
- •Розділ 1. Природно-кліматичні умови формування, росту і розвитку компонентів агрофітоценозу
- •Розділ 2. Біологічна характеристика культурного компонента агрофітоценозу
- •2.1 Складання схеми сівозміни
- •Розділ 3. Прогноз забур’яненості та аналіз угрупувань сегетальної рослинності у полях сівозміни
- •3.1. Прогноз забур’яненості сходів бур’янів
- •3.2 Фітоценотичний аналіз бур’янового угрупування польової сівозміни
- •3.4 Визначення ботанічного класу забур’яненості
- •4.2. Система механічних засобів регулювання чисельності бур’янового компоненту
- •4.2.1. Система основного обробітку ґрунту Регулювання чисельності бур’янів у системі основного обробітку ґрунту
- •4.2.2. Система передпосівного обробітку ґрунту Регулювання чисельності бур’янів у системі передпосівного обробітку ґрунту
- •4.2.3. Система післяпосівного обробітку ґрунту Регулювання чисельності бур’янів у системі післяпосівного обробітку ґрунту
- •Розділ 5.Система контролю рівня присутності бурянового компоненту в польових агрофітоценозах хімічними засобами
- •5.1. Аналіз списку дозволених для застосування гербіцидах на посівах Перелік оригінальних гербіцидів дозволених для застосування в Україні на посівах...........
- •5.2. Визначення необхідності застосування гербіцидів Визначення необхідності застосування гербіцидів
- •5.3 Вибір гербіциду Вибір гербіцидів для застосування
- •5.4. Вибір оптимальної норми та умов ефективної дії гербіцидів
- •Розділ 7. Аналіз ефективності розробленої системи контролювання чисельності бур’янів у польовій сівозміні
Розділ 3. Прогноз забур’яненості та аналіз угрупувань сегетальної рослинності у полях сівозміни
3.1. Прогноз забур’яненості сходів бур’янів
Таблиця 4. Прогноз кількості сходів бур’янів на період від збирання попередника до збирання культури по полях сівозміни
№ поля |
Сільськогосподарська культура |
Потенціальна забур’яненість грунту, млн. шт./га |
Прогнозована кількість сходів, шт./м2 |
Бал забур’яненості |
Ступінь забур’яненості |
1 |
Чистий пар |
- |
- |
- |
- |
2 |
Озима пшениця |
200 |
1200 |
2 |
Низька |
3 |
Озима пшениця |
2200 |
13200 |
5 |
Дуже висока |
4 |
Кукурудза на зерно |
850 |
5100 |
4 |
Висока |
5 |
Ячмынь, однорычны трави |
960 |
5760 |
4 |
Висока |
6 |
Овес, багаторычны трави |
3850 |
23100 |
5 |
Дуже висока |
7 |
Озима пшениця |
450 |
2700 |
3 |
Середня |
8 |
Кукурудза на силос |
630 |
3780 |
3 |
Середня |
9 |
Озима пшениця |
2000 |
12000 |
5 |
Дуже висока |
10 |
Соняшник |
720 |
4320 |
3 |
Середня |
Висновок:
Обов’язковий елемент побудови інтегрованого захисту посівів від бур’янів є прогноз їх появи. Основним джерелом забур’яненості є ґрунтовий банк насіння, тому для прогнозу появи бур’янів користуються величиною потенційної забур’яненості орного шару ґрунту.
Розрахувавши можливу кількість сходів бур’янів у посівах сільськогосподарських культурза потенційною забур’яненістю ґрунту, визначили бал та ступінь забур’яненості. Так, 30% полів – поля з дуже високою ступінню забур’яненості, 20% - поля з високою ступінню забур’яненості, 30% - поля із середньою ступінню забур’яненості, та 10% полів – із низькою ступінню забур’яненості. Розподіляються поля таким чином, щоб була певна послідовність, чергуючи одне одного. Таким чином чергується і ступінь забур’яненості.
3.2 Фітоценотичний аналіз бур’янового угрупування польової сівозміни
Таблиця 5. Видовий склад прогнозованоїзабур’яненості по полям сівозміни та їх фітоценотична роль
№ п/п |
Вид бур’яну |
№ поля та назва сільськогосподарської культури |
|||||||||||
Поле №2 |
Поле №3 |
Поле №7 |
Поле №9 |
||||||||||
Озима пшениця |
Озима пшениця |
Озима пшениця |
Озима пшениця |
||||||||||
Шт./м2 |
% |
Фіт. роль |
Шт./м2 |
% |
Фіт. роль |
Шт./м2 |
% |
Фіт. роль |
Шт./м2 |
% |
Фіт. роль |
||
1 |
Кучерявець Софії |
360 |
30 |
Дом |
3960 |
30 |
Дом |
810 |
30 |
Дом |
3600 |
30 |
Дом |
2 |
Рижій дрібноплідний |
420 |
35 |
Дом |
4620 |
35 |
Дом |
945 |
36 |
Дом |
4200 |
35 |
Дом |
3 |
Кривоцвіт польовий |
60 |
5 |
Суп |
660 |
5 |
Суп |
135 |
5 |
Суп |
600 |
5 |
Суп |
4 |
Лобода біла |
12 |
1 |
Суп |
132 |
1 |
Суп |
27 |
1 |
Суп |
120 |
1 |
Суп |
5 |
Гірчак березковидний |
72 |
6 |
Суп |
792 |
6 |
Суп |
162 |
6 |
Суп |
720 |
6 |
Суп |
6 |
Грицики звичайні |
252 |
21 |
Субд |
2772 |
21 |
Субд |
567 |
21 |
Субд |
2520 |
21 |
Субд |
7 |
Талабан польовий |
12 |
1 |
Суп |
132 |
1 |
Суп |
27 |
1 |
Суп |
120 |
1 |
Суп |
8 |
Березка польова |
12 |
1 |
Суп |
132 |
1 |
Суп |
27 |
1 |
Суп |
120 |
1 |
Суп |
Разом |
1200 |
100 |
- |
13200 |
100 |
- |
2700 |
100 |
- |
12000 |
100 |
- |
№ п/п |
Вид бур’яну |
№ поля та назва сільськогосподарської культури |
||||||||
Поле №4 |
Поле №5 |
Поле №5 |
||||||||
Кукурудза на зерно |
Ячмінь |
Однорічні трави |
||||||||
Шт./м2 |
% |
Фітоценотична роль |
Шт./м2 |
% |
Фітоценотична роль |
Шт./м2 |
% |
Фітоценотична роль |
||
1 |
Кучерявець Софії |
|
|
|
75 |
1,3 |
Суп |
346 |
6 |
Субд |
2 |
Латук дикий |
|
|
|
58 |
1 |
Суп |
144 |
2,5 |
Суп |
3 |
Рутка лікарська |
|
|
|
|
|
|
17 |
0,3 |
Суп |
4 |
Осот городній |
|
|
|
69 |
1,2 |
Суп |
12 |
0,2 |
Суп |
5 |
Амброзія полинолиста |
|
|
|
|
|
|
1670 |
29 |
Дом |
6 |
Чорнощир звичайний |
|
|
|
|
|
|
403 |
7 |
Субд |
7 |
Суріриця звичайна |
31 |
0,6 |
Суп |
6 |
0,1 |
Суп |
|
|
|
8 |
Галінсога дрібноквіт. |
107 |
2,1 |
Суп |
|
|
|
|
|
|
9 |
Ромашка непахуча |
|
|
|
|
|
|
173 |
3 |
Суп |
10 |
Плоскуха звичайна |
1173 |
23 |
Дом |
634 |
11 |
Субд |
|
|
|
11 |
Мишій сизий |
1377 |
27 |
Дом |
1555 |
27 |
Дом |
|
|
|
12 |
Щириця звичайна |
1275 |
25 |
Дом |
12 |
0,2 |
Суп |
202 |
3,5 |
Суп |
13 |
Лобода біла |
765 |
15 |
Субд |
2131 |
37 |
Дом |
1498 |
26 |
Дом |
14 |
Гірчак березковидний |
61 |
1,2 |
Суп |
806 |
14 |
Субд |
|
|
|
15 |
Грицики звичайні |
36 |
0,7 |
Суп |
104 |
1,8 |
Суп |
461 |
8 |
Субд |
16 |
Осот рожевий |
5 |
0,1 |
Суп |
5 |
0,1 |
Суп |
6 |
0,1 |
Суп |
17 |
Гірчак шорсткий |
26 |
0,5 |
Суп |
|
|
|
518 |
9 |
Субд |
18 |
Злинка канадська |
|
|
|
23 |
0,4 |
Суп |
12 |
0,23 |
Суп |
19 |
Талабан польовий |
20 |
0,4 |
Суп |
86 |
1,5 |
Суп |
288 |
5 |
Субд |
20 |
Березка польова |
15 |
0,3 |
Суп |
|
|
|
|
|
|
21 |
Гірчиця польова |
20 |
0,4 |
Суп |
40 |
0,7 |
Суп |
12 |
0,2 |
Суп |
22 |
Паслін чорний |
10 |
0,2 |
Суп |
12 |
0,2 |
Суп |
|
|
|
23 |
Чистець однорічний |
|
|
|
6 |
0,1 |
Суп |
|
|
|
24 |
Скереда покрівельна |
|
|
|
6 |
0,1 |
Суп |
|
|
|
25 |
Піщанка цебрава |
|
|
|
6 |
0,1 |
Суп |
|
|
|
26 |
Плоскуха звичайна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
27 |
Мишій зелений |
122 |
2,4 |
Суп |
|
|
|
|
|
|
28 |
Редька дика |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
29 |
Щириця лободовидна |
51 |
1 |
Суп |
|
|
|
|
|
|
30 |
Щириця біла |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
31 |
Хріниця смердюча |
|
|
|
81 |
1,4 |
Суп |
|
|
|
32 |
Осот жовтий польовий |
5 |
0,1 |
Суп |
|
|
|
|
|
|
33 |
Свинорий пальчататий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом |
5100 |
100 |
|
5760 |
100 |
|
5760 |
100 |
|
№ п/п |
Вид бур’яну |
№ поля та назва сільськогосподарської культури |
||||||||
Поле №6 |
Поле №6 |
Поле №8 |
||||||||
Овес |
Багаторічні трави |
Кукурудза на силос |
||||||||
Шт./м2 |
% |
Фітоценотична роль |
Шт./м2 |
% |
Фітоценотична роль |
Шт./м2 |
% |
Фітоценотична роль |
||
1 |
Кучерявець Софії |
77 |
20 |
С |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
2 |
Латук дикий |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
3 |
Рутка лікарська |
35 |
0,9 |
С |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
4 |
Осот городній |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
5 |
Амброзія полинолиста |
- |
- |
- |
654 |
17,0 |
Дом |
- |
- |
- |
6 |
Горошок волохатий |
85 |
2,2 |
С |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
7 |
Жовтушник лак фіолетовий |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
8 |
Кривоцвіт польовий |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
9 |
Ромашка непахуча |
- |
- |
- |
154 |
4,0 |
С |
- |
- |
- |
10 |
Плоскуха звичайна |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
869 |
23,0 |
Дом |
11 |
Мишій сизий |
- |
- |
- |
270 |
7,0 |
Суб |
1021 |
27,0 |
Дом |
12 |
Щириця звичайна |
- |
- |
- |
308 |
8,0 |
Суб |
945 |
25,0 |
Дом |
13 |
Лобода біла |
109 |
2,8 |
С |
539 |
14,0 |
Дом |
567 |
15,0 |
Суб |
14 |
Гірчак березковидний |
31 |
0,8 |
С |
578 |
15,0 |
Дом |
45 |
1,2 |
С |
15 |
Грицики звичайні |
31 |
0,8 |
С |
39 |
1,0 |
С |
27 |
0,7 |
С |
16 |
Осот рожевий |
3350 |
87,0 |
Дом |
693 |
18,0 |
Дом |
4 |
0,1 |
С |
17 |
Гірчак шорсткий |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
19 |
0,5 |
С |
18 |
Злинка канадська |
- |
- |
- |
19 |
0,5 |
С |
- |
- |
- |
19 |
Талабан польовий |
- |
- |
- |
77 |
2,0 |
С |
15 |
0,4 |
С |
20 |
Березка польова |
116 |
3,0 |
С |
500 |
13 |
С |
11 |
0,3 |
С |
21 |
Гірчиця польова |
19 |
0,5 |
С |
- |
- |
- |
15 |
0,4 |
С |
22 |
Паслін чорний |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
8 |
0,2 |
С |
23 |
Сокирки польові |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
24 |
Скереда покрівельна |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
25 |
Зірочник середній |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
26 |
Мишій зелений |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
91 |
2,4 |
С |
27 |
Редька дика |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
28 |
Щириця лободовидна |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
39 |
1,0 |
С |
29 |
Щириця біла |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
30 |
Галінсога дрібноквіткова |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
79 |
2,1 |
С |
31 |
Осот жовтий польовий |
- |
- |
- |
19 |
0,5 |
С |
4 |
0,1 |
С |
32 |
Суріпиця звичайна |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
23 |
0,6 |
С |
Разом |
3850 |
100 |
- |
3850 |
100 |
- |
3300 |
100 |
- |
№ п/п |
Вид бур’яну |
№ поля та назва сільськогосподарської культури |
||||||||
Поле №10 |
|
|
||||||||
Соняшник |
|
|
||||||||
Шт./м2 |
% |
Фітоценотична роль |
|
|
|
|
|
|
||
1 |
Кучерявець Софії |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
2 |
Латук дикий |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
3 |
Рутка лікарська |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
4 |
Осот городній |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
5 |
Амброзія полинолиста |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
6 |
Горошок волохатий |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
7 |
Жовтушник лак фіолетовий |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
8 |
Кривоцвіт польовий |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
9 |
Ромашка непахуча |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
10 |
Плоскуха звичайна |
475 |
11,0 |
Суб |
|
|
|
|
|
|
11 |
Мишій сизий |
259 |
6,0 |
Суб |
|
|
|
|
|
|
12 |
Щириця звичайна |
1166 |
27,0 |
Дом |
|
|
|
|
|
|
13 |
Лобода біла |
1080 |
25,0 |
Дом |
|
|
|
|
|
|
14 |
Гірчак березковидний |
78 |
1,8 |
С |
|
|
|
|
|
|
15 |
Грицики звичайні |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
16 |
Осот рожевий |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
17 |
Гірчак шорсткий |
95 |
2,2 |
С |
|
|
|
|
|
|
18 |
Злинка канадська |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
19 |
Талабан польовий |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
20 |
Березка польова |
216 |
5,0 |
Суб |
|
|
|
|
|
|
21 |
Гірчиця польова |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
22 |
Паслін чорний |
130 |
3,0 |
С |
|
|
|
|
|
|
23 |
Портулак городній |
108 |
2,5 |
С |
|
|
|
|
|
|
24 |
Скереда покрівельна |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
25 |
Зірочник середній |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
26 |
Мишій зелений |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
27 |
Редька дика |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
28 |
Щириця лободовидна |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
29 |
Щириця біла |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
30 |
Галінсога дрібноквіткова |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
31 |
Осот жовтий польовий |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
32 |
Вовчок соняшниковий |
518 |
12,0 |
Дом |
|
|
|
|
|
|
Разом |
4320 |
100 |
- |
|
|
|
|
|
|
Дом – домінантні види
Суб – субдомінантні види
С – супутні види
Висновок:
Бур’яни – це рослини, що засмічують сільськогосподарські угіддя і негативно впливають на ріст і розвиток сільськогосподарських культур.
Характерний для даної сільськогосподарської культури у визначеному районі видовий набір бур’янів називають аґротипом забур’яненості.
В залежності від рівня присутності бур’янів на полі, їх ділять на домінанти, субдомінанти та супутні види. Негативний вплив на сільськогосподарські культури справляють перші дві групи бур’янів, тому заходи регулювання їх чисельності будуть направлені насамперед проти них.
На полях з посівом озимої пшениці домінуючими видами є кучерявець Софії, рижій дрібноплідний.
Небезпечними для посіву кукурудзи із домінантів є плоскуха звичайна, мишій сизий, щириця звичайна.
На полях з посівом ячменю домінуючими видами є мишій сизий, лобода біла.
Однорічним травам серйозної шкоди можуть нанести такі бур’яни, як лобода біла і амброзія полинолиста.
В посівах овесу найбільше зустрічаються осот рожевий.
Небезпечними для посіву багаторічних трав із домінантів амброзія полинолиста, лобода біла, гірчак березковидний, осот рожевий, березка польова.
Щириця звичайна, лобода біла, вовчок соняшниковий – домінуючі види в посівах соняшнику.
Саме на цих бур’янів згодом і буде направлена система захисту посівів тому, що їх кількість і вплив на сільськогосподарські культури можуть значно вплинути на урожайність.
Таблиця 6. Видовий склад проблемних видів бурянів по полям сівозміни
№ п/п |
Вид буряну |
№ поля та назва с/г культури |
||
Поле №2 |
Поле №3 |
Поле№4 |
||
Озима пшениця (шт./м2) |
Озима пшениця (шт../м2) |
Кукурудза на зерно (шт../м2) |
||
1 |
Кучерявець Софії |
360 |
3960 |
957 |
2 |
Амброзія полинолиста |
- |
- |
- |
3 |
Чорнощир звичайний |
- |
- |
- |
4 |
Скереда покрівельна |
- |
- |
1173 |
5 |
Плоскуха звичайна |
- |
- |
- |
6 |
Мишій сизий |
- |
- |
1377 |
7 |
Щириця звичайна |
- |
- |
1275 |
8 |
Лобода біла |
12 |
132 |
765 |
9 |
Грицики звичайні |
252 |
2772 |
36 |
10 |
Гірчак шорсткий |
- |
- |
26 |
11 |
Талабан польовий |
12 |
132 |
20 |
12 |
Березка польова |
12 |
132 |
15 |
13 |
Паслін чорний |
- |
- |
10 |
14 |
Щириця лободовидна |
- |
- |
51 |
15 |
Щириця біла |
- |
- |
- |
16 |
Рижій дрібноплідний |
420 |
4620 |
- |
17 |
Кривоцвіт польовий |
60 |
660 |
- |
18 |
Гірчак березковидний |
72 |
792 |
61 |
19 |
Мишій зелений |
- |
- |
122 |
20 |
Осот рожевий |
- |
- |
5 |
21 |
Осот жовтий |
- |
- |
5 |
22 |
Гірчиця польова |
- |
- |
20 |
23 |
Суріпиця звичайна |
- |
- |
31 |
|
Галінсога дрібноквіткова |
- |
- |
107 |
Разом |
1200 |
13200 |
5100 |
№ п/п |
Вид буряну |
№ поля та назва с/г культури |
||
Поле №5/1 |
Поле №5/2 |
Поле№6/1 |
||
Ячмінь (шт./м2) |
Однорічні трави (шт../м2) |
Овес (шт../м2) |
||
1 |
Кучерявець Софії |
75 |
346 |
462 |
2 |
Амброзія полинолиста |
- |
1670 |
- |
3 |
Чорнощир звичайний |
- |
- |
- |
4 |
Скереда покрівельна |
6 |
- |
- |
5 |
Плоскуха звичайна |
634 |
- |
- |
6 |
Мишій сизий |
1555 |
- |
- |
7 |
Щириця звичайна |
12 |
202 |
- |
8 |
Лобода біла |
2131 |
1498 |
647 |
9 |
Грицики звичайні |
104 |
461 |
185 |
10 |
Гірчак шорсткий |
- |
518 |
- |
11 |
Талабан польовий |
86 |
288 |
- |
12 |
Березка польова |
12 |
- |
693 |
13 |
Паслін чорний |
12 |
- |
- |
14 |
Щириця лободовидна |
- |
- |
- |
15 |
Щириця біла |
- |
- |
- |
16 |
Рижій дрібноплідний |
420 |
- |
- |
17 |
Кривоцвіт польовий |
60 |
- |
- |
18 |
Гірчак березковидний |
806 |
- |
185 |
19 |
Мишій зелений |
- |
- |
- |
20 |
Осот рожевий |
5 |
6 |
20097 |
21 |
Осот жовтий |
- |
- |
- |
22 |
Гірчиця польова |
40 |
12 |
116 |
23 |
Суріпиця звичайна |
6 |
- |
- |
24 |
Галінсога дрібноквіткова |
- |
- |
- |
25 |
Латук дикий |
58 |
144 |
- |
26 |
Осот городній |
69 |
12 |
- |
27 |
Злинка канадська |
23 |
12 |
- |
28 |
Капуста польова |
46 |
- |
- |
29 |
Піщанка цебрецелиста |
6 |
- |
- |
30 |
Чистець однорічний |
6 |
- |
- |
31 |
Хрінниця смердюча |
81 |
- |
- |
32 |
Рутка лікарська |
- |
17 |
208 |
33 |
Чорнощир звичайний |
- |
403 |
- |
34 |
Ромашка непахуча |
- |
173 |
- |
35 |
Горошок волохатий |
- |
- |
508 |
Разом |
5760 |
5760 |
23100 |
№ п/п |
Вид буряну |
№ поля та назва с/г культури |
||
Поле №6/2 |
Поле №7 |
Поле№8 |
||
Багаторічні трави (шт./м2) |
Озима пшениця (шт../м2) |
Кукурудза на силос (шт../м2) |
||
1 |
Кучерявець Софії |
- |
810 |
|
2 |
Амброзія полинолиста |
3927 |
- |
- |
3 |
Чорнощир звичайний |
- |
- |
- |
4 |
Скереда покрівельна |
- |
- |
- |
5 |
Плоскуха звичайна |
- |
- |
869 |
6 |
Мишій сизий |
1617 |
- |
1021 |
7 |
Щириця звичайна |
1848 |
- |
945 |
8 |
Лобода біла |
3234 |
27 |
567 |
9 |
Грицики звичайні |
231 |
567 |
27 |
10 |
Гірчак шорсткий |
- |
- |
19 |
11 |
Талабан польовий |
462 |
27 |
15 |
12 |
Березка польова |
3003 |
27 |
11 |
13 |
Паслін чорний |
- |
- |
8 |
14 |
Щириця лободовидна |
- |
- |
39 |
15 |
Рижій дрібноплідний |
- |
945 |
- |
16 |
Кривоцвіт польовий |
- |
135 |
- |
17 |
Гірчак березковидний |
3465 |
162 |
45 |
18 |
Мишій зелений |
- |
- |
91 |
19 |
Осот рожевий |
4158 |
- |
4 |
20 |
Осот жовтий |
116 |
- |
4 |
21 |
Гірчиця польова |
- |
- |
15 |
22 |
Суріпиця звичайна |
- |
- |
23 |
23 |
Галінсога дрібноквіткова |
- |
- |
79 |
24 |
Ромашка непахуча |
924 |
- |
- |
|
Злинка канадська |
116 |
|
|
Разом |
23100 |
2700 |
3780 |
№ п/п |
Вид буряну |
№ поля та назва с/г культури |
||||
Поле №9 |
Поле №10 |
|
||||
Озима пшениця (шт./м2) |
Соняшник (шт../м2) |
|
||||
1 |
Кучерявець Софії |
3600 |
- |
|
||
2 |
Амброзія полинолиста |
- |
- |
|
||
3 |
Чорнощир звичайний |
- |
- |
|
||
4 |
Скереда покрівельна |
- |
- |
|
||
5 |
Плоскуха звичайна |
- |
475 |
|
||
6 |
Мишій сизий |
- |
259 |
|
||
7 |
Щириця звичайна |
- |
1166 |
|
||
8 |
Лобода біла |
120 |
1080 |
|
||
9 |
Грицики звичайні |
2520 |
- |
|
||
10 |
Гірчак шорсткий |
- |
95 |
|
||
11 |
Талабан польовий |
120 |
- |
|
||
12 |
Березка польова |
120 |
216 |
|
||
13 |
Паслін чорний |
- |
130 |
|
||
14 |
Щириця лободовидна |
- |
43 |
|
||
15 |
Рижій дрібноплідний |
4200 |
- |
|
||
16 |
Кривоцвіт польовий |
600 |
- |
|
||
17 |
Гірчак березковидний |
720 |
78 |
|
||
18 |
Мишій зелений |
- |
108 |
|
||
19 |
Осот рожевий |
- |
- |
|
||
20 |
Осот жовтий |
- |
43 |
|
||
21 |
Гірчиця польова |
- |
- |
|
||
22 |
Суріпиця звичайна |
- |
- |
|
||
23 |
Галінсога дрібноквіткова |
- |
- |
|
||
24 |
Ромашка непахуча |
- |
- |
|
||
25 |
Злинка канадська |
- |
- |
|
||
26 |
Портулак городній |
- |
108 |
|
||
|
Вовчок соняшниковий |
|
518 |
|
||
Разом |
12000 |
4320 |
|
3.3 Визначення біологічного типу забур’яненості
Таблиця 7. Визначення типу забур’яненості
№ п/п |
Біологічні групи бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
|||||
Поле №2 |
Поле №3 |
||||||
Озима пшениця |
Озима пшениця |
||||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
||
фактич-на |
співс-тавима |
співс-тавима |
фактич-на |
співс-тавима |
Співс-тавима |
||
1 |
Малорічні, всього |
1188 |
1188 |
99% |
13068 |
13068 |
99% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
ефемери |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
ранні ярі |
84 |
84 |
7% |
924 |
924 |
7% |
|
пізні ярі |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
озимі |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
зимуючі |
1104 |
1104 |
92% |
12144 |
12144 |
92% |
|
дворічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
2 |
Багатор., всього |
12 |
42 |
1% |
132 |
462 |
1% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
кореневищні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
коренепаросткові |
12 |
42 |
1% |
132 |
462 |
1% |
3 |
Паразити |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
4 |
Разом бур’янів |
1200 |
1230 |
100% |
13200 |
13530 |
100% |
5 |
Біологічний тип забур’яненості |
Малорічний |
Малорічний |
||||
6 |
Характеристика біологічного типу забур’яненості |
Переважають зимуючі бур’яни(92%), та наявністю ранніх ярих(84%)серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(1%) |
Переважають зимуючі бур’яни(92%), та наявністю ранніх ярих(84%)серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(1%) |
||||
7 |
Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку |
Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури) |
Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури) |
№ п/п |
Біологічні групи бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
|||||
Поле №4 |
Поле №5 |
||||||
Кукурудза на зерно |
Ячмінь |
||||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
||
фактич-на |
співс-тавима |
співс-тавима |
фактич-на |
співс-тавима |
Співс-тавима |
||
1 |
Малорічні, всього |
5074 |
5074 |
99,6% |
5675 |
5675 |
99% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
ефемери |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
ранні ярі |
872 |
872 |
17,2% |
3617 |
3617 |
63% |
|
пізні ярі |
4115 |
4115 |
80,7% |
1625 |
1625 |
28% |
|
озимі |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
зимуючі |
56 |
56 |
1,1% |
439 |
439 |
8% |
|
дворічні |
31 |
31 |
0,6% |
- |
- |
- |
2 |
Багатор., всього |
25 |
88 |
0,4% |
75 |
263 |
1% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
кореневищні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
коренепаросткові |
25 |
88 |
0,4% |
75 |
263 |
1% |
3 |
Паразити |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
4 |
Разом бур’янів |
5100 |
5162 |
100% |
5760 |
5938 |
100% |
5 |
Біологічний тип забур’яненості |
Малорічний |
Малорічний |
||||
6 |
Характеристика біологічного типу забур’яненості |
Переважають пізні ярі(80,7%), та наявністю ранніх ярих(17,2%),зимуючих(1,1%) і дворічний(0,6%) серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(0,4%) |
Переважають ранні ярі(63%), та наявністю пізніх ярих(28%)і зимуючих(8%) серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(1%) |
||||
7 |
Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку |
Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури) |
Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури) |
№ п/п |
Біологічні групи бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
|||||
Поле №5 |
Поле №6 |
||||||
Однорічні трави |
Овес |
||||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
||
фактич-на |
Співс-тавима |
співс-тавима |
фактич-на |
співс-тавима |
Співс-тавима |
||
1 |
Малорічні, всього |
4074 |
4074 |
70,7% |
2310 |
2310 |
10% |
|
В тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
ефемери |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
ранні ярі |
2431 |
2431 |
42% |
924 |
924 |
4% |
|
пізні ярі |
202 |
202 |
3,7% |
- |
- |
- |
|
озимі |
- |
- |
- |
462 |
462 |
2% |
|
зимуючі |
1441 |
1441 |
25% |
924 |
924 |
4% |
|
дворічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
2 |
Багатор., всього |
18 |
63 |
0,3% |
20790 |
72765 |
90% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
кореневищні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
коренепаросткові |
18 |
63 |
0,3% |
20790 |
72765 |
90% |
3 |
Паразити |
1670 |
1670 |
29,0 |
- |
- |
- |
4 |
Разом бур’янів |
5760 |
5938 |
100% |
23100 |
75075 |
100% |
5 |
Біологічний тип забур’яненості |
Малорічно-паразитичний |
Коренепаростко-малорічний |
||||
6 |
Характеристика біологічного типу забур’яненості |
Переважають ранні ярі(42%), та наявністю зимуючих(25%)і пізніх ярих(3,7%) серед малорічних бурянів; та наявністю паразитичних видів(29%) з невеликою кількістю коренепаросткових(0,3%) |
Переважають коренепаросткові(90%); наявність ранніх ярих(4%), зимуючих(4%) і озимих(2%) |
||||
7 |
Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку |
Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури) |
Методи видалення кореневищ, висушування, виморожування, вичісування, удушення |
Проти коренепаросткового типу забур’яненості використовують метод виснаження – кількаразове підрізання стрижневого кореня на все більшу глибину з 6 до 30 см. Кожне підрізання проводять після появи нових проростків. Щоправда, цей метод має недоліками те, що необхідно, щоб тривалий час поле було вільним від культури і великі затрати праці і коштів.
Також при кореневищному типі забур’яненості використовують методи висушування – висушування кореневищ під дією сонця, для чого їх попередньо обробляють мілким заходом (оранка чи лущення), піднімаючи кореневища на поверхню ґрунту. Метод виморожування аналогічний до висушування. Проводиться при температурі 200С, що є смертельним для коренів.
№ п/п |
Біологічні групи бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
|||||
Поле №6 |
Поле №7 |
||||||
Багаторічні трави |
Озима пшениця |
||||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
||
фактич-на |
співс-тавима |
співс-тавима |
фактич-на |
співс-тавима |
Співс-тавима |
||
1 |
Малорічні, всього |
12012 |
12012 |
52% |
2673 |
2673 |
99% |
|
В тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
ефемери |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
ранні ярі |
6699 |
6699 |
29% |
189 |
189 |
7% |
|
пізні ярі |
3465 |
3465 |
15% |
- |
- |
- |
|
Озимі |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
зимуючі |
1848 |
1848 |
8% |
2484 |
2484 |
92% |
|
дворічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
2 |
Багатор., всього |
7392 |
25872 |
32% |
27 |
95 |
1% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
кореневищні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
коренепаросткові |
7392 |
25872 |
32% |
27 |
95 |
1% |
3 |
Паразити |
3927 |
3927 |
17% |
- |
- |
- |
4 |
Разом бур’янів |
23100 |
41811 |
100% |
2700 |
2768 |
100% |
5 |
Біологічний тип забур’яненості |
Малорічно-коренепаростково-паразитичний |
Малорічний |
||||
6 |
Характеристика біологічного типу забур’яненості |
Переважають ранні ярі(29%), та наявністю пізніх ярих(15%)і зимуючих(8%) серед малорічних бурянів; та наявністю коренепаросткових(29%) і також паразитичних(17%) |
Переважають зимуючі бур’яни(92%), та наявністю ранніх ярих(84%)серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(1%) |
||||
7 |
Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку |
Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури) |
Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури) |
№ п/п |
Біологічні групи бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
|||||
Поле №8 |
Поле №9 |
||||||
Кукурудза на силос |
Озима пшениця |
||||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
||
фактич-на |
співс-тавима |
співс-тавима |
фактич-на |
співс-тавима |
Співс-тавима |
||
1 |
Малорічні, всього |
3763 |
3763 |
99,6% |
2673 |
2673 |
99% |
|
В тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
ефемери |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
ранні ярі |
646 |
646 |
17,2% |
189 |
189 |
7% |
|
пізні ярі |
3052 |
3052 |
80,7% |
- |
- |
- |
|
Озимі |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
зимуючі |
42 |
42 |
1,1% |
2484 |
2484 |
92% |
|
дворічні |
23 |
23 |
0,6 |
- |
- |
- |
2 |
Багатор., всього |
19 |
67 |
0,4% |
27 |
95 |
1% |
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
кореневищні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
коренепаросткові |
19 |
67 |
0,4% |
27 |
95 |
1% |
3 |
Паразити |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
4 |
Разом бур’янів |
3780 |
3890 |
100% |
2700 |
2768 |
100% |
5 |
Біологічний тип забур’яненості |
Малорічний |
Малорічний |
||||
6 |
Характеристика біологічного типу забур’яненості |
Переважають пізні ярі(80,7%), та наявністю ранніх ярих(17,2%),зимуючих(1,1%) і дворічний(0,6%) серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(0,4%) |
Переважають зимуючі бур’яни(92%), та наявністю ранніх ярих(84%)серед малорічних бурянів; та наявністю багаторічних видів які представленні коренепаростковими(1%) |
||||
7 |
Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку |
Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури) |
Метод провокації (реалізується в системі напівпарового та передпосівного обробітку ґрунту під ярі і пізні культури) |
№ п/п |
Біологічні групи бур’янів |
№ поля та назва с/г культури |
|
||
Поле №10 |
|||||
Соняшник |
|||||
шт./м2 |
шт./м2 |
% |
|||
фактич-на |
співс-тавима |
співс-тавима |
|||
1 |
Малорічні, всього |
3543 |
3543 |
82% |
|
|
В тому числі: |
|
|
|
|
|
ефемери |
- |
- |
- |
|
|
ранні ярі |
1253 |
1253 |
29% |
|
|
пізні ярі |
2290 |
2290 |
53% |
|
|
озимі |
- |
- |
- |
|
|
зимуючі |
- |
- |
- |
|
|
дворічні |
- |
- |
- |
|
2 |
Багатор., всього |
259 |
907 |
6% |
|
|
В тому числі: |
- |
- |
- |
|
|
кореневищні |
- |
- |
- |
|
|
коренепаросткові |
259 |
907 |
6% |
|
3 |
Паразити |
518 |
518 |
12% |
|
4 |
Разом бур’янів |
4320 |
4968 |
100% |
|
5 |
Біологічний тип забур’яненості |
Малорічний |
|||
6 |
Характеристика біологічного типу забур’яненості |
Переважають пізні ярі(53%), та наявністю ранніх ярих(29%) серед малорічних бурянів; та наявністю паразитичних(12%) і також коренепаросткових(6%) |
|||
7 |
Можливі найбільш доцільні методи механічних винищувальних заходів у системі основного обробітку |
Методи видалення кореневищ, висушування, виморожування, вичісування, удушення |
Тип забур’яненості відображає співвідношення основних біологічних груп бур’янів, що мають різний вплив на продуктивність сільськогосподарських культур і різні біологічні особливості розвитку та росту, які визначають відповідний їм найефективніший метод механічного контролю, що реалізується в системах основного обробітку ґрунту.
Для польових агрофітоценозів виділяють такі типи забур’яненості: малорічний, кореневищний, коренепаростковий і варіанти змішаних типів. В залежності від типу забур’яненості вибирають методи регулювання присутності бур’янів.
Проти мало річного типу забур’яненості застосовують метод провокації – прискорення переходу рослини від латентного до віргільного стану. Метод провокації має і зворотну сторону, коли ставиться мета несприятливого для проростання насіння бур’янів.