Відповіді на білет № 16 дпа-2013 9 клас «Світова література»

1. Охарактеризуйте класицизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття й найвидатніші представники)

Класицизм – напрям у культурі Європи. Сформувався у XVII столітті у Франції, а у XVIII столітті розповсюдився європейськими країнами. Продовжував традиції Відродження, але погляди на гармонійність людського розуму та почуттів були змінені. Класицизм проголосив абсолютний культ саме людського розуму.

Риси класицизму у культурі:

- звернення до форм античного мистецтва як до ідеальних взірців.

- прагнення до висловлення піднесених ідеалів, вічного та незмінного в світі. Відтак, неувага до індивідуальних особливостей, деталей.

- мистецтво та література мають виховувати та просвіщати людей.

- прагнення до досконалості в мистецтві, досягнення якого проходило через суворе впорядкування творів, симетричну побудову, досягнення гармонії форми та змісту твору.

- прагнення до ясності та логічності викладу змісту в літературному творі.

Класицизм в архітектурі та живопису характерізується простотою, симмеричністю та монументальністю форм. Суворо дотримуються правильні природні пропорції.

Канони класицизму в літературі: твір, його композиція мають будуватися на основі суворих канонів, визначених для кожного жанру. Наприклад, кожен драматичний твір підпорядковується правилу трьох єдностєй – дії, часу та місця.

Класицизм встановлює також чітку ієрархію жанрів, які поділяються на «високі» (ода, трагедія) та «низькі» (комедія, сатира, басня). Як бачите, класицисти всюди намагалися провадити раціональний, розумовий підхід.

Культура доби класицизму характеризується розквітом театру, якій орієнтувався на античні еталони трагедій та комедій. Це «золотий вік» європейського театру, якому був притаманний урочистий стиль. p>

Найвидатніші представники класицизму в літературі: драматурги П`єр Корнель, Жан Расін, Жан-Батіст Мольєр, Вольтер, автор басен Лафонтен, сатирик Буало, прозаїк Ларошфуко, автори од – Ломоносов та Державін.

Класицизм в Україні розвинувся лише у низьких жанрах – деякі його риси виявилися у драмі «Володимир» Ф.Прокоповича, поезії Івана Некрашевича, , поемі «Енеїда» І. Котляревського, деяких творах П. Гулака-Артемовського та Квітки-Основяненка. Високі жанри не розвинулися в Україні, тому що вони орієнтовані були на смаки вищого суспільства, аристократії. Ця ж верства населення Україні у XVII столітті у своїй більшості стала осторонь розвитку національної мови та культури і орієнтувалася на Петербург, російську мову та літературу метрополії.

2. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви лірики Михайла Лермонтова. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).

Ліричний герой Лермонтова – це поет-романтик. Він - особистість, яка відкрито розповідає про свої внутрішні переживання.У країні нещодавно самодержавством було придушене повстання декабристів, і відсутня духовна та політична свобода для особистості. Ліричний герой не мириться з несвободою, «всевидящим оком». Він – героїчна натура, що бажає випробовувати долю, потребує актичної дії та реальних вчинків.

Проте поет з гіркотою усвідомлює, що суспільство, в якому він живе, не потребує його подвигів. Натовп аристократів та обивателів бездушні, їм нецікаві порухі чужої душі, незрозуміле справжнє мистецтво. Тільки блиск царських щедрот засліплює їм очі. Поет низько оцінює сучасне йому суспільство:

«Вы, жадною толпой стоящие у трона,

Свободы, Гения и Славы палачи!» – таврує він їх у вірші «Смерть поета», присвяченому загибелі Пушкіна.

Тема Батьківщини в Лєрмонтова тісно переплітається з відчуттям вигнання: Тучки небесные, вечные странники! Мчитесь вы, будто, как я же, изгнанники, с милого севера...» Водночас поет любить Батьківщину, її природу, селян, їх ясне буденне життя. У вірші «Как часто, пестрою толпою окружен...», він протиставляє цей простий природний світ аристократам.

Мотив самотньості, відчуженості, вигнання – провідний у віршах Лєрмонтова «Выхожу один я на дорогу...», «Хмари», баладі «Воздушний корабель». Кохання в його ліриці також трагічно: щастя поет так і не зазнає. Звільнившись від рабства нещасливого кохання, він відчуває полегшення. Поет шукає рідну душу, але не знаходить її, і тількі у величі прекрасної та грізної природи знаходить втіху.

М.Ю. Лєрмонтов. Вірш «Парус» українською

В блакитному тумані моря

Біліє парус самітний.

Чого шука він в тім просторі?

Чом в ріднім краї він чужий?

Лютує хвиля, вітер грає

I щогла гнеться і тріщить;

Та й там він щастя не шукає,

Та й не од щастя він біжить.

Вода під ним - блакить прозора,

Над ним - проміння виграє,

А він благає бурь у моря,

Немов спокiй у бурях є.

М.Ю. Лєрмонтов. Парус.

Белеет парус одинокой

В тумане моря голубом!..

Что ищет он в стране далекой?

Что кинул он в краю родном?..

Играют волны - ветер свищет,

И мачта гнется и скрыпит...

Увы! он счастия не ищет

И не от счастия бежит!

Под ним струя светлей лазури,

Над ним луч солнца золотой...

А он, мятежный, просит бури,

Как будто в бурях есть покой!

Відповіді на білет № 17 ДПА-2013 9 клас «Світова література»

1. Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра "Міщанин-шляхтич".

У комедії "Міщанин-шляхтич" висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання.

Засобом комічного у "Міщанині-шляхтичі", по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служанка Ніколь не може стримати сміху. Хазяйновита та розсудлива дружина Журдена також намагається повернути чоловіка до реальності: «Вірно, надумав посмішити людей, коли вирядився таким блазнем?». Дуже комічно драматург демонструє повну неспроможність Журдена до великосвітських танців. Пісні аристократів видаються учневі нудними та тоскними, він любить невигадливі народні мелодії: «Про овечку». Вчитель філософії натовкує свого учня прописними істинами. Сміх до того ж викликає стійкість та впертість героя, який терпить весь цей хаос у своєму домі заради мети – виглядати справжнім аристократом.

Ще одним засобом комічного в творі є сатира – осудливий, злий сміх. Мета героя не варта виїденого яйця. Серед світу аристократів Журденом цікавляться лише пройдохи типу Доранта, точніше, цікавляться його грошима. Автор наголошує, що дворяни не є кращими за міщан, а часто навпаки. До того ж пан Журден заради своїх дурних ідей порушує лад та спокій у родині. Він навіть хоче пожертвувати щастям дочки Люсіль – забороняє ії виходити заміж за коханого Клеонта, який не є дворянином. Батьки Журдена були купцями, але тепер герой намагається будь-що відхреститися від них.

Іронія – сміх, прихований за удавано-серйозним, також використовується як засіб комічного. Вчителі та кравець лестять своєму бездарному учневі, з серйозним виглядом захоплюються його «успіхами», називають його «ваша милість», «ваша світлість» - дворянськими титулами. З таким само серйозним виглядом проголошують нісенітниці «турки», а насправді – перевдягені посланці Клеонта. Останній за допомогою слуги все-таки вирішив домогтися руки Люсіль і видав себе за турецького аристократа.