Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова робота(Гербологія) (2).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
169.08 Кб
Скачать

Розділ 3. Прогноз забур’яненості та аналіз угрупувань сегетальної рослинності у полях сівозміни

3.1. Прогноз забур’яненості сходів бур’янів

Таблиця 4. Прогноз кількості сходів бур’янів на період від збирання попередника до збирання культури по полях сівозміни

поля

Сільськогосподарська культура

Потенціальна забур’яненість грунту, млн. шт./га

Прогнозована кількість сходів, шт./м2

Бал забуряненості

Ступінь забуряненості

1

Чистий пар

-

-

-

-

2

Озима пшениця

200

1200

2

Низька

3

Озима пшениця

2200

13200

5

Дуже висока

4

Кукурудза на зерно

850

5100

4

Висока

5

Ячмынь, однорычны трави

960

5760

4

Висока

6

Овес, багаторычны трави

3850

23100

5

Дуже висока

7

Озима пшениця

450

2700

3

Середня

8

Кукурудза на силос

630

3780

3

Середня

9

Озима пшениця

2000

12000

5

Дуже висока

10

Соняшник

720

4320

3

Середня

Висновок:

Обов’язковий елемент побудови інтегрованого захисту посівів від бур’янів є прогноз їх появи. Основним джерелом забур’яненості є ґрунтовий банк насіння, тому для прогнозу появи бур’янів користуються величиною потенційної забур’яненості орного шару ґрунту.

Розрахувавши можливу кількість сходів бур’янів у посівах сільськогосподарських культурза потенційною забур’яненістю ґрунту, визначили бал та ступінь забур’яненості. Так, 30% полів – поля з дуже високою ступінню забур’яненості, 20% - поля з високою ступінню забур’яненості, 30% - поля із середньою ступінню забур’яненості, та 10% полів – із низькою ступінню забур’яненості. Розподіляються поля таким чином, щоб була певна послідовність, чергуючи одне одного. Таким чином чергується і ступінь забур’яненості.

3.2 Фітоценотичний аналіз бур’янового угрупування польової сівозміни

Таблиця 5. Видовий склад прогнозованоїзабур’яненості по полям сівозміни та їх фітоценотична роль

п/п

Вид буряну

поля та назва сільськогосподарської культури

Поле №2

Поле №3

Поле №7

Поле №9

Озима пшениця

Озима пшениця

Озима пшениця

Озима пшениця

Шт./м2

%

Фіт. роль

Шт./м2

%

Фіт. роль

Шт./м2

%

Фіт. роль

Шт./м2

%

Фіт. роль

1

Кучерявець Софії

360

30

Дом

3960

30

Дом

810

30

Дом

3600

30

Дом

2

Рижій дрібноплідний

420

35

Дом

4620

35

Дом

945

36

Дом

4200

35

Дом

3

Кривоцвіт польовий

60

5

Суп

660

5

Суп

135

5

Суп

600

5

Суп

4

Лобода біла

12

1

Суп

132

1

Суп

27

1

Суп

120

1

Суп

5

Гірчак березковидний

72

6

Суп

792

6

Суп

162

6

Суп

720

6

Суп

6

Грицики звичайні

252

21

Субд

2772

21

Субд

567

21

Субд

2520

21

Субд

7

Талабан польовий

12

1

Суп

132

1

Суп

27

1

Суп

120

1

Суп

8

Березка польова

12

1

Суп

132

1

Суп

27

1

Суп

120

1

Суп

Разом

1200

100

-

13200

100

-

2700

100

-

12000

100

-

п/п

Вид буряну

поля та назва сільськогосподарської культури

Поле №4

Поле №5

Поле №5

Кукурудза на зерно

Ячмінь

Однорічні трави

Шт./м2

%

Фітоценотична роль

Шт./м2

%

Фітоценотична роль

Шт./м2

%

Фітоценотична роль

1

Кучерявець Софії

75

1,3

Суп

346

6

Субд

2

Латук дикий

58

1

Суп

144

2,5

Суп

3

Рутка лікарська

17

0,3

Суп

4

Осот городній

69

1,2

Суп

12

0,2

Суп

5

Амброзія полинолиста

1670

29

Дом

6

Чорнощир звичайний

403

7

Субд

7

Суріриця звичайна

31

0,6

Суп

6

0,1

Суп

8

Галінсога дрібноквіт.

107

2,1

Суп

9

Ромашка непахуча

173

3

Суп

10

Плоскуха звичайна

1173

23

Дом

634

11

Субд

11

Мишій сизий

1377

27

Дом

1555

27

Дом

12

Щириця звичайна

1275

25

Дом

12

0,2

Суп

202

3,5

Суп

13

Лобода біла

765

15

Субд

2131

37

Дом

1498

26

Дом

14

Гірчак березковидний

61

1,2

Суп

806

14

Субд

15

Грицики звичайні

36

0,7

Суп

104

1,8

Суп

461

8

Субд

16

Осот рожевий

5

0,1

Суп

5

0,1

Суп

6

0,1

Суп

17

Гірчак шорсткий

26

0,5

Суп

518

9

Субд

18

Злинка канадська

23

0,4

Суп

12

0,23

Суп

19

Талабан польовий

20

0,4

Суп

86

1,5

Суп

288

5

Субд

20

Березка польова

15

0,3

Суп

21

Гірчиця польова

20

0,4

Суп

40

0,7

Суп

12

0,2

Суп

22

Паслін чорний

10

0,2

Суп

12

0,2

Суп

23

Чистець однорічний

6

0,1

Суп

24

Скереда покрівельна

6

0,1

Суп

25

Піщанка цебрава

6

0,1

Суп

26

Плоскуха звичайна

27

Мишій зелений

122

2,4

Суп

28

Редька дика

29

Щириця лободовидна

51

1

Суп

30

Щириця біла

31

Хріниця смердюча

81

1,4

Суп

32

Осот жовтий польовий

5

0,1

Суп

33

Свинорий пальчататий

Разом

5100

100

5760

100

5760

100

п/п

Вид буряну

поля та назва сільськогосподарської культури

Поле №6

Поле №6

Поле №8

Овес

Багаторічні трави

Кукурудза на силос

Шт./м2

%

Фітоценотична роль

Шт./м2

%

Фітоценотична роль

Шт./м2

%

Фітоценотична роль

1

Кучерявець Софії

77

20

С

-

-

-

-

-

-

2

Латук дикий

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3

Рутка лікарська

35

0,9

С

-

-

-

-

-

-

4

Осот городній

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5

Амброзія полинолиста

-

-

-

654

17,0

Дом

-

-

-

6

Горошок волохатий

85

2,2

С

-

-

-

-

-

-

7

Жовтушник лак фіолетовий

-

-

-

-

-

-

-

-

-

8

Кривоцвіт польовий

-

-

-

-

-

-

-

-

-

9

Ромашка непахуча

-

-

-

154

4,0

С

-

-

-

10

Плоскуха звичайна

-

-

-

-

-

-

869

23,0

Дом

11

Мишій сизий

-

-

-

270

7,0

Суб

1021

27,0

Дом

12

Щириця звичайна

-

-

-

308

8,0

Суб

945

25,0

Дом

13

Лобода біла

109

2,8

С

539

14,0

Дом

567

15,0

Суб

14

Гірчак березковидний

31

0,8

С

578

15,0

Дом

45

1,2

С

15

Грицики звичайні

31

0,8

С

39

1,0

С

27

0,7

С

16

Осот рожевий

3350

87,0

Дом

693

18,0

Дом

4

0,1

С

17

Гірчак шорсткий

-

-

-

-

-

-

19

0,5

С

18

Злинка канадська

-

-

-

19

0,5

С

-

-

-

19

Талабан польовий

-

-

-

77

2,0

С

15

0,4

С

20

Березка польова

116

3,0

С

500

13

С

11

0,3

С

21

Гірчиця польова

19

0,5

С

-

-

-

15

0,4

С

22

Паслін чорний

-

-

-

-

-

-

8

0,2

С

23

Сокирки польові

-

-

-

-

-

-

-

-

-

24

Скереда покрівельна

-

-

-

-

-

-

-

-

-

25

Зірочник середній

-

-

-

-

-

-

-

-

-

26

Мишій зелений

-

-

-

-

-

-

91

2,4

С

27

Редька дика

-

-

-

-

-

-

-

-

-

28

Щириця лободовидна

-

-

-

-

-

-

39

1,0

С

29

Щириця біла

-

-

-

-

-

-

-

-

-

30

Галінсога дрібноквіткова

-

-

-

-

-

-

79

2,1

С

31

Осот жовтий польовий

-

-

-

19

0,5

С

4

0,1

С

32

Суріпиця звичайна

-

-

-

-

-

-

23

0,6

С

Разом

3850

100

-

3850

100

-

3300

100

-

п/п

Вид буряну

поля та назва сільськогосподарської культури

Поле №10

Соняшник

Шт./м2

%

Фітоценотична роль

1

Кучерявець Софії

-

-

-

2

Латук дикий

-

-

-

3

Рутка лікарська

-

-

-

4

Осот городній

-

-

-

5

Амброзія полинолиста

-

-

-

6

Горошок волохатий

-

-

-

7

Жовтушник лак фіолетовий

-

-

-

8

Кривоцвіт польовий

-

-

-

9

Ромашка непахуча

-

-

-

10

Плоскуха звичайна

475

11,0

Суб

11

Мишій сизий

259

6,0

Суб

12

Щириця звичайна

1166

27,0

Дом

13

Лобода біла

1080

25,0

Дом

14

Гірчак березковидний

78

1,8

С

15

Грицики звичайні

-

-

-

16

Осот рожевий

-

-

-

17

Гірчак шорсткий

95

2,2

С

18

Злинка канадська

-

-

-

19

Талабан польовий

-

-

-

20

Березка польова

216

5,0

Суб

21

Гірчиця польова

-

-

-

22

Паслін чорний

130

3,0

С

23

Портулак городній

108

2,5

С

24

Скереда покрівельна

-

-

-

25

Зірочник середній

-

-

-

26

Мишій зелений

-

-

-

27

Редька дика

-

-

-

28

Щириця лободовидна

-

-

-

29

Щириця біла

-

-

-

30

Галінсога дрібноквіткова

-

-

-

31

Осот жовтий польовий

-

-

-

32

Вовчок соняшниковий

518

12,0

Дом

Разом

4320

100

-

Дом – домінантні види

Суб – субдомінантні види

С – супутні види

Висновок:

Бур’яни – це рослини, що засмічують сільськогосподарські угіддя і негативно впливають на ріст і розвиток сільськогосподарських культур.

Характерний для даної сільськогосподарської культури у визначеному районі видовий набір бур’янів називають аґротипом забур’яненості.

В залежності від рівня присутності бур’янів на полі, їх ділять на домінанти, субдомінанти та супутні види. Негативний вплив на сільськогосподарські культури справляють перші дві групи бур’янів, тому заходи регулювання їх чисельності будуть направлені насамперед проти них.

На полях з посівом озимої пшениці домінуючими видами є кучерявець Софії, рижій дрібноплідний.

Небезпечними для посіву кукурудзи із домінантів є плоскуха звичайна, мишій сизий, щириця звичайна.

На полях з посівом ячменю домінуючими видами є мишій сизий, лобода біла.

Однорічним травам серйозної шкоди можуть нанести такі бур’яни, як лобода біла і амброзія полинолиста.

В посівах овесу найбільше зустрічаються осот рожевий.

Небезпечними для посіву багаторічних трав із домінантів амброзія полинолиста, лобода біла, гірчак березковидний, осот рожевий, березка польова.

Щириця звичайна, лобода біла, вовчок соняшниковий – домінуючі види в посівах соняшнику.

Саме на цих бур’янів згодом і буде направлена система захисту посівів тому, що їх кількість і вплив на сільськогосподарські культури можуть значно вплинути на урожайність.

Таблиця 6. Видовий склад проблемних видів бурянів по полям сівозміни

№ п/п

Вид буряну

№ поля та назва с/г культури

Поле №2

Поле №3

Поле№4

Озима пшениця

(шт./м2)

Озима пшениця

(шт../м2)

Кукурудза на зерно

(шт../м2)

1

Кучерявець Софії

360

3960

957

2

Амброзія полинолиста

-

-

-

3

Чорнощир звичайний

-

-

-

4

Скереда покрівельна

-

-

1173

5

Плоскуха звичайна

-

-

-

6

Мишій сизий

-

-

1377

7

Щириця звичайна

-

-

1275

8

Лобода біла

12

132

765

9

Грицики звичайні

252

2772

36

10

Гірчак шорсткий

-

-

26

11

Талабан польовий

12

132

20

12

Березка польова

12

132

15

13

Паслін чорний

-

-

10

14

Щириця лободовидна

-

-

51

15

Щириця біла

-

-

-

16

Рижій дрібноплідний

420

4620

-

17

Кривоцвіт польовий

60

660

-

18

Гірчак березковидний

72

792

61

19

Мишій зелений

-

-

122

20

Осот рожевий

-

-

5

21

Осот жовтий

-

-

5

22

Гірчиця польова

-

-

20

23

Суріпиця звичайна

-

-

31

Галінсога дрібноквіткова

-

-

107

Разом

1200

13200

5100

№ п/п

Вид буряну

№ поля та назва с/г культури

Поле №5/1

Поле №5/2

Поле№6/1

Ячмінь

(шт./м2)

Однорічні трави

(шт../м2)

Овес

(шт../м2)

1

Кучерявець Софії

75

346

462

2

Амброзія полинолиста

-

1670

-

3

Чорнощир звичайний

-

-

-

4

Скереда покрівельна

6

-

-

5

Плоскуха звичайна

634

-

-

6

Мишій сизий

1555

-

-

7

Щириця звичайна

12

202

-

8

Лобода біла

2131

1498

647

9

Грицики звичайні

104

461

185

10

Гірчак шорсткий

-

518

-

11

Талабан польовий

86

288

-

12

Березка польова

12

-

693

13

Паслін чорний

12

-

-

14

Щириця лободовидна

-

-

-

15

Щириця біла

-

-

-

16

Рижій дрібноплідний

420

-

-

17

Кривоцвіт польовий

60

-

-

18

Гірчак березковидний

806

-

185

19

Мишій зелений

-

-

-

20

Осот рожевий

5

6

20097

21

Осот жовтий

-

-

-

22

Гірчиця польова

40

12

116

23

Суріпиця звичайна

6

-

-

24

Галінсога дрібноквіткова

-

-

-

25

Латук дикий

58

144

-

26

Осот городній

69

12

-

27

Злинка канадська

23

12

-

28

Капуста польова

46

-

-

29

Піщанка цебрецелиста

6

-

-

30

Чистець однорічний

6

-

-

31

Хрінниця смердюча

81

-

-

32

Рутка лікарська

-

17

208

33

Чорнощир звичайний

-

403

-

34

Ромашка непахуча

-

173

-

35

Горошок волохатий

-

-

508

Разом

5760

5760

23100

№ п/п

Вид буряну

№ поля та назва с/г культури

Поле №6/2

Поле №7

Поле№8

Багаторічні трави

(шт./м2)

Озима пшениця

(шт../м2)

Кукурудза на силос

(шт../м2)

1

Кучерявець Софії

-

810

2

Амброзія полинолиста

3927

-

-

3

Чорнощир звичайний

-

-

-

4

Скереда покрівельна

-

-

-

5

Плоскуха звичайна

-

-

869

6

Мишій сизий

1617

-

1021

7

Щириця звичайна

1848

-

945

8

Лобода біла

3234

27

567

9

Грицики звичайні

231

567

27

10

Гірчак шорсткий

-

-

19

11

Талабан польовий

462

27

15

12

Березка польова

3003

27

11

13

Паслін чорний

-

-

8

14

Щириця лободовидна

-

-

39

15

Рижій дрібноплідний

-

945

-

16

Кривоцвіт польовий

-

135

-

17

Гірчак березковидний

3465

162

45

18

Мишій зелений

-

-

91

19

Осот рожевий

4158

-

4

20

Осот жовтий

116

-

4

21

Гірчиця польова

-

-

15

22

Суріпиця звичайна

-

-

23

23

Галінсога дрібноквіткова

-

-

79

24

Ромашка непахуча

924

-

-

Злинка канадська

116

Разом

23100

2700

3780

№ п/п

Вид буряну

№ поля та назва с/г культури

Поле №9

Поле №10

Озима пшениця

(шт./м2)

Соняшник

(шт../м2)

1

Кучерявець Софії

3600

-

2

Амброзія полинолиста

-

-

3

Чорнощир звичайний

-

-

4

Скереда покрівельна

-

-

5

Плоскуха звичайна

-

475

6

Мишій сизий

-

259

7

Щириця звичайна

-

1166

8

Лобода біла

120

1080

9

Грицики звичайні

2520

-

10

Гірчак шорсткий

-

95

11

Талабан польовий

120

-

12

Березка польова

120

216

13

Паслін чорний

-

130

14

Щириця лободовидна

-

43

15

Рижій дрібноплідний

4200

-

16

Кривоцвіт польовий

600

-

17

Гірчак березковидний

720

78

18

Мишій зелений

-

108

19

Осот рожевий

-

-

20

Осот жовтий

-

43

21

Гірчиця польова

-

-

22

Суріпиця звичайна

-

-

23

Галінсога дрібноквіткова

-

-

24

Ромашка непахуча

-

-

25

Злинка канадська

-

-

26

Портулак городній

-

108

Вовчок соняшниковий

518

Разом

12000

4320

3.3 Визначення біологічного типу забур’яненості

Таблиця 7. Визначення типу забур’яненості

№ п/п

Біологічні групи бур’янів

№ поля та назва с/г культури

Поле №2

Поле №3

Озима пшениця

Озима пшениця

шт./м2

шт./м2

%

шт./м2

шт./м2

%

фактич-на

співс-тавима

співс-тавима

фактич-на

співс-тавима

Співс-тавима

1

Малорічні, всього

1188

1188

99%

13068

13068

99%

В тому числі:

-

-

-

-

-

-

ефемери

-

-

-

-

-

-

ранні ярі

84

84

7%

924

924

7%

пізні ярі

-

-

-

-

-

-

озимі

-

-

-

-

-

-

зимуючі

1104

1104

92%

12144

12144

92%

дворічні

-

-

-

-

-

-

2

Багатор., всього

12

42

1%

132

462

1%

В тому числі:

-

-

-

-

-

-

кореневищні

-

-

-

-

-

-

коренепаросткові

12

42

1%

132

462

1%

3

Паразити

-

-

-

-

-

-

4

Разом бур’янів

1200

1230

100%

13200

13530

100%

5

Біологічний тип забур’яненості

Малорічний

Малорічний

6

Характеристика біологічного типу забур’яненості

Переважають зимуючі бур’яни(92%), та наявністю ранніх ярих(84%)серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(1%)

Переважають зимуючі бур’яни(92%), та наявністю ранніх ярих(84%)серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(1%)

7

Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку

Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури)

Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури)

№ п/п

Біологічні групи бур’янів

№ поля та назва с/г культури

Поле №4

Поле №5

Кукурудза на зерно

Ячмінь

шт./м2

шт./м2

%

шт./м2

шт./м2

%

фактич-на

співс-тавима

співс-тавима

фактич-на

співс-тавима

Співс-тавима

1

Малорічні, всього

5074

5074

99,6%

5675

5675

99%

В тому числі:

-

-

-

-

-

-

ефемери

-

-

-

-

-

-

ранні ярі

872

872

17,2%

3617

3617

63%

пізні ярі

4115

4115

80,7%

1625

1625

28%

озимі

-

-

-

-

-

-

зимуючі

56

56

1,1%

439

439

8%

дворічні

31

31

0,6%

-

-

-

2

Багатор., всього

25

88

0,4%

75

263

1%

В тому числі:

-

-

-

-

-

-

кореневищні

-

-

-

-

-

-

коренепаросткові

25

88

0,4%

75

263

1%

3

Паразити

-

-

-

-

-

-

4

Разом бур’янів

5100

5162

100%

5760

5938

100%

5

Біологічний тип забур’яненості

Малорічний

Малорічний

6

Характеристика біологічного типу забур’яненості

Переважають пізні ярі(80,7%), та наявністю ранніх ярих(17,2%),зимуючих(1,1%) і дворічний(0,6%) серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(0,4%)

Переважають ранні ярі(63%), та наявністю пізніх ярих(28%)і зимуючих(8%) серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(1%)

7

Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку

Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури)

Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури)

№ п/п

Біологічні групи бур’янів

№ поля та назва с/г культури

Поле №5

Поле №6

Однорічні трави

Овес

шт./м2

шт./м2

%

шт./м2

шт./м2

%

фактич-на

Співс-тавима

співс-тавима

фактич-на

співс-тавима

Співс-тавима

1

Малорічні, всього

4074

4074

70,7%

2310

2310

10%

В тому числі:

ефемери

-

-

-

-

-

-

ранні ярі

2431

2431

42%

924

924

4%

пізні ярі

202

202

3,7%

-

-

-

озимі

-

-

-

462

462

2%

зимуючі

1441

1441

25%

924

924

4%

дворічні

-

-

-

-

-

-

2

Багатор., всього

18

63

0,3%

20790

72765

90%

В тому числі:

-

-

-

-

-

-

кореневищні

-

-

-

-

-

-

коренепаросткові

18

63

0,3%

20790

72765

90%

3

Паразити

1670

1670

29,0

-

-

-

4

Разом бур’янів

5760

5938

100%

23100

75075

100%

5

Біологічний тип забур’яненості

Малорічно-паразитичний

Коренепаростко-малорічний

6

Характеристика біологічного типу забур’яненості

Переважають ранні ярі(42%), та наявністю зимуючих(25%)і пізніх ярих(3,7%) серед малорічних бурянів; та наявністю паразитичних видів(29%) з невеликою кількістю коренепаросткових(0,3%)

Переважають коренепаросткові(90%); наявність ранніх ярих(4%), зимуючих(4%) і озимих(2%)

7

Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку

Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури)

Методи видалення кореневищ, висушування, виморожування, вичісування, удушення

Проти коренепаросткового типу забур’яненості використовують метод виснаження – кількаразове підрізання стрижневого кореня на все більшу глибину з 6 до 30 см. Кожне підрізання проводять після появи нових проростків. Щоправда, цей метод має недоліками те, що необхідно, щоб тривалий час поле було вільним від культури і великі затрати праці і коштів.

Також при кореневищному типі забур’яненості використовують методи висушування – висушування кореневищ під дією сонця, для чого їх попередньо обробляють мілким заходом (оранка чи лущення), піднімаючи кореневища на поверхню ґрунту. Метод виморожування аналогічний до висушування. Проводиться при температурі 200С, що є смертельним для коренів.

№ п/п

Біологічні групи бур’янів

№ поля та назва с/г культури

Поле №6

Поле №7

Багаторічні трави

Озима пшениця

шт./м2

шт./м2

%

шт./м2

шт./м2

%

фактич-на

співс-тавима

співс-тавима

фактич-на

співс-тавима

Співс-тавима

1

Малорічні, всього

12012

12012

52%

2673

2673

99%

В тому числі:

ефемери

-

-

-

-

-

-

ранні ярі

6699

6699

29%

189

189

7%

пізні ярі

3465

3465

15%

-

-

-

Озимі

-

-

-

-

-

-

зимуючі

1848

1848

8%

2484

2484

92%

дворічні

-

-

-

-

-

-

2

Багатор., всього

7392

25872

32%

27

95

1%

В тому числі:

-

-

-

-

-

-

кореневищні

-

-

-

-

-

-

коренепаросткові

7392

25872

32%

27

95

1%

3

Паразити

3927

3927

17%

-

-

-

4

Разом бур’янів

23100

41811

100%

2700

2768

100%

5

Біологічний тип забур’яненості

Малорічно-коренепаростково-паразитичний

Малорічний

6

Характеристика біологічного типу забур’яненості

Переважають ранні ярі(29%), та наявністю пізніх ярих(15%)і зимуючих(8%) серед малорічних бурянів; та наявністю коренепаросткових(29%) і також паразитичних(17%)

Переважають зимуючі бур’яни(92%), та наявністю ранніх ярих(84%)серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(1%)

7

Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку

Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури)

Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури)

№ п/п

Біологічні групи бур’янів

№ поля та назва с/г культури

Поле №8

Поле №9

Кукурудза на силос

Озима пшениця

шт./м2

шт./м2

%

шт./м2

шт./м2

%

фактич-на

співс-тавима

співс-тавима

фактич-на

співс-тавима

Співс-тавима

1

Малорічні, всього

3763

3763

99,6%

2673

2673

99%

В тому числі:

ефемери

-

-

-

-

-

-

ранні ярі

646

646

17,2%

189

189

7%

пізні ярі

3052

3052

80,7%

-

-

-

Озимі

-

-

-

-

-

-

зимуючі

42

42

1,1%

2484

2484

92%

дворічні

23

23

0,6

-

-

-

2

Багатор., всього

19

67

0,4%

27

95

1%

В тому числі:

-

-

-

-

-

-

кореневищні

-

-

-

-

-

-

коренепаросткові

19

67

0,4%

27

95

1%

3

Паразити

-

-

-

-

-

-

4

Разом бур’янів

3780

3890

100%

2700

2768

100%

5

Біологічний тип забур’яненості

Малорічний

Малорічний

6

Характеристика біологічного типу забур’яненості

Переважають пізні ярі(80,7%), та наявністю ранніх ярих(17,2%),зимуючих(1,1%) і дворічний(0,6%) серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(0,4%)

Переважають зимуючі бур’яни(92%), та наявністю ранніх ярих(84%)серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(1%)

7

Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку

Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури)

Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури)

№ п/п

Біологічні групи бур’янів

№ поля та назва с/г культури

Поле №10

Соняшник

шт./м2

шт./м2

%

фактич-на

співс-тавима

співс-тавима

1

Малорічні, всього

3543

3543

82%

В тому числі:

ефемери

-

-

-

ранні ярі

1253

1253

29%

пізні ярі

2290

2290

53%

озимі

-

-

-

зимуючі

-

-

-

дворічні

-

-

-

2

Багатор., всього

259

907

6%

В тому числі:

-

-

-

кореневищні

-

-

-

коренепаросткові

259

907

6%

3

Паразити

518

518

12%

4

Разом бур’янів

4320

4968

100%

5

Біологічний тип забур’яненості

Малорічний

6

Характеристика біологічного типу забур’яненості

Переважають пізні ярі(53%), та наявністю ранніх ярих(29%) серед малорічних бурянів; та наявністю паразитичних(12%) і також коренепаросткових(6%)

7

Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку

Методи видалення кореневищ, висушування, виморожування, вичісування, удушення

Тип забур’яненості відображає співвідношення основних біологічних груп бур’янів, що мають різний вплив на продуктивність сільськогосподарських культур і різні біологічні особливості розвитку та росту, які визначають відповідний їм найефективніший метод механічного контролю, що реалізується в системах основного обробітку ґрунту.

Для польових агрофітоценозів виділяють такі типи забур’яненості: малорічний, кореневищний, коренепаростковий і варіанти змішаних типів. В залежності від типу забур’яненості вибирають методи регулювання присутності бур’янів.

Проти мало річного типу забур’яненості застосовують метод провокації – прискорення переходу рослини від латентного до віргільного стану. Метод провокації має і зворотну сторону, коли ставиться мета несприятливого для проростання насіння бур’янів.