

Його прагнення нових знань, пізнання істин, діяльності не можуть бути насичені. Тому розум Фауста не буває в спокої, герой знаходиться у постійних пошуках. Фауст домовляється з дияволом подовжити своє життя «до кінця людства», не тільки для того, щоб отримати безмежне пізнання світу для самого себе, він сподівається також допомогти людям подолати недосконалість цього світу.

В трагедії Фауст проходить через випробовування, сумніви, гріхи, розчарування, спокуси, горе, порожнечу та почуття провини. Через нього гине Маргарита, він втрачає Олену прекрасну. Проте, у фіналі Фауст виявляється людиною, в якій перемагають саме високі помисли: людяність, любов, невтомний розум, віра в прекрасне. Гете стверджує велич людини, її можливості розвитку, силу та красу людського розуму.